Світове виробництво м'яса птиці показало найнижчий річний приріст

Станом на 25 травня 2018 року в Україні зафіксували 2 нові випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держрпродспоживслужби.

Так, у підсобному господарстві психоневрологічного інтернату у с. Мале Старосілля (Смілянський р-н, Черкаська обл.) зареєстрували захворювання та падіж свині.

Крім того, у особистих підсобних господарствах громадян у с. Нова Покровка (Ізмаїльський р-н) та с. Василівка (Болградський р-н Одеськаська обл.) зареєстрували захворювання та падіж свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу у лабораторії встановили діагноз — АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

З 9-го липня 2022-го року Перелік товарів критичного імпорту не діє. Це значить, стало можливим завезення товарного молодняка та гібридних ремонтних свинок.

Враховуючи високий попит на поросят та пропозицію, що не може його задовольнити, деякі оператори очікували на відміну Переліку товарів критичного імпорту, що дозволило б їм завозити товарний молодняк свиней з-за кордону. Тим паче, що основний бар’єр — заборону на транзит свиней через країни Європейського союзу (ЄС), де зареєстрували африканську чуму свиней (АЧС), — вже знято.

Водночас поставки товарного молодняка в Україну мають низку перешкод та пересторог, які прокоментувала Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко:

1. Перелік країн, з яких можна завозити молодняк свиней, незначний. Це або країни вільні від АЧС (Данія, Англія, Іспанія, Голландія, Бельгія, Чехія), або благополучні регіони/зони у випадку Польщі та Литви.
2. Імпорт молодняка здійснюють відповідно до вимог, прописаних у погоджених ветеринарних сертифікатах. Переважна більшість із них передбачає лабораторні дослідження кожної голови під час карантину у країні походження, вартість яких часто дорівнює або перевищує вартість тварини. Виняток становить сертифікат із Німеччиною, один із найновіших: поросята не досліджуються, лише маточне стадо. Однак через АЧС завозити поросят із цієї країни заборонено.
3. Варто враховувати вартість логістики, що нині істотно подорожчала. Так, скотовоз із Данії на 600–700 поросят може коштувати не менше 10–11 тис. євро.
4. Самі оператори зазначають, що знайти великі партії товарного молодняка не так просто, адже маточники переважно працюють під замовлення з постійною базою клієнтів.
5. Перевезення влітку обмежені у зв’язку з вимогами до благополуччя. Європейські країни або накладають заборону на дальні перевезення на період спеки (з липня по жовтень), або дозволяють переміщення, орієнтуючись на погоду. В останньому випадку завершення карантину може припасти на високі температури, а отже, тварин доведеться продовжувати утримувати, чекаючи, поки спека спаде.
6. Ще один важливий фактор, про який не можна забувати: ціна на ринку завжди регулюється попитом і пропозицією. Враховуючи, що в Україні пропозиція живця дещо скоротилася унаслідок війни, а попит тримається на досить високому рівні, ціна на свиней забійних кондицій зросла. Це приваблює операторів. Так, сьогодні попит на поросят «підігрівають» не лише підприємства-відгодівельники, які припиняли діяльність на час кризи 2021-го, а й ті, які займаються рослинництвом, щоб конвертувати дешеву кормову сировину в дорожче м'ясо. У випадку, якщо оператори завезуть великі обсяги молодняка, відгодують і у певний момент «випустять» їх на ринок, сплеск пропозиції може спричинити негативну цінову динаміку. Ризик такого сценарію варто мати на увазі всім бажаючим завезти молодняк з-за кордону.

Асоціація «Свинарі України»

У кінці серпня на сайті Адміністрації Президента України зареєстрували Петицію “Про заборону і відмову від використання антибіотиків у птахівництві, тваринництві, рибництві, рослинництві й молочній промисловості України!”.

“Використання антибіотиків у сільському господарстві з профілактичною метою та в якості стимуляторів росту призвело до появи супербактерій, резистентних до антибіотиків (несприйнятливих до лікування антибіотиками) й передачі генів-переносників людині. В Україні ж немає жодної статистики, що свідчить про неконтрольоване застосування антибіотиків. Поряд з очевидною користю від цілеспрямованого застосування антибіотиків як лікарських засобів, сьогодні доведено існування їх побічних негативних ефектів на організм”, – йдеться у тексті петиції.

Зареєстрували петицію представники “Володимир-Волинської птахофабрики”, яка є виробником курятини під торговою маркою “Епікур”, повідомляє видання AgroPortal. Для вирощування курей цієї марки не використовують антибіотикорезистентних препаратів. Виробляти курятину без антибіотиків на фабриці почали у кінці 2017 року. Зараз 20% продукції птахофабрики – кури, які вирощуються за новою технологією.

Петицію розмістили 23 серпня. За 10 днів ініціатива набрала близько 250 голосів з необхідних 25 тис.

Meat-Inform

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України працюють над створенням аграрного реєстру, який включить всіх учасників аграрного ринку.

Про це розповіла заступник міністра Інна Мєтєлєва.

За її словами, аграрний реєстр буде легальною базою даних усіх форм господарювання, які працюють у прозорому полі.

«На сьогодні подібні бази вже ведуться, але загальними масивами. Тож наше завдання — цифровізація абсолютно всієї інформації на регіональному рівні», — додає замміністра.

При цьому Інна Мєтєлєва підкреслила, що коли до інвестора звертаються за фінансуванням, він перевіряє саме такі легальні бази даних.

AgroPortal.ua