Мінекономіки рекомендують прийняти національну програму розвитку молочної галузі

Україна має найкращі умови для розвитку підприємництва, демонструє істотне поліпшення в індексі легкості ведення бізнесу Doing Business і продовжує реформи, які посилюють інтерес з боку іноземних інвесторів.

Таку заяву зробив президент Українсько-німецької торговельної палати Андреас Лір.

«Більшість членів нашої палати відзначає, що цей рік був одним із найкращих за останні півтора десятка років для України. Ми бачимо багато змін та реформ — дерегуляцію, децентралізацію, повернення ПДВ без затримок. Те, що відбувається, — позитив. Важливо, щоб Уряд і надалі був активним», — підкреслив Андреас Лір.

Зі свого боку, Володимир Гройсман зазначив, що поки що не розкрито весь той потенціал, яким володіє наша країна.

«Маємо продовжувати реформи та зміни. Наразі фіксуємо добрі сигнали щодо економічного зростання. І важливо, щоб середовище для бізнесу було доброзичливішим. Розумна регуляція, реформа публічних закупівель, приватизація — усе це відкриває можливості для інвестицій та зростання, а отже, збільшення кількості робочих місць і змін у країні загалом», — зауважив Прем'єр.

Глава уряду відзначив важливу роль німецького бізнесу, який, працюючи в Україні, переходить від створення точкових підприємств до формування промислових кластерів, де задіяно як промислові потужності, так і наукові можливості України. «Переконаний не лише в тому, що в Україну потрібно інвестувати, а й у тому, що наша країна забезпечить дохідність інвестицій у всіх сферах. І той факт, що в нас народжуються спільні кластери в промисловості, має лише посилюватися. Уряд відданий справі зробити кожну інвестицію в економіку України успішною», — констатував Володимир Гройсман.

agravery

Рік добігає кінця і всі традиційно підводять підсумки. Чим жила світова молочна галузь і які фактори на неї впливали?

За даними MilkNews, аналітики Deloitte називали 2018 ще одним роком турбулентності на молочному ринку. На ринок продовжують негативно впливати: неоднозначна ситуація з попитом в Китаї, ембарго в Росії і скасування квот на виробництво молока в Євросоюзі. Ці показники призвели до низьких цін на рівні аграріїв.

Однак, експерти бачать на ринку і позитивні зміни: постійне зростання населення, в більшій мірі міського, приріст доходів країн, що розвиваються і мода на здорове харчування. Вже до 2020 року попит на молоко виросте на 2,5%.

Торгові війни та перерозподіл ринку. 2018 рік виявися досить активний на торгові угоди та суперечки в глобальній торгівлі молочними продуктами. Найбільш обговорювали торгові війни між двома найбільшими економіками — США та Китаєм. Конфлікт тривав практично впродовж усього року. Імпортні мита зросли з 10 до 25%. Варто розуміти, що США забезпечує 12% всього китайського імпорту молочних товарів, а частка Китаю в експорті США складає близько 11%. Найбільше в цій ситуації постраждала торгівля сироваткою, адже вона складає більше 50% всіх закупівель з боку Китаю.

Проте, ескалацію цього конфлікту було призупинено в ході саміту G20 в Аргентині, який відбувся на початку грудня 2018 року. Спершу державне телебачення Китайської Народної Республіки (КНР) оголосило, що на робочій зустрічі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна в Буенос-Айресі було вирішено не вводити нових взаємних торгових мит після 1 січня 2019 року. В оприлюдненій дещо пізніше заяві Білого дому сказано, що мораторій на введення підвищених тарифів триватиме 90 днів, і цей час буде використано для двосторонніх переговорів.

Америка припинить подальше підвищення мит на китайський експорт, а Китай у відповідь погодився закупити вироблену в США сільськогосподарську і промислову продукцію.

Кліматичні качелі. Протягом року погода «не балувала» фермерів по всьому світу. В основному холодна та волога погода затримувала зростання зеленої маси на початку весни в Європі. Крім того, влітку сильна посуха негативно вплинула на якість пасовищ та виробництво кормів в основних молочних регіонах північної Європи. Через нестачу кормів деякі фермери вдавалися до забою непродуктивного стада.

В Австралії через аномальну жару також постраждали основні виробничі регіони. Як наслідок, 2018/19 маркетинговий рік (початок в липні) країна розпочала зі зниження виробництва молока і за підсумками чотирьох місяців обсяг зменшився на 4,8% — до 3,3 млн т.

Зниження впливу інтервенційних запасів. За даними MilkNews, загрозливі обсяги сухого збираного молока на складах, а це близько 370 тис. т., тиснули на світовий молочний ринок протягом усього 2017-го.

У 2018 році європейська влада всерйоз взялися за проблему та почала активно розпродавати запаси. До кінця листопада на складах залишалося 167 тис. т сухого молока.

За різними оцінками накопичені запаси буде розпродано у березні-серпні 2019 року.

Нові споживчі тренди. Вихід на глобальну арену країн, що розвиваються, в основну африканських, призвело до потреби у продукті, який буде поживний, який можна буде переробити на інші молочні продукти за потреби, дешевий в ціні і тривалого зберігання. Таким виявився сухий молочний порошок з рослинним жиром, який може бути замінником сухого збираного молока. Такий товар виробляють безпосередньо на заводах, або за рахунок змішування частки СЗМ з рослинним жиром.

За оцінками консалтингової компанії GIRA, глобальний ринок жирних молочних порошків у 2017 році склав близько 600 тис. т. ЄС постачає близько дві третіх цього обсягу. Більше половини світового виробництва споживається в Африці. За оцінками GIRA, частка такого продукту у загальному обсязі імпорту до Суб-Сахарської Африки зросла з 23% у 2006 році до 40% в 2017-му. Конкурентність жирного молочного порошку значно вища ніж, наприклад сухого цільного молока. Він дешевше, ніж СНМ і ідеально підходить для країн з жарким кліматом і обмеженою інфраструктурою холодильного ланцюга.

За словами Юкки Лікітало, Генерального секретаря Eucolait, ще однією тенденцією, яка є проблемою для Західної Європи і Північної Америки є досить сильне збільшення продажів альтернативних молочних продуктів, головним чином, напоїв з рослинної сировини. Зростання цього сегменту значне, але обсяги залишаються невеликими. В ЄС близько 3% ринку свіжого молока і в США, можливо, більше, 6%, займають альтернативні продукти на рослинній сировині.

Популярності також набирають фермерські та еко-продукти.

Достаток європейців дає можливість звертати більше уваги на благополуччя тварин, які дають молоко. Чи комфортно їм живеться, чи свіжою травою їх годують. Виробництво молока має відбуватися в найбільш наближеному до природного виробництва, а не промислового. Люди готові платити більше за таке молоко. Крім того, вони відвідують періодично такі ферми, щоб на власні очі переконатися, що корови живуть щасливо.

Детальніше про тренди та перспективи української молочної сфери говоритимуть на ХІІ Міжнародному молочному конгресі, найбільшій події молочної галузі України та Східної Європи.

Прес-служба АВМ

Науковці Сумського національного аграрного університету розробили нормативні документи для виробництва молока А2.

Технічні умови, де викладено вимоги до якості молока А2, затверджено в Сумистандартметрології, повідомляє AgroTimes.

Зазначається, що нині молоко А2 та продукцію з нього виробляють сумська сироварня O’bereg та Ічнянський завод сухого молока і масла.

В асортименті O’bereg і звичайне молоко А2 та йогурти, і безлактозне молоко А2.

Ічнянський завод сухого молока і масла, де рік тому запустили промислову лінію з виробництва «лагідного» молока, планує розширювати виробництво. 

«Цей проєкт ми почали у 2020 р., й рік працювали над посиленням стада, використовуючи запліднення биками А2, — зазначає головний технолог ПОСП «Ічнянське» Володимир Овчаренко. — Нині маємо 330 корів із генотипом А2, які утримуються окремо на кормах власного виробництва. Плануємо, що десь через чотири роки повністю перейдемо на виробництво молока А2. Це — молоко екстракласу, що має підвищений уміст білків і жирів».

У рамках нової держпрограми, в Естонії скоротять використання антибіотиків у тваринництві на 30% до 2020 року.

В Естонії затверджена державна програма по зниженню частки антибіотиків у ветеринарній медицині, повідомляє ІА REGNUM з посиланням на розпорядження голови відомства Тармо Тамма.

Згідно з новим документом, країна скоротить використання антибіотиків при лікуванні і профілактиці тварин на 30% до 2020 року.

Таке рішення аргументується тим, що з ростом стійкості мікробів до різного роду антибіотиків, зростає ризик негативної їх дії на здоров’я людей і тварин.