До кінця 2019 року всі оператори ринку мають впровадити систему НАССР

26-бер-2019

Відповідно до вимог законодавства до кінця 2019 року всі оператори ринку, які працюють у сфері виробництва й обігу харчових продуктів, мають впровадити систему аналізу ризиків і контролю критичних точок НАССР, завдяки чому оператор ринку підвищує безпечність харчових продуктів.

«Законодавство передбачає не лише обов’язок бізнесу впровадити НАССР, але й зобов’язує інспекторів здійснювати аудит цієї системи. Саме тому бізнес та службовці Держпродспоживслужби повинні дуже чітко ці вимоги розуміти і відповідати їм. Для цього організовуються різного року тренінги, навчання та семінари із залученням експертів проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», – зауважив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Нагадаємо, 1 жовтня 2012 року наказом Мінагрополітики №590 було затверджено «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)».

20 вересня 2016 року набув чинності розділ VII Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». У ньому зазначено, що всі оператори ринку харчових продуктів мають впровадити систему НАССР. Для цього були встановлені терміни – 3 роки з моменту набрання чинності цієї норми, тобто до 20 вересня 2019 року.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Більше новин
В Україні на третину впав експорт м’яса ВРХ
06-січ-2021

У період з січня по листопад 2020 року включно українські виробники продали за кордон яловичини на загальну суму майже 77,8 млн доларів США. Таким чином, обсяги експорту м’яса ВРХ зменшились на 27% порівняно з показниками січня-листопада 2019 року. Про це повідомляє прес-служба Державної митної служби України, пише agronews.ua.

У натуральному вираженні обсяги закордонних продажів зменшились ще більш помітно — на 36% до 22,2 тис. тонн.

У зазначений період Україна експортувала переважно заморожену яловичину. Загалом за кордон було продано 20,3 тис. тонн цього продукту на суму майже 71,4 млн доларів.

Близько третини (28% або 4,93 тис. тонн) замороженої яловичини імпортував Китай, який займає перше місце в структурі експорту. На другому місці Азербайджан (22,8% або 4,63 тис. тонн), а на третьому — Казахстан (15,4% — 3,19 тис. тонн).

Свіжої та охолодженої яловичини за січень листопад було експортовано 1,86 тис. тонн на суму 5,31 млн доларів. Майже 95% цього продукту імпортувала Білорусь.

Детальніше
Україна обмежила ввезення м'яса птиці із США
21-лют-2022

Згідно з повідомленням Держпродспоживслужби України, почало діяти обмеження на ввезення вантажів зі Сполучених Штатів Америки через високопатогенний грип птиці.

Про це повідомляє Центр громадського здоров'я.

Згідно з офіційною інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин, його випадки зареєстровані на території штату Індіана.

Заборона поширюється на ввезення інкубаційних яєць, птиці, продуктів із неї (за винятком продуктів, що пройшли обробку методом, що гарантує знищення збудника зазначеного захворювання), харчових продуктів тваринного походження, кормів, а також побічних продуктів тваринного походження.

ptichki.net

Детальніше
Аграрії внесли пропозиції до Плану відновлення України
13-трав-2022

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) подала пропозиції до Плану відновлення України, який розробляється в рамках роботи Національної ради з відновлення України від наслідків війни, створеної Президентом України.

Пропозиції ВАР передбачають пріоритетні ініціативи як на період війни та післявоєнний період, так і довгострокову стратегію.

У фазу війни головними проблемами визначено обмеження експорту через блокаду портів; загрози втрати частини врожаю 2021/2022 МР; збільшення в рази вартості логістики, дефіцит палива через знищення паливних складів та складну логістику; прогнозований дефіцит зерновозів та автомобілів для переміщення палива; кризу переробки, через неможливість зберегти її побічні продукти. «До прикладу, макуху, шрот — псуються швидше ніж є можливість їх експортувати, або спожити в середині країни», — пояснюють у ВАР.

Рішення ВАР — це активне лобіювання в ООН та НАТО запровадження «Блакитних конвоїв» суден, які заходитимуть в порти України з метою експорту агропродовольчої продукції, квотування пропускної здатності УЗ на різні види продукції, перерозподіл квот на користь товарів з більшою доданою вартістю та короткими термінами зберігання.

«Без збільшення долі експорту зернових та олії з 14% до 44% (довоєнна доля валютної виручки) посівна наступного року опиниться під загрозою», — відзначають у ВАР.

Акценти у пропозиціях до Плану відновлення України зроблено на проблему зрошення та розвиток тваринництва.

У свинарстві головною проблемою на сьогодні є експортна ізоляція, пов’язана з АЧС (африканська чума свиней). Рішення, які пропонуються:

встановлення ДПСС регіонів, які є вільними від АЧС,

заборона подвірного забію та обов’язкова ідентифікація тварин в господарствах населення,

задля прискорення будівництва сучасних великих переробних підприємств включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Як результат очікується збільшення поголів'я на 1 млн голів (до 4,5 млн голів) та зростання до 25 тис. робочих місць у галузі.

Головними проблемами скотарства названо жорсткі тарифні обмеження на експорт в Країни ЄС; руйнування потужностей в регіонах військових дій, експорт племінних нетелів, через міграцію населення та купівельну спроможність накопичення продукції переробки у переробників, низьку ефективність та неконкурентноздатність наявних потужностей до 1000голів та переробних заводів.

ВАР пропонує:

безстрокове скасування тарифних квот на імпорт в ЄС або встановлення графіку їх збільшення;

включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7- 9%»,

надання окремої квоти на першочерговий експорт нетелів та продуктів переробки, — прийняти закон про патронажні дивіденди в кооперативах для будівництва великих сучасних кооперативних заводів.

«За умови відкриття експортних ринків країн ЄС, можна очікувати інвестиції ($ 30−80 млн) на будівництво 2−3 заводів із переробки мʼяса, зростання промислового поголівʼя до 1 млн гол (+5−7 тис. робочих місць), плюс 500 млн дол. експортної виручки, а також конверсію 3 млн тонн зерна у тваринництво. Будівництво та реконструкція (відновлення пошкоджених) молочних комплексів ($ 11 млн, 10 тис. корів) із виділенням біометану», — коментують у ВАР необхідність розширення можливостей експорту для галузі скотарства.

Щодо меліорації, заходи, які пропонують запровадити у ВАР, дадуть змогу залучити 4 млрд дол. США інвестицій у галузь та здійснити енерго- та водомодернизацію меліоративних систем, будівництво нових систем, будівництво та реконструкцію насосних станцій, наблизити галузь до екологічних стандартів, а також отримати плюс 11 млн тонн додаткового валового виробництва та плюс 135 млрд грн вартість валової продукції.

uacouncil.org

Детальніше
Капітальні інвестиції в АПК знизилися до 14,5 млрд грн в I півріччі 2020 р.
28-серп-2020

Капітальні інвестиції в сільське господарство в I кварталі 2020 р. склали 14,44 млрд грн.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Такий розмір капітальних інвестицій на 44,2% нижче за показник аналогічного періоду минулого року.

Згідно з даними, загалом по Україні обсяг капітальних інвестицій в січні-червні 2020 р. склав 163,78 млрд грн, що на 34,9% менше, ніж за аналогічний період 2019 року.

Нагадаємо, що за словами завідувача відділом інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександра Захарчука, при існуючих умовах інвестиційної діяльності в 2020 році загальні обсяги капітальних інвестицій у виробництво продукції сільського господарства в цінах 2019 року становитимуть близько 51 млрд грн або $ 2 млрд. Це на 5% менше показника 2019 року і на 17-20% менше результатів 2017 і 2018 років.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок