Мінагрополітики та Асоціація ОТГ підписали Меморандум про співпрацю

Україна зацікавлена в розвитку співпраці з Латвією в контексті розробленого проекту Програми двостороннього співробітництва Україна-Латвія в області АПК на 2017-2018 рр.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики. 

Зокрема, йдеться про адаптацію українського законодавства до норм ЄС, підтримку реформ, співпрацю в рибній галузі, ветеринарії та фітосанітарії, земельні відносини, науково-дослідне співробітництво та розвиток сільських територій.

Питання двосторонньої співпраці обговорили 21 липня, під час зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з Міністром сільського господарства Латвійської Республіки Янісом Дуклавсом. 

«Україна — важливий гравець у системі забезпечення світової продовольчої безпеки, тому ми всебічно вивчаємо міжнародний досвід з розвитку сільського господарства та запровадження відповідних реформ. Досвід Латвії є важливим для нас, зокрема у питаннях розвитку фермерства та кооперації, земельних відносин, заходах запобігання АЧС», — зазначив Максим Мартинюк.

Перший заступник проінформував учасників зустрічі про хід реформ в Україні та основні пріоритети і показники розвитку українського АПК. У тому числі йшлося про реформування системи державної підтримки сільського господарства, завершення земельної реформи, розвиток органічного ринку, здійснення санітарних та фітосанітарних заходів.

У свою чергу Міністр сільського господарства Латвійської Республіки Яніс Дуклавс запевнив, що латвійська сторона готова всіляко сприяти активізації співпраці у пріорітетних напрямах АПК. Він детально зупинився на латвійському досвіді у створенні кооперативів, у питаннях боротьби з АЧС, веденні лісового та рибного господарства.

Також сторонами було обговорено можливість залучити спеціального радника уряду Латвії для консультативної допомоги щодо реалізації Програми двостороннього співробітництва.

pigua.info

Зараз не найсприятливіша ситуація для раптової зміни технологій та переходу на no-till, адже це потребує підготовчого процесу протягом 2-3 років.

Про це AgroPortal.ua повідомив керівник агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк.

«Щоб за технологією no-till вирощувати культури, має бути виконана низка умов, і одна з них — це ґрунт, його структура, здатність накопичувати та втримувати вологу. Якщо ґрунт переущільнений та важкий за механічним складом, відповідно результату не буде. Тому я б не розглядав нинішню ситуацію в Україні як можливість перейти на no-till, для цього потрібно 2-3 роки», — вважає Олександр Хмелюк.

За його словами, переходу на нову технологію має передувати значна робота зі структурою ґрунту, а саме — контроль рівня вмісту органіки та кальцію. Лише за умови покращення структури може відбутися успішний перехід на no-till.

AgroPortal.ua

Кілька днів тому каналом гирла Бистре суднового ходу р. Дунай — Чорне море був відновлений прохід для суден, що перевозять агропродукцію. Про це зазначає Міністерство інфраструктури України.

Координатор гуманітарної допомоги ООН Мартін Гріффітс у своєму мікроблозі в соцмережі Twitter заявив, що натхненний цією новиною, втім вважає цю подію все ж недостатньою для подолання загрози світового голоду. Лише розблокування українських чорноморських портів, які наразі заблоковані російською армією, є найкращим способом запобігання глобального голоду.

«Натхнені повідомленнями про відновлення експорту українського зерна через канал Чорне море — Дунай. Але цього недостатньо. Оскільки відсутність продовольчої безпеки в усьому світі стає все очевиднішою, відкриття чорноморського маршруту є нашим найкращим варіантом для подолання глобального голоду. Світ не може чекати» — прокоментував Мартін Гріффітс.

Згідно із дослідженням ООН, Україна щороку вирощує достатньо продовольства, щоб нагодувати більше 400 мільйонів людей, тому блокування портів створює загрозу голоду для цих людей.

«Гирло Бистре суднового ходу р. Дунай — Чорне море — це надзвичайно важливий транспортний канал, який може стати „дорогою життя“ для тих, країн над якими нависла небезпека голоду. Це стало можливим завдяки звільненню від російських військ острова Зміїний і роботі українських захисників. І ми продовжуємо працювати над тим, щоб врятувати не тільки Україну від російської агресії, але і світ, який путін тримає у заручниках» — прокоментував Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.

Як повідомлялось, на сьогодні через блокаду морських портів, на які до повномасштабного вторгнення припадало орієнтовно 80% експорту аграрної продукції України, вивезення продовольства відбувається виключно через дунайські порти, залізничні та автомобільні пункти пропуску на західних кордонах.

Їх пропускної здатності наразі недостатньо для повноцінного заміни морських портів.

Окрім цього, раніше голова Всесвітньої продовольчої програми ООН повідомив, що Організація отримує з України 40% пшениці для своїх програм надзвичайної продовольчої допомоги.

Дослідження групи вчених з Китаю показало, що макуха з гарбузового насіння, побічний продукт виробництва гарбузової олії, може успішно замінити соєвий шрот в раціоні молочних корів, не надаючи при цьому негативного впливу на молочну продуктивність і ферментацію в рубці.

Крім того, було виявлено поліпшення антиоксидантної системи організму дійних корів. Дослідження проходило за участю кількох десятків тварин голштинської породи. Якщо його висновки підтвердяться, макуха з гарбузового насіння може стати однією з дешевих альтернатив соєвого шроту.

За матеріалами All About Feed