Мінекономіки відшкодує вартість тваринницьких об’єктів на 430 млн грн.

Подальші зміни температурного режиму можуть призвести до того, що дві третини території України стануть зоною ризикованого землеробства.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, відкриваючи публічне обговорення на тему «Дружнє до довкілля виробництво» в межах Національного діалогу з продовольчих систем.

Лещенко зазначив, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ "на сотні кілометрів".

«Ми бачимо, що температурний режим зріс більш як на 1 градус за Цельсієм за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об'єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо дійти до ситуації, коли 2/3 території України стануть зоною ризикованого землеробства», - сказав Лещенко.

На переконання урядовця, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства - насамперед, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

«Ми вважаємо, що нам потрібно переходити до більш ощадливих засобів обробітку ґрунту з точки зору технологій. Збільшити частку органічної продукції. Дуже суттєвою є реалізація політики зрошення і меліорації, стратегія якої була закладена урядом ще в 2019 році", - наголосив міністр.

На його переконання, дуже важливим є питання "про покарання і контроль за незаконне розорювання природоохоронних територій, відновлення лісосмуг", а також група питань стосовно "консервації земель з метою заліснення, залужнення і ревіталізації".

На часі - необхідність повномасштабного перегляду механізмів реалізіації як аграрної, так і екологічної політики, вважає міністр.

За словами Лещенка, "дружнє до довкілля виробництво є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Тож Європейський зелений курс визначає дорожню карту, в рамках якої Україна може здійснити трансформацію відповідно до тих кліматичних викликів, які нині виникають".

ukrinform.ua

Ефірна олія орегано демонструє протимікробну дію при включенні в раціон харчування різних видів домашньої птиці. Вона може бути особливо ефективною для профілактики таких захворювань, як кокцидіоз, до такого висновку прийшла група дослідників з центру Southern Poultry Research в США. У серії випробувань олія орегано дозволяла підвищити ефективність від вакцинації, допомагаючи організму птиці формувати сильніший імунітет проти хвороботворних бактерій.

Крім того, вакцинація тимчасово знижує швидкість набору ваги серед птиці, проте додавання олії орегано в комбікорми дозволяло знизити цей негативний ефект від застосування вакцин.

За матеріалами All About Feed

Україна різко скоротила експорт яєць - на 68% в натуральному вираженні і більш ніж удвічі в грошовому.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

За підсумками січня 2021 роки за кордон продали 3,68 тис. тонн яєць на 4,18 млн доларів. Для порівняння: в перший місяць минулого року експорт яєць приніс Україні 10,48 млн доларів.

Основними покупцями в січні-2021 Українська яєць стали:

ОАЕ (1,45 млн доларів, або 34,7% всього імпорту);

Латвія (1,11млн доларів, або 26,7%);

Саудівська Аравія (643,5 тис. Доларів, або 15,4%).

Асоціація тваринників України оприлюднила прогноз, згідно з яким десяток яєць скоро може підскочити в ціні до 40 гривень. Головна проблема - скорочення поголів'я птиці, адже утримувати її стало дуже дорого. Так що омлети і яєчня можуть стати делікатесом.

Також повідомлялося, що в кінці грудня-2020 собівартість виробництва яєць становила 22 гривні за десяток, а в магазинах за них просили від 30 гривень.

Латифундист

Може здатися, що до збору врожаю кукурудзи на силос ще далеко, однак до початку сезону силосування залишилося всього кілька тижнів. Важливо забезпечити правильну заготівлю кукурудзяного силосу, щоб отримати максимальну якість і кількість корму.

Фахівці з Університету Кентуккі, США, дають 5 порад, які слід пам'ятати перед заготівлею кукурудзяного силосу в цьому році:

1. Вологість рослини визначає час скошування. Кукурудзу на силос слід збирати при вологості 62–65% (35–38% сухої речовини).
2. Здорові рослини кукурудзи висихають на 0,5–1,0%/день.
3. Кукурудзу зазвичай прибирають через 40–45 днів після викидання волоті.
4. Налаштуйте подрібнювач зерна так, щоб в посудині (об’ємом 1 л) із зеленою масою не було більше 2 або 3 цілих зернин чи їх половинок. Щогодини перевіряйте якість корму від кожного кормозбирального комбайна.
5. Зелену масу слід трамбувати трактором, робоча вага якого повинна у 800 разів перевищувати вагу зеленої маси, доставленої за годину, зі швидкістю 2,4–4 км/год.

dairyherd.com