Комбікормова промисловість в ЄС проявляє зростаючий інтерес до продуктів переробки продовольства

25-квіт-2017

Продовольча продукція, що була у обороті, але більше не придатна для вживання людиною, може в майбутньому стати важливим джерелом ряду мікроелементів для комбікормової промисловості, однак питання її безпеки все ще стоїть досить гостро. Відповідна позиція була озвучена в рамках минулого нещодавно в Брюсселі зборів Європейської асоціації переробників колишньої продовольчої продукції (EFFPA).

На думку учасників зборів, в даний час існує серйозний потенціал щодо збільшення попиту на продукти переробки продовольства з боку комбікормової промисловості. В даний час воно включає в себе хліб, борошняну продукцію, шоколад, іншу кондитерські вироби, а також деякі інші продукти, які в силу різних причин більше не придатні для вживання в їжу людиною.

Питання якості сьогодні є надто важливим, оскільки зокрема при переробці в комбікорми не допускається м'ясна продукція. Якщо вона не може бути придатна для використання в їжу людиною, то найчастіше це означає, що вона прострочена або зіпсована. Так чи інакше, вона не може розглядатися як повністю безпечна і, незважаючи на заклики деяких учасників ринку виробити компроміс з даного питання, це обмеження все ще діє і серйозно обмежує можливість харчової індустрії стати великим постачальником білка для комбікормової промисловості Європи.

Джерело: All About Feed

Більше новин
Кабмін знову розширив перелік критичного імпорту, у списку – молочна сироватка
14-бер-2022

Пшениця, солод, олія кокосова та рапсова, жири та олії, маргарин, кондитерські вироби з цукру та какао-боби, паста та олія, готові харчові продукти для немовлят та дітей молодшого віку – нові позиції, включені до список товарів критичного імпорту України.

У списку також молочна сироватка код УКТЗЕД 0404 (Молочна сироватка, згущена або незгущена, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; продукти, що складаються з натуральних компонентів молока, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, в іншому місці не зазначених).

Згідно з постановою уряду №244 від 10 березня, яка оприлюднена на його сайті в п’ятницю, у переліку також азотні, фосфорні та калійні добрива, різні фарби та лаки, костюми хімзахисту, посудомийні машини, мобільний wi-fi із системами широкосмугового доступу, броньовані автомобілі, танки та їх частини, лічильники Гейгера-Мюллера, гранати, міни, ракети, і навіть холодна зброя.

Як повідомлялося, після початку військової агресії росії 24 лютого уряд того ж дня ухвалою №153 визначив перелік товарів критичного імпорту, для закупівлі якого Національний банк України дозволяє купувати валюту. Це вже дев’яте розширення цього списку за час, який минув після його початкового затвердження.

ua.interfax.com.ua

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі
15-вер-2020

У період з 5 по 11 вересня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про 154 осередків особливо небезпечних хвороб.

За минулий період вперше виявили 1 осередок африканської чуми свиней серед диких кабанів у Німеччині. Продовжують реєструвати нові вогнища африканської чуми свиней ветеринарні служби: Угорщини (55 вогнищ), Латвії (8), Румунії (46), Росії (16), і Польщі (26).

На території Тайваню відзначили 2 вогнища високопатогенного грипу птахів. У Росії зареєстрували 1 осередок віспи овець і кіз.

Про спалахи лихоманки Західного Нілу повідомили ветеринарні служби Німеччини (14 вогнищ). В раніше благополучній Україні зафіксували випадок туляремії у зайця-русака. Повідомлення про коронавірусну інфекцію COVID-19 у кішки надійшли з офіційних джерел США (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Ринок землі: ризики для українських молочнотоварних ферм
02-жовт-2019

Молочнотоварне виробництво на відміну від інших видів тваринництва не може існувати без гарантованого земельного банку. 

На цьому наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Березень 2019 року став переломних для багатьох українських молочнотоварних ферм. Після оголошення новою владою свого наміру негайно впровадити ринок землі, при цьому не пояснюючи умови і не даючи ніяких гарантій, господарства почали акумулювати свої гроші шляхом вирізання поголів'я. Найактивніше з ринку виходять підприємства середнього сегменту, які утримують близько 200−500 корів», — розповідає Ганна Лавренюк.

На сьогодні й досі залишаються ті підприємства, які впродовж останніх 10 років дуже багато інвестували у свою роботу. Вони вибудували стійку модель виробництва молока. Але зараз задумуються про майбутнє.

Молочнотоварна ферма залежна від гарантованого земельного банку. Приблизно 70% від раціону корів становлять грубі корми, які кожен фермер заготовляє самостійно. Аграрний ринок таких кормів не пропонує, пояснює Ганна Лавренюк.

Негативно на молочну галузь і сільське господарство в цілому можуть вплинути й іноземні компанії, які після відкриття ринку землі матимуть можливість отримати дешеві кредити, інколи навіть під 0%. Таким чином українські виробники на земельних аукціонах стануть неконкурентоспроможними.

«Молочне скотарство формує основну масу соціальних надходжень у бюджет України, оскільки 12% серед усіх працівників сільського господарства становлять працівники зайняті у молочному скотарстві. Це 42 тис. робочих місць. Зникнення молочнотоварних ферм спричинить втрату робочих місць на селі, соціальної стабільності, бюджетних надходжень в країну і зниження її експортного потенціалу», — підкреслила віце-президент АВМ зі зв'язків з громадськістю.

«У США в багатьох штатах вводять обмеження на право купівлі земель іноземцями, — наводить приклад Ганна Лавренюк. —  В один день вони прокинулися і зрозуміли, що треба щось змінювати. 40 млн га сільськогосподарських земель країни належать іноземним компаніям, зокрема китайські компанії контролюють близько 400 сільгоспвиробників США. Вони диктують, що вирощувати, як вирощувати, штовхаючи підприємства на агресивну агрохімічну обробку та екстенсивне землеробство, все це шкодить потенціалу родючості землі країни».

«Асоціація виробників молока разом із Всеукраїнською аграрною радою сподіваються, що „б'ючи в усі дзвони“ і доводячи всі ризиковані наслідки неврахування і не використання всіх запобіжників, які б могли стабілізувати питання ринку землі, все ж вдасться прийняти правильне рішення. Ринок землі потрібен, але грамотний з максимальним підходом до всіх тих надбань, які нам уже вдалося отримати за роки незалежності», — наголосила представник АВМ.

MilkUa.info

Детальніше
УМІ в березні 2021 року зріс відразу на 7,1% — Андрій Ярмак
06-квіт-2021

УМІ в березні 2021 року підскочив відразу на 7,1%, при цьому був все ще найнижчим історично для цього місяця за останні 10 років.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Перший квартал 2021 за рівнем прибутковості вийшов реально «курям на сміх» — найгірший за останні шість сезонів. Минулого року, наприклад, за перший квартал прибутки наших професійних виробників молока були на 66% вищими, ніж в Q1 року 2021-го», — розповідає він.

Додає, що в першому кварталі цього року вітчизняні виробники знизили прибутки майже на 30% порівняно до середнього показника за перші квартали попередніх 5 років.

«Кормовий мікс подешевшав на 6%, а молоко подорожчало на 1%. Не густо, але хоч щось», — зазначає фахівець.

Трациційно прогнозує ситуацію на молочному ринку наступного місяця.

«В квітні, як правило, ціни на молоко сезонно різко знижуються. Але враховуючи позитивні кормові тренди, будемо сподіватися на краще. Тим більше ціни на молоко в цьому сезоні нестандартно стабільні. Другий фактор — це позитив на світовому ринку, який поки що зберігається. Але Україна зараз не є експортером чи великим імпортером, тому цей фактор буде впливати не дуже суттєво. В середньому за останні роки квітень показував 7% падіння УМІ. Але зараз не дуже є куди ще падати», — підсумував Андрій Ярмак.

Варто додати, тепер Український Молочний Індекс (УМІ) рахується по молоку ґатунку екстра. Історія УМІ також перерахована.

«В 2012−13 році, коли ми розпочали молочний проект, питома вага «екстри» в виробництві була мізерною. Ніхто не розумів, навіщо старатися, щоб його отримувати, і Асоціацію виробників молока це дуже турбувало. Я пробував довести, що це майбутнє, але тоді навіть переробники не вірили і говорили, що я не розумію нічого в молоці, і що ми не будемо ніколи нічого постачати до ЄС, а навіщо тоді старатися отримувати таке якісне молоко?!

Згодом, правда, коли пішов експорт до ЄС, виробники мені говорили, що самі були здивовані різницею в якості та смаку продуктів з якісного молока ґатунку екстра, який, нагадаю, є стандартом в ЕС.

Тому для мене це — певного роду досягнення. І я хочу підкреслити величезну роль в цьому процесі Асоціації виробників молока, яка повірила в це і дійсно робила дуже багато, щоб допомогти виробникам повірити й налагодити виробництво якісного молока в Україні», — зауважив Андрій Ярмак.

Довідка: УМІ — це відношення ціни на сире молоко ґатунку екстра до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок