Майбутнє агросектору — орієнтація на внутрішній попит та підкорення європейських споживачів, — Денис Марчук

Молочнотоварне виробництво на відміну від інших видів тваринництва не може існувати без гарантованого земельного банку. 

На цьому наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Березень 2019 року став переломних для багатьох українських молочнотоварних ферм. Після оголошення новою владою свого наміру негайно впровадити ринок землі, при цьому не пояснюючи умови і не даючи ніяких гарантій, господарства почали акумулювати свої гроші шляхом вирізання поголів'я. Найактивніше з ринку виходять підприємства середнього сегменту, які утримують близько 200−500 корів», — розповідає Ганна Лавренюк.

На сьогодні й досі залишаються ті підприємства, які впродовж останніх 10 років дуже багато інвестували у свою роботу. Вони вибудували стійку модель виробництва молока. Але зараз задумуються про майбутнє.

Молочнотоварна ферма залежна від гарантованого земельного банку. Приблизно 70% від раціону корів становлять грубі корми, які кожен фермер заготовляє самостійно. Аграрний ринок таких кормів не пропонує, пояснює Ганна Лавренюк.

Негативно на молочну галузь і сільське господарство в цілому можуть вплинути й іноземні компанії, які після відкриття ринку землі матимуть можливість отримати дешеві кредити, інколи навіть під 0%. Таким чином українські виробники на земельних аукціонах стануть неконкурентоспроможними.

«Молочне скотарство формує основну масу соціальних надходжень у бюджет України, оскільки 12% серед усіх працівників сільського господарства становлять працівники зайняті у молочному скотарстві. Це 42 тис. робочих місць. Зникнення молочнотоварних ферм спричинить втрату робочих місць на селі, соціальної стабільності, бюджетних надходжень в країну і зниження її експортного потенціалу», — підкреслила віце-президент АВМ зі зв'язків з громадськістю.

«У США в багатьох штатах вводять обмеження на право купівлі земель іноземцями, — наводить приклад Ганна Лавренюк. —  В один день вони прокинулися і зрозуміли, що треба щось змінювати. 40 млн га сільськогосподарських земель країни належать іноземним компаніям, зокрема китайські компанії контролюють близько 400 сільгоспвиробників США. Вони диктують, що вирощувати, як вирощувати, штовхаючи підприємства на агресивну агрохімічну обробку та екстенсивне землеробство, все це шкодить потенціалу родючості землі країни».

«Асоціація виробників молока разом із Всеукраїнською аграрною радою сподіваються, що „б'ючи в усі дзвони“ і доводячи всі ризиковані наслідки неврахування і не використання всіх запобіжників, які б могли стабілізувати питання ринку землі, все ж вдасться прийняти правильне рішення. Ринок землі потрібен, але грамотний з максимальним підходом до всіх тих надбань, які нам уже вдалося отримати за роки незалежності», — наголосила представник АВМ.

MilkUa.info

Індекс цін на м’ясо від британської компанії Caterwings продемонстрував, що не дивлячись на достатньо низькі ціни на м’ясо в Україні, вітчизняні споживачі вживають достатньо небагато цього продукту, порівняно з жителями інших країн.

48,5 кілограмів — стільки в середньому українці споживають м’яса за рік. Із 52 країн, дані яких проаналізувала компанії Caterwings, Україна за цим показником виявилась на 44 місці. Лідерами за споживанням стали Австралія (111,5 кг на рік), Нова Зеландія (106,4 кг), Австрія (102 кг), Аргентина (98,3) та Іспанія (97 кг). Список п’яти країн з найменшим споживанням цього продукту виглядає так: Індія (4,4 кг), Індонезія (11,6кг), Туреччина (25,3 кг), Єгипет (25,6 кг) та Таїланд (25,8 кг).

Що ж до цін, то найвищі вони у Швейцарії — на 141,86% вищі за середньосвітові. Далі йдуть Норвегія (63,68%) та Гонконг (60,94%). Найнижча ціна — в Україні. Тут вартість м’яса на 52,32% нижча ніж у середньому в світі. Далі йде Малайзія (-50,3%) та Індія (-42,26%).

Якщо говорити про ціни на конкретні види тваринного білка, то яловичина в Україні на 59,5% дешевша, ніж у середньому в інших країнах. Ціна на курятину на 61,9% нижча за середньосвітову, на свинину — на 54,1%, баранину — 50,9%. Також дослідники враховували рибу як альтернативу м’ясу, ціни на цей продукт в Україні на 35,2% нижчі, ніж середньосвітові.

meat-inform.com

На думку американських аграріїв, опір Євросоюзу включити сільгосппродукцію з США в потенційну угоду про вільну торгівлю між Америкою і ЄС носить деструктивний характер.

Національна рада виробників свинини (NPPC) — це американська асоціація з торгівлі свининою, що базується в Де-Мойні, штат Айова.

Нещодавно представники NPPC заявили, що позиція ЄС не включати американські сільгосппродукти в плановану угоду про вільну торгівлю призведе до «відсутності продовольчої безпеки і розбратів».

Свинарі відзначили, що «це буде величезною тактичною перемогою для Євросоюзу, якщо він зможе вступити в торгові переговори з США, виключаючи сільське господарство, найбільш чутливий сектор».

США і ЄС були залучені в торгові переговори після зустрічі в Білому домі в липні президента Америки Дональда Трампа і президента Комісії ЕС Жан-Клода Юнкера. Але виключення сільськогосподарських товарів з потенційної угоди про вільну торгівлю виявилося спірним для американських фермерів.

У своїй заяві американські свинарі вказали, що їх асоціація «все більш розчарована позицією європейців, які неосвічено або зловмисно принижують безпеку харчових продуктів США».

Відзначимо, що в США уряд дозволяє таку практику, як хлорування курячого м'яса, коли м'ясо птиці занурюють в хлоровану воду для запобігання мікробного забруднення. Але ця практика заборонена в ЄС, як несумісна з прийнятими в Європі стандартами безпеки.

«Модель ЕС призведе до відсутності продовольчої безпеки і розбратів; американська модель призведе до продовольчої безпеки та безпечного завтра!» — Написали представники NPPC в петиції, до якої приєдналися інші групи лобістів фермерських господарств, від молочних виробників до експортерів зерна, які закликали ЄС послабити свою позицію щодо американського сільського господарства.

dairynews

Ситуація на cході України, а також на кордонах Сумської та Чернігівської областях залишається надзвичайно напруженою.

В компанії ІМК було створено антикризовий штаб, який напрацював ряд заходів та план дій для різних сценаріїв, навіть найгіршого — повномасштабних бойових дій.

Про це AgroPortal.ua повідомив операційний директор компанії ІМК Олександр Вержиховський.

«Ми покладаємось на Збройні Сили України і впевнені, що вони дадуть відсіч у випадку повномасштабного вторгнення, а ми в свою чергу забезпечимо повноцінне проходження посівної кампанії-2022, виконуючи таким чином нашу роль у підтримці України, наших працівників та їхніх родин, а також продовольчої безпеки держави в цілому», — зазначає Олександр Вержиховський.

За його словами, паралельно із цим компанія ІМК готова надавати всю необхідну та посильну допомогу ЗСУ, залучаючи для цього всі наявні резерви, звісно, за можливості, без зриву посівної кампанії.

Олександр Вержиховський наголосив, що зриву посівної кампанії в ІМК не допускають, незважаючи на здійснення господарської діяльності частково у ризикованих, прикордонних із країною-агресором регіонах.