Мінагрополітики підписало меморандум з одним з найбільших міжнародних інвестиційних фондів світу

Країни Європейського союзу знизили виробництво молока на 2,4% в січні-лютому 2021 року, пише The DairyNews з посиланням на інформацію USDA.

Крім того, очікується, що в першому півріччі валовий надій буде на рівні або трохи нижче за аналогічний показник 2020 року. Це пов'язано з обмеженнями в сегменті HoReCa та порушеннями ланцюжків поставок.

Проте, зниження виробництва молока-сировини в ЄС не позначиться на експорті сирів і вершкового масла. Згідно з прогнозами, закордонні поставки зазначених продуктів за підсумками поточного року виростуть на 1%. Так, експорт сирів складе 950 тисяч тонн, вершкового масла — 250 тисяч тонн.

Європейський Союз (ЄС) є другим за величиною споживачем кормових матеріалів в світі після Китаю, випереджаючи за цим показником США і Бразилію. Однак структура споживання оновлюється від року до року, і в 2017 р вона також зазнає певних змін, наголошується в звіті Rabobank.

В середньому в останні роки частка зерна в структурі споживаних кормових матеріалів в ЄС становить 70%. Ще 25% припадають на частку шроту олійних культур. В цілому регіон споживає близько 18% всього зерна, використовуваного для потреб комбікормової промисловості в світі.

Разом з тим в 2016 р за даними Rabobank, багато країн ЄС, такі як Франція, використовували рекордно низьку кількість зерна в комбікормах, в першу чергу через поганий врожай, який знизив сукупне виробництво пшениці в Європі на 10% - до 136 млн т .

В результаті в 2017 р, як передбачається, пшениця в структурі комбікормів в ЄС буде в значній мірі замінено на ячмінь. Так, з 60 млн т врожаю ячменю близько 40 млн т в цьому році піде на покриття потреб комбікормової індустрії, що на 10% перевищить рівень минулого року.

Фахівці Rabobank також підрахували, що в структурі шроту олійних культур близько 31% в 2017 р припадатиме на соєвий шрот, 13% - на ріпаковий шрот, ще 7% - на шрот соняшнику і близько 3% - на ядра кокосового горіха.

All About Feed

ПП «Агроекологія» (Полтавська область) на трьох молочнотоварних фермах практикує холодне утримання великої рогатої худоби.

Велика рогата худоба не боїться холоду, якщо на майданчиках для зимівлі створені певні умови. У загонах для захисту тварин від вітрів використовують скирти соломи, також її вдосталь кладуть на землю. Організоване напування тварин підігрітою водою, вчасна годівля. На холоді корови «вдягаються» у щільний і довгий шерстяний покрив, який їх надійно захищає.

До того ж спрощується догляд за худобою, є можливість розвантажити тваринницькі приміщення.

Худоба, яка перезимувала на свіжому повітрі, міцніша, стійкіша до хвороб, краще розвивається, ніж та, що провела зиму в приміщеннях. У ясні дні корови перебувають на сонці, щоденні прогулки допомагають розвитку м’язів.

Систему зимового утримання використовують зазвичай для м’ясної худоби та молодняку всіх порід. В «Агроекології», яка давно практикує холодне утримання, на загонах також перебувають абердин-ангуські корови з молодняком віком від чотирьох місяців, телиці парувального віку й нетелі, в тому числі молочних порід.

Ці групи тварин вибрані не випадково, зауважили у компанії. Адже протягом кількох місяців вони не потребують постійного контакту з людиною: нетелям після підтвердження тільності близько півроку не проводять якихось особливих процедур, те саме стосується й м’ясних корів, які вигодовують телят старшого віку.

Зараз постійно в загонах перебувають 137 голів худоби молочних порід і 220 абердин-ангусів. Ще 120 тварин м’ясної породи утримуються в сараї, але мають можливість вільного виходу на вигульні майданчики.

За хорошої погоди на фермах «Агроекології» також випускають на прогулянки 259 голів молочної худоби — телят різних вікових груп і сухостійних корів.

Вільно гуляючи на огороджених майданчиках, тварини почувають себе спокійніше, менше піддаються стресам. У приміщення з цих груп «Агроекологія» забирає тільки тих корів, які незабаром мають отелитися.

agroday

З 5 жовтня генеральний директорат з питань безпечності харчових продуктів та охорони здоров’я DG SANTE почав перевірку системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці, а також продуктів з м’яса птиці, які експортуються з України до ЄС. Керівництво Держпродспоживслужби за допомогою відеозв’язку зустрілось з представниками DG SANTE і обговорили поточну ситуацію щодо контролю галузі.

Аудит директорату в України триватиме протягом двох тижнів.

“У ході обговорення тимчасова виконувачка обов’язків голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко доповіла присутнім про структуру служби, а також про поточну ситуацію в Україні щодо здійснення Держпродспоживслужбою перевірок підконтрольних суб’єктів господарювання. Окрім того, були обговорені питання роботи системи контролю в Україні, в тому числі ризико-орієнтовний підхід. Також фахівці Держпродспоживслужби та аудитори обговорили алгоритм роботи робочої групи, яка буде проводити дистанційну перевірку системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці, а також продукції з м’яса птиці в Україні. Планується, що даний аудит буде проведено в найближчі два тижні, після чого аудитори DG SANTE зможуть надати попередні висновки щодо ефективності такої системи контролю”, – повідомили у відомстві.

Meat-Inform