Коронавірус негативно впливає на кормову галузь в ЄС

Пацієнтом став 41-річний чоловік в східній провінції Китаю Цзянсу, місто Чженьцзян.

Про це у вівторок, 1 червня, повідомила Національна комісія охорони здоров'я Китаю (NHC), передає Reuters.

Відзначається, що чоловіка госпіталізували ще 28 квітня через підвищення температури та інші симптоми. Але діагноз H10N3 був поставлений тільки 28 травня. Подробиці, як людина заразилася, не повідомляються.

На даний момент пацієнт знаходиться в стабільному стані і готовий до виписки з лікарні. Медичне спостереження за його близькими людьми не виявило інших випадків зараження вірусом.

У NHC додали, що H10N3 - це низькопатогенний або відносно менш небезпечний штам вірусу у домашньої птиці, і ризик його поширення в великих масштабах дуже низький.

За даними NHC, про інші випадки зараження людей H10N3 в світі раніше не повідомлялося.

ptichki.net

Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) дало зелене світло виробництву та продажу нової кормової добавки від компанії DSM під торговою маркою Bovaer, яка знижує викиди молочної худоби кишкового метану. За результатами досліджень, нова добавка була визнана безпечною для тварин та споживачів.

Новому продукту пророкують серйозне майбутнє у боротьбі з викидами метану як у Європі, так і за її межами. Добавка тестувалася у 45 випробуваннях у 13 країнах на 4 континентах, і на сьогоднішній день вважається одним із найперспективніших засобів контролю метану у сільськогосподарських тварин.

За матеріалами FeedNavigator

У планах на 2019-й Мінагрополітики розглядає можливість запровадження нових програм підтримки агровиробників, зокрема механізмів компенсації свиногосподарствам втрат, спричинених АЧС. Про це повідомив  Дмитро Мороз, Керівник експертної групи у сфері ветмедицини, здоров'я та благополуччя тварин Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики  в ході Національної конференції з АЧС під час VI Міжнародного Дня Свиноферми.

Організаторами події виступили Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада та компанія Dykun.

Як додав пан Мороз, через низку об’єктивних причин кошти існуючих програм підтримки не будуть використані в повному обсязі до кінця року. Тому, Мінагрополітики розглядає інші можливості підтримки, зокрема компенсацію епізоотичних ризиків для свинарів.

«Хоча свиногосподарства й інвестують у біобезпеку й ретельно дотримуються її вимог, все ж випадки АЧС траплялися. Навіть цьогоріч. Та питання в тому, що промислові виробники свинини не можуть розраховувати на компенсацію коштів, як от присадибники, — у місцевих бюджетах не вистачає грошей для юридичних осіб. Як у такому випадку бути бізнесу?», — прокоментувала Оксана Юрченко, віце-президент АСУ.

Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби зауважив, що створення страхових чи резервних фондів — справа не одного дня, але це питання варто обговорювати й втілювати у життя.

Він додав, що за логікою відшкодування промисловим виробникам щодо АЧС варто було би «прив’язати» до рівня біобезпеки господарства:

«Було би справедливо, щоб рівень біобезпеки оцінювали незалежні консультанти або представники страхової компанії, а не чиновник, який вирішує обсяги компенсації. Страхування — реальний механізм, який насамперед знижує ризики для самого бізнесу. У випадку надзвичайної ситуації виробник розуміє, що зможе отримати кошти на відновлення діяльності».

 «Як показує досвід інших країн, держпідтримка є імпульсом, мотивацією для агровиробника страхувати свою діяльність. І це стосується не лише посівів.  Звісно, якщо аграрій застрахований у міжнародній компанії, це є свідченням для банків, інвесторів що йому можна довіряти», — зазначив Максим Шилов, провідний консультант з питань агрострахування в Україні.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка об'єднує понад 120 компаній-виробників сільськогосподарської продукції, закликає уповноважені державні органи та провідних фахівців сформувати рішення, що змінять принципи взаємовідносин між аграрними виробниками та виконавцями залізничних перевезень і дадуть змогу зберегти життєспроможність аграрного бізнесу в 2023 році.

Приводом стало різке падіння рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції внаслідок стрімкого подорожчання залізничної логістики в Україні, яке спричинили дії державного оператора перевезень «Укрзалізниці»  протягом 2022 року. Відтак зростання дохідності напряму вантажних перевезень зерна «Укрзалізниці»  матиме тимчасовий ефект, оскільки банкрутство аграріїв уже наступного року відгукнеться істотним скороченням обсягу врожаю, що становить значну частину вантажної бази УЗ.  

Як зазначає президент УКАБ, виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник, саме доступ до логістичного ланцюжка є вирішальним фактором конкуренції українських агровиробників на світових ринках. Відтак ті, хто адміністративно керує логістичним ланцюжком або ж викуповує його невіддільні елементи (наприклад, вагони-зерновози), в підсумку і визначають, на яких умовах будуть виконуватися експортні контракти і який рівень рентабельності матиме аграрний сектор України. 

«У воєнних умовах це також означає відповідь на запитання: який обсяг експортної виручки отримає країна та яким буде її платіжний баланс за підсумками року. Здавалося б, здоровий глузд повинен диктувати необхідність змінити систему перевезень, яка ускладнює доступ українських аграріїв до логістичного ланцюжка. Проте головний та єдиний адміністратор залізничних перевезень — «Укрзалізниця» знову створила умови, в яких виробники змушені значно переплачувати за можливість доступу до залізничних перевезень, а саме — за користування вагонами-зерновозами», — констатує Петро Мельник.

Експерт логістичного ринку, радник президії УКАБ Юрій Щуклін акцентує, що внаслідок непрогнозованості залізничної логістики за цінами та термінами доставлення, українські агровиробники втрачають доступ до ринків із привабливими цінами на збіжжя.

«Ціни на світовому ринку залежать від типу контракту. На форвардних контрактах, які укладаються наперед, ціна вища. Проте у нинішній системі, технологіях організації експорту та перевезення неможливо укладати форвардний контракт: адже для цього виробник має наперед знати вартість і терміни доставляння вантажу. Оскільки виробник позбавлений цієї можливості, українське зерно йде з форвардних ринків у спотовий ринок, де дуже великий дисконт. Тобто через непрогнозованість логістики Україна йде з цивілізованого ринку дорогого зерна на інший ринок, де мусить продавати з великою знижкою», — підсумовує радник президії УКАБ Юрій Щуклін. 

З метою вирішення конфлікту інтересів між агровиробниками та постачальниками послуг логістики та створення нової моделі взаємовідносин між ними представники української влади, аграрного бізнесу, логістичного ринку та «Укрзалізниці» зберуться 20 грудня на круглий стіл «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку».

Місце проведення: м. Київ, Столичне Шосе, 103, готель Ramada Encore Kyiv. Початок заходу об 11:00.