Аграрії представили пропозиції з удосконалення механізму державної підтримки аграрної галузі у 2019 році

17-жовт-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) розробила пропозиції щодо удосконалення механізму державної підтримки аграрної галузі на 2019 рік, запропонованого урядом, задля уникнення помилок, що були допущені у поточному році. Ці пропозиції були підтримані усіма найбільшими аграрними асоціаціями, що входять до складу Всеукраїнського аграрного форуму, низкою народних депутатів та представлені у ході прес-конференції 16 жовтня в Києві.

«Ми вкрай незадоволені тим, що відбувається у сфері державної підтримки в цьому році, і що уряд запропонував робити в наступному… У 2018 році на державну підтримку аграрної галузі було спрямовано 6,311 млрд грн, з яких станом на 20 серпня використано всього 777 млн грн, що становить 12% від загальної суми. Це означає, що програми не працюють. І незважаючи на це, уряд не прислуховується до порад експертів, а залишає все як є і навіть погіршує ситуацію», — сказав заступник голови ВАР Михайло Соколов у ході прес-конференції.

За його словами, для вирішення найгостріших проблем, що постали перед українським аграрним сектором, необхідно ухвалити поправки до проекту Державного бюджету України на 2019 рік.

Перша пропозиція ВАР стосується програми здешевлення кредитів. Так, пропонується збільшити суми виділених коштів з 127 млн грн, як мінімум, до 727 млн грн та обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами у 10 млн грн в одні руки, з урахуванням пов'язаних осіб.

«Ми пропонуємо істотно збільшити фінансування програми здешевлення кредитів. Залишити тільки одне обмеження, згідно якого сума компенсації на одну компанію не повинна перевищувати 10 млн грн. Всі інші обмеження, які роблять цю програму неефективною, треба скасувати. В такому випадку допомога буде надана маленьким і середнім господарствам. Звісно, великі господарства теж зможуть отримати цю суму, але для них вона не становитиме інтересу, оскільки буде замалою», — прокоментував дану пропозицію Соколов.

По-друге, аграрії пропонують повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», що була запроваджена у 2017 році, та повністю скасована цьогоріч. Її перевагою був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками, без втручання чиновників. Однак керуючись політичними мотивами профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі даної програми, які були виявлені у 2017 році, повністю припинило її фінансування. А тому сільгоспвиробники вимагають у 2019 році збільшити його до 2 млрд грн та виплачувати ці кошти пропорційно виручці.

По-третє, ВАР пропонує внести правки у діючу програму часткової компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва, яка станом на кінець серпня була вибрана усього на 21% (з виділених 945 млрд грн аграрії отримали усього 196 млн грн). При цьому, незважаючи на те, що ця програма вже два роки демонструє свою неефективність, уряд планує у 2019 році збільшити її фінансування до 1,382 млрд грн.

Таким чином, задля підвищення ефективності програми компенсації вартості придбаної української техніки, пропозиції ВАР полягають у наступному:

розширити перелік вітчизняної техніки і обладнання, закупівля яких компенсується державою, в тому числі на обладнання для меліорації і вагони-зерновози;

компенсацію при закупівлі вагонів-зерновозів мають отримувати всі юридичні особи, включаючи кооперативи, які об'єднують сільськогосподарських виробників, але самі не є сільськогосподарськими виробниками;

зменшити ступінь локалізації тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення вітчизняного виробництва до 20%.

І по-четверте, для того, аби програма підтримки фермерських господарств, на яку у 2018 році був виділений 1 млрд грн, стала ефективною, необхідно зробити виплату дотацій пропорційно легальній виручці від продажу сільськогосподарської продукції, а також підтримувати усіх малих сільськогосподарських товаровиробників, у яких в обробці перебуває менше 500 га землі, незалежно від форми власності.

«Давайте зробимо так, щоб фінансова підтримка малих сільгоспвиробників була справедливою. Щоб в ній брали участь усі малі господарства, які обробляють менше 500 га, а не лише ті, що зареєстровані як «фермерські господарства», — сказав Соколов, додавши, що діюча редакція даної норми є дискримінаційною.

Для збільшення видатків на вказані вище програми, було запропоновано скорочення видатків на програми, які або взагалі не виконувалися, або за якими кошти отримують переважно великі холдинги.

Зокрема, мова йде про напрями:

компенсація ставки по кредитах для розвитку вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультури (було виділено 200 млн грн, станом на кінець серпня залишилося не використаними 199,7 млн грн);

дотація на утримання молодняка великої рогатої худоби фізичним особам (виділено 700 млн грн, залишок становить 693,2 млн грн);

відшкодування витрат на будівництво і реконструкцію тваринницьких комплексів, профінансовану за рахунок кредитів (виділено 1 100 млн грн, залишок -1 098 млн грн);

відшкодування витрат на будівництво тваринницьких комплексів (виділено 1 200 млн грн, залишок 980 млн грн).

Наведені цифри взяті з офіційного звіту профільного міністерства станом на 20 серпня 2018 року. На жаль, більш свіжі цифри Мінагропрод не надає навіть на запити народних депутатів. Так само відомство не розкриває, хто вже отримав зазначені кошти, або планує їх отримати в поточному році. І замість того, щоб дослухатись до учасників ринку та провести роботу над помилками, міністерство пропонує в наступному році навіть збільшити фінансування програм, які довели цілковиту неефективність у 2018 році.

Наведені пропозиції з удосконалення запропонованого механізму державної підтримки аграрної галузі були сформульовані та направлені до голів парламентських фракцій, аграрного та бюджетного комітетів. Однак робоча група при бюджетному комітеті вирішила, що відповідні напрацювання необхідно відхилити, залишивши все, як є.

При цьому, відповідно до результатів порівняльного аналізу ОЕСР щодо частки державної підтримки в об'ємі реалізації аграрної продукції у ЄС та Україні, якщо в Європі цей показник на кінець 2017 року становив 18,3%, то в Україні він був від'ємним.

«ОЕСР враховує і те, що держава дає, і те, що забирає, наприклад, через дорогу логістику. В Україні цей показник негативний і становить „мінус“ 7,1%. Тобто нам держава дає менше, ніж забирає. Якщо уряд реалізує механізм державної підтримки аграрної галузі на 2019 рік буз урахування наших правок, цей показник скоротиться ще більше і складе понад 10% нижче нуля», — підсумував Соколов.

Нагадаємо, Всеукраїнська Аграрна Рада оскаржує неефективний механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

uacouncil

Більше новин
Новий спалах АЧС виявили на Кіровоградщині
02-вер-2019

Новий спалах африканської чуми свиней виявили у Кіровоградській області. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Хворобу виявили 28 серпня 2019-го року у присадибному господарстві у с. Миколаївка Добровеличківського району. Діагноз підтвердили за результатами звіту про дослідження Черкаської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 3 704 п.м./19 від 28.08.2019.

При Добровеличківській районній державній адміністрації провели засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, затвердили план з ліквідації АЧС, визначили межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживають заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

Нагадаємо, минулого разу хворобу зафіксували у Добровеличківському районі 20 липня 2019-го року на території СФГ «Центр».

Детальніше
Поголів'я скорочується — виробництво молочних продуктів збільшується
03-жовт-2019

Багатьох пересічних українців дивує відсутність закономірності між статистикою скорочення кількості корів у країні і значним виробництвом молочних продуктів, Зокрема, станом на 2018-тий поголів'я скоротилося майже на 43% порівняно із 2009 роком.

Про це розповіла Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ) молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Впродовж останніх 10−20 років молочне скотарство, зокрема промислове, не стояло на місці. Багато коштів було інвестовано у його розвиток: у технології, управління, обладнання і т. інше. Тому вдалося досягнути таких результатів: у 2009 році середня продуктивність 1 корови в Україні складала 3945 кг/рік, тобто це 12 л/добу. У 2018 році — 6054 кг/рік на корову, це 28 л/добу», — зазначає Ганна Лавренюк.

На сьогодні сучасні генотипи дають можливість давати більшу кількість молока, завдяки роботі з генетичним потенціалом, яка велася впродовж років.
Також господарства приділяють особливу увагу заготівлі кормів, а також складанню раціонів для тварин. Адже у радянські часи існувала проблема, коли корів годували за залишковим принципом, а також згодовували неякісний, абияк заготовлений силос, сінаж. Тут приходить розуміння того чому корова, яка потенційно готова була давати 30л/добу — давала лише половину.

«Якщо говорити про обсяг виробництва за даними Держстатистики, то на сьогодні близько 70% всього молока належить присадибними господарствами, але якщо говорити про переробку, то тут ситуація абсолютно протилежна. Оскільки на переробку було поставлено 4,18 тонн молока і 78% з усього цього молока — це те, яке отримане від промислових професійних молочно-товарних ферм. Саме вони гарантують здоров’я своїх тварин, прослідковуваність, якість та безпечність», — роз’яснює Ганна Лавренюк.

Нагадаємо, згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», заборона прийому молока ІІ ґатунку почне діяти з 2020 року.

MilkUa.info

Детальніше
Прогноз: Україна збільшить виробництво м'яса птиці і яєць
19-лют-2018

Цінова ситуація на ринку м'яса птиці в 2018 році буде визначатися загальною економічною ситуацією в країні і в незначній мірі ціновими трендами на зовнішніх ринках.

Про це в ексклюзивному коментарі AgroPortal.ua повідомив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.

«Ми не прогнозуємо різких цінових коливань, проте відпускні ціни виробників протягом року зростатимуть пропорційно інфляційним показникам і зростання витрат на виробництво. Цінові тренди на яйця будуть перебувати під тиском сезонних чинників і обсягів їх експорту. Як завжди, зниження буде відбуватися в весняно-літній період, а зростання - в осінньо-зимовий», - зазначає Сергій Карпенко.

Говорячи про показники 2018 року, Сергій Карпенко прогнозує, що загальне виробництво м'яса птиці складе 1260 тис. тонн у забійній вазі, з яких промислове виробництво складе тисячі шістдесят сім тис. тонн, що на 4,5% більше, ніж в 2016 році.

«Експорт м'яса птиці в цьому році очікується на рівні 290 тис. тонн. Що стосується виробництва яєць, то завдяки певній стабілізації виробництва в яєчному секторі в минулому році в 2018 році тенденції зростання збережуться і виробництво складе 16,1 млрд штук», - зазначає Сергій Карпенко.

AgroPortal.ua

Детальніше
Програму фінансової підтримки фермерства в Україні виконано лише на 19%
30-жовт-2019

Цього року на державну програму «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» було виділено 800 млн. грн., із яких станом на 18 жовтня перераховано отримувачам лише 19%, або трохи більше 152 тис. грн. за вісьмома напрямами.

За даними Мінекономіки, за напрямом часткової компенсації вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію фермерам перераховано 11,9 млн. грн. із виділених 80 млн.. Торік за цим напрямом було перераховано 6,4 млн. грн..

На часткову компенсацію вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва перераховано 71,4 млн. грн. із 250 млн. грн. (торік — 108 млн. грн.), на часткову компенсацію витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами — 177,5 тис. грн. із 5 млн. грн. (торік — 203,5 тис. грн.).

Крім того, на бюджетну субсидію на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) — новоствореним фермерським господарствам спрямовано 7,5 млн. грн. з виділених 89,9 млн. грн., а фермерським господарствам, крім новостворених, — 30 млн. грн. із 239,9 млн. грн., на здешевлення кредитів — 31,1 млн. грн. із 85 млн. грн..

Єдиний напрям держпідтримки, виконаний на 100% — погашення кредиторської заборгованості — 217,9 тис. грн. (торік — 0).

Взагалі не використано коштів, що були виділені на підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, — 50 млн. грн., тоді як торік за цим напрямом було спрямовано 8,6 млн. грн..

proagro.com.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок