Мінагрополітики прогнозує другий за обсягом врожай в новітній історії

Індекс умовної прибутковості молока (УМІ) підскочив відразу на 27% порівняно до 2018 року і сягнув рівня 2013 року.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Для тих виробників молока, хто не позбувся корів, цей рік був найкращим з точки зору прибутків, як мінімум за останні 8 років (за довший період не маємо інформації). Індекс умовної прибутковості молока (УМІ) підскочив відразу на 27% порівняно до 2018 року і сягнув рівня 2013 року, це ще були часи, коли суттєві кошти вкладалися в нові сучасні ферми», — зазначає Андрій Ярмак.

Він зауважує, що у ситуації що склалася, Україна, фактично, перестає бути значущим експортером молочної продукції. Більше того, є загроза того, що імпорт буде перевищувати експорт вже в 2020 році, особливо, якщо курсові тенденції будуть збережені.

«Розмови про ринок землі призвели до заморожування інвестиційних планів більшості виробників молока на невизначений час в 2019 році. Більше того, холдинги та неефективні власники корів, почали їх масово позбуватися, аби зібрати кошти на викуп земельних ресурсів, — розповідає фахівець. — Інша причина — це падіння прибутковості виробництва зернових. Адже раніше за рахунок прибутковості зерна фінансувалась нефективність тваринництва багатьох підприємств, а корів тримали лише щоб люди, що здають в оренду паї, були до них лояльними. З запуском ринку землі про це вже можна буде особливо не турбуватися, тому, фактично, процес вирізання пішов».

«Чи є в цьому позитив? Звичайно є — адже з такої кризи галузь вийде оновленою — залишаться лише ті, хто дійсно інвестував в розвиток сучасного виробництва якісного молока. Зросте якість молока та молокопродуктів. Аналогічно з переробниками — на ринку будуть лишатися найефективніші. Якщо ще й інвестклімат поліпшиться, то взагалі можна очікувати, що, на фоні зниження прибутковості рослинництва, в тваринництво почнуть надходити нові, досить якісні кошти. Але це „якщо“ дуже рідко у нас вистрілює, нажаль», — прогнозує Андрій Ярмак.

milkua.info

Падіння ВВП України в листопаді прискорилося до 41% через ракетні удари по енергосистемі та віялові відключення електроенергії, до яких вони призвели.

Про це заявив перший заступник міністра економіки України Денис Кудін, пише Ліга Бізнес.

«Наше очікування по листопаду — мінус 41%. Це суттєво глибше, ніж ми прогнозували раніше. Враховуючи це, наше очікування падіння — мінус 33,2% по року. Але хороша новина в тому, що енергосистема уже відновилася до рівня жовтня. Це дуже хороші показники», — зазначив Денис Кудін.

Падіння ВВП у жовтні Міністерство економіки оцінювало у 39%. У серпні-вересні воно становило приблизно 35%.

Міністерство прогнозує, що за підсумками 2022 р. буде зафіксоване падіння економіки на 33,2%, але вже у 2023 р. очікується невелике відновлення — на 3,2%.

Ситуація в енергетиці залишиться основним ризиком для економічного зростання наступного року.

Уряд Великої Британії хоче дозволити редагувати гени сільськогосподарських культур та худоби, що було обмежено правилами Євросоюзу.

Про це передає The Guardian, пише agronews.ua.

«Редагування генів має можливість використовувати генетичні ресурси, які надала мати-природа, для розв’язання проблем нашого часу. Йдеться про племінні культури, які мають кращі показники, зменшують витрати фермерів та вплив на навколишнє середовище, а також допомагають всім нам адаптуватися до викликів кліматичних змін», — розповів Джордж Юстіс, державний секретар з питань навколишнього середовища, продовольства та сільського господарства,

Наразі департамент Юстіса вже оголосив початок консультацій з цього приводу.

Редагування генів передбачає розділення та зрощування ділянок ДНК в межах одного геному, щоб здійснити зміни, які раніше були можливі лише завдяки тривалій вибірковій селекції рослин і тварин. Цей процес відмінний від генетичної модифікації, яка передбачає введення ДНК одного виду в інший, і який надалі планують майже повністю заборонити.

Такий підхід, на думку вчених дозволить вирощувати більш витривалі та поживні сорти. Зокрема, можна буде виростити безглютенову пшеницю, овочі та фрукти, стійкі до хвороб. Також редагування генів може вивести стійку до хвороб худобу.

Як відзначив професор Кембриджського університету Девід Болкомб, запропонований метод редагування генів передбачає внесення тільки незначних змін, а отже мало відрізняється від традиційної селекції.

Водночас деякі захисники навколишнього середовища висловили побоювання, що послаблення правил може призвести до зниження добробуту тварин, наприклад, якщо технологія, що передбачає швидший ріст тварин призведе до погіршення їхнього здоров’я або умов утримання.

Окрім того, активісти наголошують на необхідності захистити права тих споживачів, які не хочуть вживати модифіковану продукцію.

Українські птахівники заробили за 2020 рік $ 560,6 млн, експортувавши всього на зовнішні ринки 435,2 тис. т продукції.

Про це повідомляється в матеріалі «Українські птахівники в 2020 році принесли Україні $ 560 млн експортної виручки: аналіз компаній-експортерів і показників продукції 2021 г.» на AgroPolit.com.

Велика частина експортної продукції складається з м'яса бройлерів - 425 тис. т, що і відбилося на фінансових показниках.

Згідно з матеріалом, найбільшими експортерами м'яса птиці в 2020 році стали:

1. МХП - 386,6 тис. т на $ 510,3 млн (зайнявши 90,9% експортного ринку);
2. «Птахокомплекс Дніпровський» - 15,4 тис. т на $ 20,9 млн, (3,6%);
3. «Агро-Овен» - 6,8 тис. т на $ 7 млн, (1,6%);
4. «Пан Курчак» - 3,5 тис. т на $ 3,6 млн, (0,8%);
5. «Західний торговий ресурс» ( «Улар») - 2,5 тис. т на $ 2,6 млн, (0,6%);
6. «Володимир-Волинська птахофабрика» - 1,2 тис. т на $ 1,6 млн, (0,3%);
7. «Агро-Рось» - 1,3 тис. т на $ 1,5 млн, (0,3%).

Структура загальної експортної валютної виручки від продажу продукції птахівництва:

1. Бройлери - $ 553 млн;
2. Несучки - $ 7,2 млн;
3. Індики - $ 348 тис;
4. Качки - $ 16,8 тис.
5. Гусі- $ 0;

Найбільш популярний за кордоном експортний український товар-бройлери-ділиться на товарні позиції, завезені в інші країни в такий спосіб:

1. Тушка-експортовано 137,3 тис. т;
2. четвертини-експортовано 110 тис. т;
3. Філе-90 тис. т;
4. Грудка -34,4 тис. т;
5. Крила (частина крила) - 28,5 тис. т;
6. Субпродукти (печінка, шкіра, лапи) - 13,5 тис. т;
7. Голень, стегно-8,9 тис. т;
8. Інше (спини, н / супу, шиї) - 2,4 тис. т;

ТОП-5 країн-експортерів продуктів українського птахівництва

Варто зазначити, що найбільшими споживачами продукції українського птахівництва в 2020 році стали такі країни:

1. Найбільше було експортовано в Саудівській Аравії - 84,3 тис. т.
2. На другому місці - Нідерланди, які закупили в України - 53,5 тис. т продукції птахівництва.
3. Третє місце займає ОАЕ-33 тис. т продукції.
4. Не на багато від третього місця за кількістю придбаної української продукції відстав Ірак - 23 тис. т.
5. А замикає п'ятірку лідерів, які завозять до себе українську курятину та інші продукти птахівництва - Казахстан, який в 2020 році придбав 18,3 тис. т продукції українських птахівників.