Які продукти подорожчають на Великдень

Лише за запровадження 14%-ої ставки ПДВ на весь ланцюг виробництва продукції свинарства та молочного скотарства можна досягти кінцевої цілі — зниження ціни на цю продукцію для споживача. Крім того, такий механізм слугуватиме підтримкою вітчизняного виробника та сприятиме підвищенню внутрішнього споживання.

З такою консолідованою позицією виступили представники профільних об'єднань — Асоціації «Свинарі України», Асоціації виробників молока та ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Мінагро та бізнесу у ході пресконференції «Чому знижена ставка ПДВ на сільськогосподарську продукцію має поширюватися до кінцевого споживача?», йдеться на сайті ВАР.

За словами Оксани Юрченко, президента Асоціації «Свинарі України», упродовж останніх 6 років у галузі свинарства переважала тенденція до скорочення. Відповідно, ініціативи, спрямовані на виключення продукції тваринництва з режиму зниженої ставки ПДВ, які зокрема підтримує Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, це серйозний поштовх для галузей тваринництва, які й так працюють у кризовий період, до активнішого скорочення.

«З осені минулого року дуже стрімко почала рости вартість кормової сировини. Якщо ми говоримо про свинарство, це 70−75% усіх витрат на вирощування кілограма свинини. Ми зіштовхнулися з тим, що собівартість зросла принаймні на 30%, ціна реалізації при цьому зростати не стала. Відповідно, свинарство опинилося на межі рентабельності.

При цьому, прогнозованого опонентами зростання цін на прилавку у наслідок зниження ставки ПДВ для виробників свинини, також не відбулося. Так, усі попередні місяці свинина коштує дешевше, ніж у минулому році. Якщо ми говоримо про загальне зростання цін на 6%, то у випадку свинини цього не сталося», — прокоментувала пані Юрченко.

Позицію щодо зниження ставки ПДВ по всьому ланцюгу виробництва тваринницької продукції підтримує і Міністерство аграрної політики та продовольства України. Так, Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, зазначив, що завдяки зниженій ставці ПДВ соціально значущі продукти харчування, включно з молочною продукцією та м’ясом, дійсно стануть доступнішими.

«Насправді у зниженої ставки ПДВ у цілому та далі по всьому ланцюгу є два аспекти. Перше — це робить продукт дешевшим, доступнішим для споживача. Дивлячись на аргументовані норми споживання, ми погоджуємося з тим, що українці мали б споживати більше. При цьому ризиків суттєвого зниження надходжень до бюджету ми не бачимо — ті самі кошти будуть витрачені, проте реалізація їх буде на 30% більшою, а кінцеві надходження податків — не зміняться. Разом із тим це позитивно вплине на об'єми внутрішнього виробництва, матиме позитивний економічний ефект, в тому числі податкові надходження.

При цьому зараз держава системно працює над тим, щоб детінізувати — максимально побороти тіньові відносини і несплату податків у тому числі у сільському господарстві. Поряд з такими ініціативами як запровадження максимального податкового навантаження на гектар, також вважаємо, що зниження ставки ПДВ позитивно впливає в даному аспекті», — зазначив Тарас Висоцький.

Підтримав думку, щодо детінізації ринку сільгоспродукції у разі запровадження ставки ПДВ 14% по всьому ланцюгу Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

«Ми відрізняємося від Європи не тільки тим, що ми бідніші і тому для нас питання доступності продуктів харчування стоїть гостріше, але й тим, що у нас дуже високий обсяг тіньової економіки. На жаль, у нас є можливість працювати без плати ПДВ, виробляючи ту саму продукцію. Відповідно, наявність високої ставки ПДВ створює додаткову диспропорцію між тими, хто працює легально і сплачує податки і тими, хто працює нелегально і податки не платить. Відповідно, через це ми і говоримо, що необхідно не просто зберегти знижену ставку на сировину, але також і знизити ставку на прилавку, тому що це в цілому посилить позиції легальних виробників по відношенню до нелегальних», — пояснив Михайло Соколов.

Позицію представників бізнесу висловив Віталій Шакель, директор Групи компаній «Нива Переяславщини»:

«Як практик з бізнесу, я бачу тільки, те що цей дисбаланс всього ланцюга призвів до зростання тіньового ринку. Я представляю інтереси компанії міжнародного рівня, ми співпрацюємо з серйозними фінансовими інституціями таким, як Європейський Банк Реконструкції та Розвитку ЄБРР) та Американська фінансова корпорація. Ми представляємо той сегмент офіційного виробника, якому важко конкурувати з тіньовим ринком. Моя думка, і думка всіх абсолютно виробників, що єдиний правильний вихід — повністю застосувати знижену ставку ПДВ для усього ланцюга до кінцевого споживача. Це стабілізує ринок, виведе його з тіні, а ціни на поличці для споживача знизяться і ми зможемо навантажувати наше виробництво, вирощувати більше продукції».

Асоціація виробників молока також наполягає на продовженні реформи щодо зменшення ставки ПДВ до 14% на весь ланцюг виробництва молочної продукції. Це забезпечить бізнес достатніми умовами праці, а громадян — доступністю харчових продуктів.

«Найбільша аграрна країна Європи зараз має таку ситуацію, коли продукти харчування виявляються недоступними для її громадян. Зокрема, за даними Держстату за підсумками 2020-го року, витрати громадян на продукти харчування складають 47%. Це близько до критичної межі 60% (за українським законодавством). Відповідно, Україна має рухатися у напрямку зменшення податкового навантаження, особливо на соціально значущі товари. Наразі перший етап уже було зроблено — знижена ставка ПДВ для виробників сировини», — наголосив Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

У середині літа у флагмани глобального свинарства відчули послаблення цін на свинину. Хоча цінове піке на рину Китаю в липні зупинилося, це «не втримало» липневий індекс світових цін на свинину, тож показник понизився до 95,3% проти червневого. Детальніше про те, що відбувалося на ключових ринках свинини у середині літа, читайте в огляді аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Ринок свинини Китаю — єдиний, середня липнева ціна на якому втрималася на рівні червневої позначки (3,35 дол. США/кг з.м.). Так, у другій половині червня цінове піке тривалістю в п’ять місяців досягнуло дна, після чого відбулася незначна реабілітація котирувань. Тож перші три тижні липня ціни на свинину забійною масою залишалися на рівні 3,37 дол. США/кг з.м., проте у кінці місяця просіли до 3,3 дол. США/кг. Відновлення цін пов’язано із зменшенням обсягів внутрішнього виробництва: на початку третього кварталу реалізація свиней на забій скоротилася через зменшення кількості народжених поросят на початку 2021-го через нові спалахи АЧС на фермах та репродуктивні проблеми. На думку тамтешніх експертів ринку, вплив цього чинника відчуватиметься ще тривалий час. Крім цього, відновлення цін підтримали закупівлі свинини з внутрішнього ринку до держрезерву та послаблення імпортної активності.

Останнє досить відчутно вдарило по ринку свинини ЄС. Обсяги пропозиції свинини в межах країн співдружності не били рекордів, а в окремих країнах були по-літньому обмеженими. Проте «пригнічений» внутрішній попит та послаблення активності торгівлі з третіми країнами, зокрема з Піднебесною посилили тиск на ціни закупівлі. Низхідний рух цін на ринках експортоорієнтованих країн ланцюговою реакцією поширився на іншихучасників співдружності. Тож у липні середня ціна закупівлі «просіла» нижче 2 дол. США/кг, що на 7% менше ніж у червні у євровому еквіваленті та на 8% у доларовому.

Ціни на свинину в США після досягнення семирічного максимуму в другій декаді червня (2,95 дол. США/кг з.м.) «відкотилися» до 2,3 дол. США/кг у кінці липня. Тож середня ціна другого місяця літа була на 9% меншою ніж у червні — 2,46  проти 2,71 дол. США/кг  з.м., відповідно. Не дивлячись на негативну динаміку, котирування залишаються істотно вищими ніж у попередні кілька років. Підтримкою для них слугує менша внутрішня пропозиція свинини у липні через 10%-ве скорочення забою свиней та нижчу середню забійну масу тварин.

Липнева ціна у сусідній Канаді була на 4,5% нижчою за червневу. Так, після пониження у другій половині червня, на початку липня котирування на канадську свинину стабілізувалися, щоб всередині літа «надолужити» втрачені позиції, укріпившись на 7 центів/кг з початку місяця. Зокрема, останнє відбулося під впливом сезонного послаблення реалізації свиней на забій.

Мексиканська свинина протягом липня подешевшала на 15 центів/кг, а середня позначка місяця на 7% «відстала» від червневої, склавши 2,51 дол. США/кг з.м. Так, після досягнення пікового значення у першій декаді червня, ціни на свинину в країні дешевшають другий місяць поспіль. Місцеві експерти пояснюють таку зміну зниженням попиту на свинину під впливом нижчої туристичної активності через поширення нового штаму коронавірусу.

У Бразилії протягом липня спостерігалася незначна волатильність цін на свинину. Так, послаблення торгівельної активності на ринку свинини в першій половині місяця спричинило пониження закупівельних цін на свинину та, як наслідок, відставання середньої липневої позначки від показника попереднього місяця. Така цінова динаміка та послаблення курсу реала до американської валюти негативно вплинули на купівельну спроможність бразильських фермерів. Водночас, у липні конкурентні позиції свинини у порівняння з курятиною були найкращими за останні два роки.

Ціни на свинину в РФ також мали коливаючу динаміку в першій половині липня, проте під кінець місяця відчули істотний приріст — плюс 10% за тиждень— з 2,26 до 2,49 дол. США/кг з.м, відповідно. Так, оскільки цьогорічний сезонний підйом цін змістився ближче до серпня, середній показник за другий місяць літа послабився на 4%. Окрім сезонних чинників, підтримкою внутрішніх котирувань слугує активна зовнішня торгівля, зокрема з В’єтнамом.

Середня ціна на свинину в Південній Кореї у липні також послаблювалася. Так, після п’ятимісячного зростання, котирування досить різко «обвалилися» у середині літа: з 4,75 дол. США/кг з.м. на його початку до 3,83 дол. США/кг з.м. на рубежі місяців. Проте менша волатильність цін у першій половині липня обмежила темпи падіння середнього показника, тож індекс цін минулого місяця втратив 3,6% порівняно з червневим. Водночас, на початку серпня котирування зробили різкий ривок, відновившись до 4,66 дол. США у першій декаді. Такі різкі зміни на ринку могли спричинити наслідки нових спалахів АЧС на промислових фермах, які зафіксували вперше з травня.

Середній рівень цін на свинину забійною масою в окремих країнах світу та глобальний індекс цін на свинину в липні 2021 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними pig333.com, ec.europa.eu, oanda.com

Вперше не було помітного поділу між двома епідемічними хвилями, оскільки влітку вірус не було взято під контроль.

У 2022 році Європа була охоплена "найбіль руйнівним" спалахом пташиного грипу. Про це заявили європейські органи охорони здоров'я у вівторок, 20 грудня.

За даними Європейського агентства з безпеки харчових продуктів, Європейського центру профілактики та контролю захворювань та ЄС, з жовтня 2021 року до вересня 2022 року на фермах у 37 європейських країнах було виявлено близько 2500 спалахів пташиного грипу.

У EFSA повідомили, що за цей час на постраждалих фермах було вбито близько 50 мільйонів птахів.

У жертви не входять профілактичні вибракування курей, качок та індичок, які проводилися одночасно зі спалахами, повідомило агентство охорони здоров'я AFP.

EFSA заявило, що вперше не було помітного поділу між двома епідемічними хвилями, оскільки влітку вірус не було взято під контроль.

Цієї осені епідемія була більш небезпечною, ніж у той же час минулого року, кількість заражених ферм збільшилася на 35 відсотків.

У період з 2 вересня до 10 грудня 2022 р. на фермах у 18 країнах Європи було зареєстровано близько 400 спалахів. Вірус також було виявлено понад 600 разів у диких птахів, особливо качок та лебедів, що, як йдеться у звіті, могло сприяти поширенню вірусу між фермами.

Органи охорони здоров'я вивчають можливість використання вакцин для припинення поширення вірусу.

Європейський центр профілактики та контролю захворювань заявив, що ризик зараження людей був низьким, а для людей, які працюють у контакті з птахами та свійськими птахами, - "від низького до середнього".

korrespondent

Введений на період дії воєнного часу податок у 2% з обороту можуть залишити і після закінчення війни.

Про це в інтерв’ю УНН розповів голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетмацев.

«Ми хочемо подивитися на цифри, наслідки. За нашими підрахунками, бюджет втратив від цієї системи 280 млн у квітні. Це не багато. І це податок має каскадний ефект. Тобто, якщо ПДВ ти платиш за товар один раз, то цей податок накручується щоразу при кожному наступному перепродажі. Відповідно, надходження внаслідок цього можуть зрости. Поки що висновки робити рано. Від цього податку може постраждати перекупник, але виробникам він подобається – це важливо. Він простий в обліку, дуже зрозумілий, і виробник від нього виграє. Нам важливий виробник, і тому ми аналізуватимемо, не робитимемо різких рухів – система працює», – розповів нардеп.

Він зазначив, що наразі на «2%» перейшли вже 200 тисяч суб’єктів господарської діяльності. Але Гетманцев не виключає і відтік тих, хто вирішив користуватися цією системою оподаткування.

«У нас кілька відкриттів є у зв’язку із цими двома відсотками. Дуже багато хто з другої групи єдиного податку перейшли на два відсотки. Тобто, люди готові платити більше, але працювати по білому. Тут ми зробимо висновки, адже під час війни тіньова економіка зросла. (…) Те, що стосується 2%, то багатьох спокусила можливість безмитного ввезення товарів, але цього не буде: ми його приберемо, оскільки це шкодить товаровиробнику — платнику ПДВ усередині країни», – зазначив голова фінансового комітету.

milkua.info