МЕРТСГ: Перегляд узгоджених обсягів експорту пшениці та кукурудзи недоцільний

У Європейській бізнес асоціації заявили, що в українському законодавстві утворилась так звана «виделка» — бізнес не може одночасно виконувати дві різні вимоги щодо маркування засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів і лікарських засобів.

Про це йдеться у заяві ЄБА.

«З 1 січня 2021 року вступає в дію обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг.

Однак, для деяких галузей економіки, зокрема, засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів, лікарських засобів тощо, де питання внесення змін до маркування продукції суворо регулюється державою, введення в дію даної системи має бути поступовим.

Так, наприклад, процес внесення змін до етикетки для засобів захисту рослин на практиці займає до 6 місяців, що з урахуванням сезонності агрохімічного бізнесу може призвести до фактичної втрати ринку. Адже компанії абсолютно не встигнуть перелаштувати процеси — залишилось майже три місяці", — наголошують представники бізнесу.

«Після введення в дію Наказу Мінекономрозвитку № 914 в законодавстві утворилася так звана „виделка“: наказом Міндовкілля № 490 від 2006 року встановлено, що одиниці вимірювання мають зазначатися на етикетці виключно українською мовою, тоді як наказ Мінекономрозвитку вимагає дублювання латинським алфавітом. Відповідно, бізнес не може виконати обидві вимоги одночасно», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що станом на сьогодні в Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів міститься більше 3 тисяч найменувань продуктів, а ресурси новоствореного Міндовкілля суттєво обмежені.

«І якщо весь агрохімічний ринок одночасно звернеться до нього з заявами на внесення змін до етикетки, як це вимагається зараз, наступні 6−12 місяців процес державної реєстрації ЗЗР та добрив буде заблоковано. Така неузгодженість у роботі урядових установ може стати причиною дефіциту продукції з 1 січня 2021 року», — заявив керівник Агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації.Віктор Погорілий.

У ЄБА закликали прем'єра втрутитись у «вирішення цієї ситуації, аби інноваційні ЗЗР, ветеринарні препарати та лікарські засоби не зникли із ринку України».

«Так, в даному контексті варто врегулювати визначення, як-то „введення в обіг“ та дозволити вище зазначеним категоріям бізнесу в плановому порядку подавати нові етикетки (а не з обмеженням до 1 січня 2021 року), аби мінімізувати ризик припинення постачання та обігу продукції, а головне — убезпечити від припинення лікування пацієнтів. Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто», — йдеться у заяві.

milkua.info

За даними Системи оповіщення про хвороби тварин Європейського Союзу (ADNS), у 2018 році Польща, Латвія, Литва, Естонія, Чехія, Румунія, Угорщина та Бельгія підтвердили загалом 1335 спалахів африканської чуми серед свійських тварин та про 5321 випадок захворювання диких кабанів.

На підставі повідомлень про спалахи АЧС, що надсилались до ADNS кожною країною ЄС, можна побачити, що з 2014 до 2017 року африканська чума свиней прогресувала лише у чотирьох європейських державах — у Польщі, Латвії, Литві та Естонії. У 2017 році до цього списку приєднались Чехія та Румунія, а в 2018 —Угорщина, Болгарія та Бельгія.

У 2014 році в Польщі зафіксували 24 випадки АЧС серед диких кабанів та 2 спалахи захворювання на підприємствах. У 2018 році кількість спалахів вірусу серед диких тварин зросла до 2443, а серед свійських — до 109.

У Латвії в 2014 році виявили 32 випадків АЧС на підприємствах і 148 — у середовищі диких кабанів. Цього року серед домашніх свиней в країні ще не зареєстрували жодного спалаху захворювання, хоча серед диких тварин вірус все ще поширюється.

Схожа ситуація і в Литві, Естонії, Угорщині, Болгарії та Бельгії  цього року там поки не зареєстрували випадків зараження АЧС свійських тварин, утім дикі кабани продовжують поширювати захворювання.

А от у Чехії, схоже, вдалося побороти захворювання — у 2019 році в країні не виявили жодного випадку АЧС ні на господарствах, ні в природі.

 meat-inform.com

Відповідно до вимог законодавства до кінця 2019 року всі оператори ринку, які працюють у сфері виробництва й обігу харчових продуктів, мають впровадити систему аналізу ризиків і контролю критичних точок НАССР, завдяки чому оператор ринку підвищує безпечність харчових продуктів.

«Законодавство передбачає не лише обов’язок бізнесу впровадити НАССР, але й зобов’язує інспекторів здійснювати аудит цієї системи. Саме тому бізнес та службовці Держпродспоживслужби повинні дуже чітко ці вимоги розуміти і відповідати їм. Для цього організовуються різного року тренінги, навчання та семінари із залученням експертів проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», – зауважив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Нагадаємо, 1 жовтня 2012 року наказом Мінагрополітики №590 було затверджено «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)».

20 вересня 2016 року набув чинності розділ VII Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». У ньому зазначено, що всі оператори ринку харчових продуктів мають впровадити систему НАССР. Для цього були встановлені терміни – 3 роки з моменту набрання чинності цієї норми, тобто до 20 вересня 2019 року.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

У Херсоні через спалах африканської чуми свиней прийняли рішення про заборону торгівлі м’ясом та м’ясопродуктами на території ринкових містечок КП «Херсонський комунальний ринок» та обслуговуючого кооперативу «Комунальний ринок». 

За інформацією, по місту Херсону зараз офіційно зафіксовано 2 випадки африканської чуми свиней — у селищі Комишани та мікрорайоні Янтарний Дніпровського району Херсона.

«Ми 10-го числа у Комишанах мали знімати карантин, але він буде подовжений через спалах, по якому ми зараз будемо оформляти документи. Тут у зоні захисту, за 2,5 км від осередку АЧС, було виявлено господарство, де вирощували свиней, що підлягали вилученню. Господар відмовився, щоб поросят умертвили. Він сказав, що врятує своє поголів’я, написав нам листа, що відмовляється виконувати вимоги законодавства і через три тижні у нього почався масовий падіж свиней. Усі 120 голів у нього пали впродовж 4-х днів», — повідомила Марина Малахова, в.о. начальника управління Держпродспоживслужби у місті Херсон.

pigua.info