Кооперація в сільському господарстві врятує українські села

Спотові ставки на більшість інгредієнтів досягли піку в лютому і березні і з тих пір повернулися до більш низьких рівнів на тлі млявого попиту і обережних покупок, повідомляє швейцарська торгова платформа Kemiex.

У другій половині цього року ринки уважно стежать за динамічною ситуацією з вантажоперевезеннями, розробками вітаміну А, включаючи новий завод BASF, новими і майбутніми поставками від декількох китайських виробників вітамінів, а також за тенденціями у виробництві вітаміну С і чутками про більш низькі ціни на 2022 рік.

За матеріалами Feed Navigator

За даними Державної служби статистики за 10 місяців 2020-го м’ясопереробні підприємства випустили 251,7 тис. т свіжої, охолодженої та мороженої свинини. Це на 5,5% чи понад 13 тис. т більше ніж за відповідний період минулого року, додають аналітики Асоціації «Свинарі України».

«Значною мірою згаданий приріст обумовило активніше виробництво мороженої свинини. Так, хоча частка такої продукції в структурі загального виробництва залишається досить невеликою, проте на станом на кінець жовтня м’ясокомбінати випустили 24,4 тис. т такої продукції, тобто на 40% чи майже 7 тис. т більше ніж рік тому. За рахунок цього питома вага мороженого м’яса в структурі виробництва свинини зросла з 7% до майже 10%,» — роз’яснили в Асоціації «Свинарі України».

«Крім цього, на 5,9 тис. т збільшилося і виробництво основного продукту — свіжої, охолодженої та мороженої свинини, яке за звітний період склало 219,7 тис. т. При цьому, хоча понад ¾ цих об’ємів приходиться на охолоджені півтуші, позитивну динаміку забезпечило активніше ніж торік виробництво так званого «крупного куска» — необвалених окостів, лопаток та їх відрубів: якщо за січень-жовтень 2019-го випуск такої продукції склав 12 тис. т, то цьогоріч він зріс на 65% та майже сягнув 20 тис. т,» — додають галузеві аналітики.

Щодо загального доробку м’ясопереробної галузі, то сумарний випуск м’яса, субпродуктів та жиру склав 1,33 млн т за аналізований період. Хоча в натуральному вираженні такий результат на 21,4 тис. т менше ніж рік тому, проте за підсумками 10 місяців відставання показника скоротилося до 1,5% з майже 2% за результатами трьох кварталів.

pigua.info

Під час Глобального Форуму з продовольства та сільського господарства у Берліні в рамках Міжнародного зеленого тижня було обговорено питання теми: «Майбутнє тваринництва — стійке, відповідальне, ефективне».

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, що уряд та Мінагро вирішили, як «розпиляти» 6,3 млрд грн для АПК.

За словами першого заступника, тема тваринництва надзвичайно важлива та болюча для України, яка зараз стоїть на початку довгого та складного шляху перезапуску цієї колись потужної галузі.

Мартинюк зазначив, що в галузі тваринництва є три однаково важливих складових на глобальному та національному рівнях:

соціальна (ця галузь забезпечує роботою понад 1,3 млрд людей по всьому світу. 97% з яких мешкають у країнах, що розвиваються);

економічна (обсяг глобальної торгівлі молочними продуктами в 2017 році склав 71,8 млн тонн еквіваленту молока, м'ясом — 32 млн тонн);

екологічна (тваринництво генерує найбільші викиди метану).

«Всі вони враховуються українським урядом при забезпеченні системної цільової підтримки тваринницької галузі, на яку в держбюджеті на 2018 рік закладено безпрецедентні 4 млрд гривень. За рахунок надання гравцям ринку доступного ресурсу в різних форматах ми розраховуємо вийти на впевнені показники зростання як поголів'я, так і обсягів виробництва молочної та м’ясної продукції», — розповів перший заступник.

І додав, що загалом такі міжнародні заходи — корисна, хоч і доволі напружена, внаслідок жорстких лімітів часу та щільності зустрічей, можливість отримати інформацію щодо останніх трендів глобального продовольчого ринку.

«Також зауважу, що українське сільське господарство настільки значна складова аграрної складової світової економіки, що ми не лише перебуваємо під впливом загальносвітових тенденцій, а й значною мірою формуємо їх самі», — підсумував Максим Мартинюк.

milkua.info

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться. 

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях. 

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати: 

• пшениці — 12,5 млн т; 
• кукурудзи — 25 млн т; 
• соняшникової олії — 4,3 млн т. 

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи. 

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

AgroPortal.ua