В Європі змінюється споживання кормових матеріалів

19 жовтня в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики відбулося обговорення проблеми державного регулювання ринку генетично-модифікованих організмів (ГМО). На круглому столі були присутні: керівництво Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров'я, експерти та фахівці галузей, які є дотичними до вирішення цієї проблеми.

Регулювання ринку ГМО в останні роки набуло гострої необхідності, оскільки чинний Закон України від 2007 року «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» є недосконалим. Зокрема, він не містить механізмів контролю у сфері поводження з ГМО, має велику кількість неузгодженостей та неточностей, а значна частина норм — розмиті.

У підсумку за 15 років існування такого документа в Україні не було зареєстровано жодної ГМО-продукції. Тобто, де-юре ГМО у нас відсутнє: не виробляється, не вирощується і не використовується. А де-факто в останні роки в країні сформувався тіньовий ринок ГМО-продукції, яка перебуває в обігу поза будь-яким контролем. Це порушує інтереси й права споживачів, які не знають, що саме вони споживають. Також це загрожує репутації і статусу нашої держави як великого експортера сільськогосподарської продукції рослинного походження. Україна повинна гарантувати чесні торговельно-економічні відносини.

Перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький наголосив: «Ні в кого немає сумніву, що треба встановити чіткі, прозорі, зрозумілі правила гри на цьому ринку. Хотів би зауважити, що новий законопроект, який був презентований народним депутатам на минулому тижні, є урядовим, і тому опрацьовувався усіма причетними центральними органами влади, — не лише Мінагрополітики, а й МОЗу, Міндовкілля, Держпродспоживслужбою, Держекоінспекцією. Ми спеціально зібрали стейкхолдерів із різних сфер: приватних, державних, наукових, законодавчих, — аби ще раз ґрунтовно обговорити всі деталі».

За його словами, у світі є різні моделі регулювання ринку ГМО, але оскільки Україна має мету стати членом Європейського Союзу, то новий законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» був написаний на базі європейської моделі.

«У країнах Європи ситуація з ГМО різна, вони мають право приймати індивідуальні рішення. Наприклад, є країни, в яких заборонено вирощування ГМО, але дозволено його використання. В інших може бути дозволено і перше, і друге, але певних видів. Наша ціль, передовсім, полягає в тому, щоб чітко прописати процедуру, а потім вже приймати політичне рішення — які обмеження чи запобіжники, обов'язки чи заборони встановлювати. Процедура має бути чітко прописана, всі мають розуміти, які діють правила з точки зору випробування, оцінки впливу та загроз, прозорості, простежування», — відзначив перший заступник Міністра агрополітики.

Він додав, що навіть, якщо в Україні буде ухвалено рішення неготовності впровадження ринку ГМО і відтермінування цього процесу, процедуру все одно треба погодити. «Це буде нашою, так би мовити, євроінтеграцією, і це означатиме, що в нас правила адаптовані, процедура відповідає європейській і вона дозволяє оцінити всі ризики», — резюмував Тарас Висоцький.

Заступник Міністра охорони здоров’я, Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін зазначив, що МОЗ всіляко підтримує необхідність оновлення регулювання сфери ГМО. «Розуміємо, що поточні діючі норми є фрагментованими і недієвими та не відповідають законодавству ЄС. Для нас важливо оцінювати рівні ризику та відповідно забезпечувати моніторинг можливого впливу ГМО на здоров'я людей. Ця норма прописана в проекті Закону і саме від МОЗ вона вимагатиме ще цілої низки підзаконних документів», — підкреслив Ігор Кузін.

minagro.gov.ua

Міністерство охорони здоров'я 17 лютого 2021 р. опублікувало наказ щодо внесення змін до максимальних рівнів залишків діючих речовин ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження.

Про це йдеться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

Як зазначається, документом пропонується приведення у відповідність показників безпечності м'яса птиці до європейських норм. В першу чергу це пов'язано зі зміною законодавства про безпечність та гігієну кормів. Проєкт стосується дозволу на використання лікувальних кормових добавок для профілактики кокцидіозу — хвороби, яка без профілактики призводить до загибелі 80-90% всього молодняку птиці.

За інформацією компанії, проєкт наказу вже погоджений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Водночас, як стало відомо, Державна регуляторна служба, завданням якої є реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності готує проєкт відмови щодо даного наказу.

«Однак, непогодження даного нормативного акту призведе до, фактично, заборони реалізації м'яса птиці як на території України, так і за її межами. Адже продукція харчування, котра заборонена до споживання всередині країни, заборонена і до експорту», — пояснюють в ЄБА.

Європейська Бізнес Асоціація надіслала листа до Міністерства охорони здоров'я та Державної регуляторної служби з проханням підтримати запропоновані зміни та не допустити заборони використання кормових добавок для відгодівлі птиці в Україні.

«Зазначимо, що м'ясо птиці є одним з найбільш доступних видів м'яса та належить до соціальних продуктів. Так, в Україні за офіційними даними Держстату в 2019 році споживали 53,6 кг м'яса на 1 особу, з яких м'ясо птиці складало 26 кг, або 49%. Водночас дані кормові добавки не є шкідливими для людини (в тому числі, і використовуються в європейських країнах), проте дуже важливі для вирощування птиці, і їх використовують протягом усього циклу її життя — до 2-3 днів перед забоєм», — пояснюють експерти.

Проте, як попереджають у ЄБА, дана ситуація може призвести до втрати поголів'я птиці, що, в свою чергу, може призвести до різкого та неконтрольованого підвищення цін на цю категорію продуктів.

agroportal.ua

Аграрії не підтримують ініціативу, запропоновану приватною компанією Кабінету Міністрів України щодо контролю за урожаєм через ІТ-схему, яка передбачає встановлення на кожному комбайні програмного забезпечення, що обліковуватиме кількість зібраного урожаю та вид культур, які збираються, а також оброблювану площу земель. Як зазначається, такий підхід нібито допоможе у боротьбі з тіньовим виробництвом с/г продукції.

Про це йдеться на сайті ВАР.

ВАР завжди виступала за виведення агросектору з тіні, оскільки «тіньовики» ставлять офіційних сільгоспвиробників в умови нерівної конкуренції, а державу позбавляють мільярдних прибутків. Саме тому ВАР вітає готовність уряду боротись із цим негативним явищем в українській економіці. Однак, дану ініціативу асоціація не підтримує і закликає Кабмін відмовитись від її реалізації, оскільки вона є дорогою, технічно нездійсненною і такою, що не досягає поставлених цілей. Крім того, пропонована система знаходиться у гострому протиріччі з чинним законодавством, у тому числі, антикорупційним.

Більше того: без системи відстеження руху фізичного обсягу товару контроль зібраного легальними агровиробниками урожаю позбавлений будь-якого сенсу. Ті, хто працює легально, і так його не приховують.

Саме тому ВАР іще раніше запропонувала створити систему простежування руху фізичного обсягу товару. Її суть у тому, щоб встановити контроль за ланцюжком переміщення ризикового товару від виробника до кінцевого споживача. Зробити це можливо через впровадження електронної видаткової/товарно-транспортної накладної (е-ВТТН), яка реєструється у спеціальному реєстрі. Таким чином, якщо говорити про агропродукцію, трейдер не зможе експортувати необліковане зерно, походження якого є невідомим. Неможливість реалізації незаконно вирощеної продукції поставить «тіньовиків» перед необхідністю легалізувати своє виробництво.

У разі реалізації пропозицій ВАР, тіньовий сектор економіки і не лише в аграрній галузі, суттєво скоротиться, а подібні дороговартісні ініціативи будуть не потрібні.

Нагадаємо, 16 квітня під час онлайн-наради МЕРТ з аграрними асоціаціями було презентовано ініціативу приватної компанії «Менора-Агро» щодо контролю за урожаєм через ІТ-схему. Вартість реалізації даного проєкту оцінено у приблизно в 9,2 млрд грн. Вартість установки обладнання на один комбайн — до 160 тис. грн. Компанії-реалізатору даної пропозиції аграрії муситимуть заплатити по 1 долару з тонни зібраного врожаю, тобто близько 80 млн доларів на рік.

milkua.info

Індекс продовольчих цін ФАО знизився на 1,9 відсотка, а нові прогнози ФАО вказують на зменшення світового виробництва зернових у 2022 році.

У серпні відбулось падіння базового показника світових цін на продовольство, що стало п'ятим поспіль щомісячним зниженням, що зумовлено падінням котирування на більшість основних товарів, повідомила сьогодні Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

У серпні Індекс продовольчих цін ФАО у середньому становив 138,0 пунктів, що на 1,9 відсотка менше, ніж у липні, але все ще на 7,9 відсотка вище за показник минулого року. Індекс відстежує щомісячні зміни світових цін на кошик продовольчих товарів.

Індекс цін ФАО на зернові знизився на 1,4 відсотка порівняно з попереднім місяцем, що було зумовлено зниженням світових цін на пшеницю на 5,1 відсотка, чому сприяло покращення перспектив виробництва в Північній Америці та Російській Федерації, а також відновлення експорту з чорноморських портів України. Ціни на рис в середньому залишалися незмінними протягом місяця, в той час, як котирування на фуражне зерно зросли незначно, на 0,2 відсотка, оскільки підвищення світових цін на кукурудзу через спекотні та сухі умови вирощування в Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки було компенсовано зниженням ціни на ячмінь та сорго.

Індекс цін ФАО на рослинну олію знизився на 3,3 відсотка порівняно з липнем, досягнувши рівня, трохи нижчого за показник серпня 2021 року. Світові ціни на соєву олію помірно зросли через побоювання щодо впливу несприятливих погодних умов на виробництво в Сполучених Штатах Америки, але приріст був більш ніж компенсований зниженням котирувань на пальмову, соняшникову та ріпакову олії, чому сприяло збільшення пропозиції пальмової олії з Індонезії через зниження експортних податків і поступове відновлення постачання соняшникової олії з портів України.

У серпні Індекс цін ФАО на молочну продукцію знизився на 2,0 відсотка, залишившись на 23,5 відсотка вищим свого показника серпня 2021 року. Світові ціни на сир зростають десятий місяць поспіль, тоді як ціни на молоко знизилися на тлі очікувань збільшення постачання із Нової Зеландії, навіть попри зниження виробництва у Західній Європі та Сполучених Штатах Америки.

Індекс цін ФАО на м’ясо знизився на 1,5 відсотка порівняно з липнем, але залишився на 8,2 відсотка вищим за показник минулого року. У серпні міжнародні котирування на м’ясо птиці впали на тлі підвищеного попиту на експорт у світі, тоді як світові ціни на яловичину знизились через слабкий внутрішній попит у деяких провідних країнах-експортерах. Котирування свинини зросли.

Індекс цін ФАО на цукор знизився на 2,1 відсотка до найнижчого рівня з липня 2021 року, головним чином через високі обмеження експорту в Індії та зниження цін на етанол у Бразилії.

fao.org