Китай дещо скоротив виробництво комбікормів

05-жовт-2017

 У першому півріччі 2017 року комбікормова промисловість Китаю продемонструвала незначне зниження виробничих показників незважаючи на те, що в загальному тренд на продовження зростання сектора залишається незмінним, відзначається в звіті аналітичної компанії CCM.

Як підрахували експерти, в 2014 році індустрія досягла позначки майже в 200 млн т, що зробило Китай найбільшим виробником комбікормів в світі. У першому півріччі 2017 року деякий спад в обсягах випуску міг бути пов'язаний з процесом консолідації галузі, який полягає в поглинанні великими гравцями приватних заводів, з подальшим їх переобладнанням.

Цікаво, що в останні роки індустрія виробництва комбікормів в Китаї невідступно слідувала за трендами в галузі тваринництва та птахівництва. У 2017 році, проте, це змінилося, оскільки деяке скорочення обсягів випуску відбулося на тлі зростання попиту населення на свинину.

За матеріалами All About Feed

Більше новин
Кабмін хоче продавати українську землю іноземцям
04-вер-2019

Іноземці отримають доступ до ринку української землі після зняття мораторію. Про це заявив Прем'єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі "Свободи слова", передає УНН.

Для цього іноземцям ставлять лише одну умову: зареєструвати юрособу в Україні. Ні про які інші обмеження, які б визначили пріоритетність права на викуп за українцями - Прем'єр не озвучив.

"Нам потрібно вибирати модель, яка дає найбільший економічний ріст. Це означає, що нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість зараз її обробляти, в тому числі для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і платять тут податки", - заявив Гончарук.

Проти такої ідеї Кабміну виступили профільні асоціації. Всеукраїнська аграрна рада звертає увагу, що росіяни - теж іноземці, деякі з них навіть мають громадянство інших країн, наприклад, Британії.

"Чи ми хочемо, щоб нашу землю скупив Путін? Щоб українські аграрії стали найманцями російських олігархів на українській землі? Мабуть, вони всі разом будуть працювати на благо України так, що аграрне ВВП і валютна виручка зросте ще більше. Виходить, що ринок землі - це питання не тільки кожного громадянина, а й питання національної безпеки нашої держави", - вважає глава ВАР Андрій Дикун.

З огляду на те, що землю можна буде продати лише один раз, Всеукраїнська аграрна рада категорично проти продажу землі іноземцям.

"Вимагаємо ввести зміни до першого розділу Конституції і заборонити продаж землі іноземцям в будь-якій формі раз і назавжди. Земля України повинна належати народу України і крапка", - заявили аграрники.

Напливу спекулянтів побоюються і в УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу).

"Минулої п'ятниці члени асоціації, керівники сільськогосподарських підприємств із загальним земельним банком близько 7 млн га, провели зустріч для обговорення основних питань зняття мораторію, а саме можливого доступу на наш ринок фінансових спекулянтів з дешевим ресурсом, але відсутністю намірів, досвіду і можливостей обробляти українську землю після вступу у власність. Це, на нашу думку, є загрозою національній безпеці", - заявив Президент асоціації Алекс Ліссітса.

Журналіст і політичний експерт Яніна Соколовська в свою чергу не виключає, що ще до відкриття ринку землі влада буде дестабілізувати роботу українських агропідприємств - власників найбільших земельних банків з метою викупу земель за безцінь.

"Якщо уявити, що робота таких агрохолдингів, як Кернел або МХП, дестабілізуватиметься, втративши можливість здавати свої ділянки в оренду, власники паїв будуть змушені продавати землю. А ми знаємо, що всі операції купівлі-продажу будуть здійснюватися виключно через Державний земельний банк. Простіше кажучи, у селян почнуть скуповувати землю за безцінь, а потім, через той же Держзембанк перепродувати новоявленим промисловим латифундистам вже за значно більші гроші. Якщо мета боротьби Зеленського і тих, хто за ним стоїть, з "корупцією в агросекторі" саме така, тоді цілком логічно, що на даний момент Президенту вигідно максимально розхитати і дестабілізувати ринок", - підсумувала Яніна Соколовська.

Джерело: УНН

Детальніше
НБУ прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%
26-вер-2022

Овочі, які б мали з настанням осені дешевшати, вперше за історію продавців продовжують набирати в ціні.

Національний банк України прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%. Це означає, що все, що ми звикли купувати в магазинах здорожчає в середньому на третину, йдеться в ТСН.

На продуктових ринках про інфляцію говорять усі — і покупці, і продавці, бо що ціни б'ють по кишені, то бачать усі. Раніше на овочі-фрукти вистачало і двохсот гривень, сьогодні і півтисячі мало.

Найскладніший період вже позаду, кажуть у Міністерстві економіки. «Липень і серпень — інфляція уповільнюється. Відповідно ця хороша новина і для підприємств і для споживачів. Оскільки ціни стабілізуються і життя економічне потроху приходить до норми», — переконує перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін.

Кілька чинників, які включає в себе продуктова інфляція? Перший — обмінний курс. «На імпортні товари найбільше впливає курс долара. Коли Національний банк України зробив кероване послаблення курсу гривні по відношенню до долара, то там був навіть, ну таке дослідження, Національного банку, що на 25% от падіння курсу гривні до долара, воно вплине на інфляцію, десь на рівні 2−3 відсотки. В середньому на рік», — доповнює доктор економічних наук Василь Фурман.

Одночасно із курсом гривні до долара, зросла, приміром, і вартість бананів. «Якщо вони минулого року коштували в межах 50 гривень за кілограм, то сьогодні 70 і ми можемо визначити, що якраз безпосередньо наскільки обезцінилась гривня — так і подорожчали імпортні продукти», — каже голова асоціації українських банків Андрій Дубас.

Продукти, які вирощують в Україні, теж дорожчають, але не через стрибки долара. Українська націнка включає — вартість палива, яке використовують для доставки, та вартість мінеральних добрив. Борошно, яке коштувало минулоріч 18 гривень, а сьогодні продають по 25 за кілограм. Або цукор, який з 28 гривень зріс до 36. «І цукор, і борошно — це товари, які виробляються в Україні, в них є складова подорожчання і впливу, оскільки транспорт, витрати на логістику, подорожчання палива, вплинули на це, але не настільки, як безпосередньо імпортні товари», — додає Андрій Дубас.

Є і окремі випадки — всім відома соледарська «Артемсіль» через бойові дії зникла з полиць, а турецька значно дорожча. Або соняшникова олія, яка загалом дорожчає вже кілька років і це загальносвітова тенденція. Інша аномалія, яку спостерігають на ринках та у рітейлі — це несезонні коливання цін. Деякі овочі навіть попри початок осені продовжують дорожчати, каже Олег, який багато років продає перець та баклажани з Одещини. «Цей перець два роки тому коштував 14−15 гривень. А восени дешевшав до 10−12-ти. А зараз піднімається і піднімається», — каже продавець Вадим.

Окрім цін на пальне та курсу долара, на здорожчання продуктового кошика добряче вплинула паніка, кажуть економісти. Порожні полиці магазинів навесні — це був суто людський фактор. Але у Мініекономіки прогнозують, для паніки приводів вже не буде. «Тобто ми з вами уже відчули це подорожчання, відповідно подальших значних стрибків цін ми не прогнозуємо», — кажуть в міністерстві.

milkua.info

Детальніше
Споживання м’яса в ЄС: зростатимуть лише продажі птиці
24-груд-2020

За даними прогнозу Європейської комісії до 2030 року річне споживання м’яса в ЄС зменшиться на 1,1 кг на і складе 67,6 кг на душу населення. Європейці їстимуть менше свинини та яловичини, але більше курятини.

Після скорочення поголів’я корів у ЄС, виробництво яловичини, як очікується, продовжуватиме зменшуватися. Прогнозується, що в межах ЄС споживання яловичини зменшиться на 0,9 кг на душу населення.

Що стосується свинарського сектору, то виробництво свинини в ЄС між 2020 і 2030 роками зменшиться на 1 мільйон тонн (-4,6%), оскільки криза, спричинена АЧС в Азії, завершиться і міжнародний попит на цей вид м’яса скоротиться. Однак ЄС залишатиметься провідним постачальником свіжого м’яса свиней на світовому ринку.

Щодо м’яса овець та кіз, то очікується, що їх виробництво та споживання в ЄС залишатимуться стабільними, тоді як експорт залишатиметься низьким, оскільки Австралія та Нова Зеландія збережуть свої домінуючі позиції на світовому ринку.

Нарешті, сектор птахівництва – це єдина категорія, виробництво якої розширилося під час пандемії COVID-19, і єдина, де, як очікується, спостерігатиметься зростання між 2020 і 2030 роками. За десять років європейці споживатимуть у середньому на 1,2 кг птиці на рік більше, ніж зараз.

Meat-Inform

Детальніше
ЄС: обсяги виробництва свинини у першому півріччі 2019-го зменшилися
27-вер-2019

У період з січня по червень 2019-го року обсяги виробництва свинини у ЄС зменшилися на 1,3% у порівнянні з тим самим періодом минулого року.

За останніми даними Євростату, в першому півріччі 2019-го року країни-члени ЄС виробили 12,52 млн т свинини, тобто на 1,4% менше ніж за відповідний період 2018-го.

«Пальма першості» залишилася за Німеччиною, яка виробила 2,58 млн т свинини, що втім на 3,7% менше ніж у першому півріччі 2018-го. Наступними йдуть Іспанія —2,38 млн т (на 2,2% більше ніж минулоріч); Франція — 1,1 млн т (на 0,2% більше) та Польща — 1 млн т (на 4,2% менше).

Про помітне зменшення обсягів виробництва повідомили Данія (на 7,1%), Румунія (на 4,8%) та Польща (на 4,2%). З іншого боку Литва та Болгарія значно наростили показники — на 11,3% та на 9,3% відповідно.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок