Як Arla Foods використовує штучний інтелект для прогнозування виробництва молока

Використання ряду пребіотиків на основі хітозану, сухої сироватки, їх суміші, а також інуліну в раціонах бройлерів на основі пшениці не приносить ніякої користі в плані показників годування, відзначається в дослідженні групи вчених з Іспанії.

Більш того, в процесі додавання зазначених компонентів в комбікорм для птиці було зареєстровано навіть деяке зниження середньодобових приростів в порівнянні зі стандартним значенням, що легко пояснюється, оскільки в цілому птах було схильна споживати менше комбікорму після того, як він був доповнений пребіотиками.

В рамках роботи було проаналізовано показники вирощування бройлерів, як на ранніх етапах життя, так і на більш пізніх, і практично у всіх вікових групах результати були однаковими. До слова, ці результати, за словами дослідників, були вельми несподіваними, оскільки ряд попередніх робіт на аналогічну тему продемонстрував явну користь від використання пребіотиків в комбікормах для птиці.

Передбачається, що проблема полягає в тому, що згодовувався раціон на основі пшениці, в той час як в попередніх роботах досліджувалася ефективність пребіотиків в раціонах на основі ячменю. У той же час вченим тільки належить перевірити цю тезу на практиці.

За матеріалами Feed Navigator

В Узбекистані реалізується проект по створенню спільно з Білоруссю селекційно-генетичного центру.

Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол Білорусі в Узбекистані Леонід Маринич.

«Розвитку тваринництва в Узбекистані приділяється особлива увага. У галузь вкладаються значні фінансові ресурси, здійснюється системна державна підтримка, залучаються іноземні інвестиції. З огляду на, те що близько 90% великої рогатої худоби утримується в дехканських, тобто особистих підсобних господарствах, хорошою можливістю для поглиблення українсько-узбецької взаємодії в племінному тваринництві є створення в Узбекистані спільного селекційно-генетичного центру», — зазначив дипломат.

За його словами, за допомогою цього центру можна буде не тільки спростити процес придбання худоби білоруської селекції, а й впровадити білоруські технології запліднення та утримання тварин, розширити поставки племінної генетичної продукції і в результаті збільшити продуктивність поголів'я в господарстві. «Робота по реалізації такого проекту вже ведеться, але вже дуже повільно і обережно», — додав посол.

Як розповів Леонід Маринич, Узбекистан закуповує племінну худобу за кордоном в значних обсягах. У 2019 року в Узбекистан імпорт великої рогатої худоби склав $ 122,5 млн і збільшився в 2 рази по відношенню до 2018 року, в тому числі з Білорусі поставлено 211 голів великої рогатої худоби на $ 372,4 тис. «На жаль, цифри не радують — більше говоримо, ніж робимо. І тут механізм „купи-продай“ не діє. На мій погляд, необхідно всю спільну роботу націлити на кінцевий результат, високу ефективність всього проекту, а не вигоду від окремих його частин», — вважає керівник диппредставництва.

Посол також повідомив, що в Узбекистані узятий курс на укрупнення фермерських господарств, створення нових молочно-товарних комплексів і виробництво м'ясо-молочної продукції. За його словами, особливість сільськогосподарської галузі Узбекистану — переважання дехканських господарств в загальному обсязі виробництва сільгосппродукції. За статистикою, 88,2% загального обсягу продукції сільського господарства припадає саме на такі господарства, 7,6% — фермерські господарства і 4,2% — на сільгоспорганізації. У Білорусі майже 80% загального обсягу продукції сільського господарства виробляється саме в великотоварних сільськогосподарських організаціях — агрокомбінат, холдингах, СПК, 17,5% — в особистих господарствах і 2,7% — на фермерських господарствах.

«Тенденція переходу до великотоварного виробництва сільгосппродукції в Узбекистані обгрунтована як з точки зору забезпечення продовольчої безпеки, так і зростання обсягів її виробництва і підвищення якості. Білорусь в свою чергу, досягнувши значних результатів в цьому напрямку, готова поділитися досвідом створення та функціонування великотоварного виробництва і переробки продукції рослинництва і тваринництва», — зазначив Леонід Маринич.

Посол вважає, що кооперація відіграє основну роль у подальшій співпраці, оскільки створюються нові робочі місця, здійснюється трансферт технологій, відбувається оновлення основних засобів підприємств. «Важливо надати партнеру весь комплекс товарів і послуг. Наприклад, при створенні молочно-товарного комплексу має бути організовано спільне виробництво необхідного обладнання та його постачання, надані проектні та будівельні послуги, формування основного стада, підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації, забезпечено наукове і технологічне супроводження. Саме такий комплексний підхід повинен стати основою реалізації спільних проектів в АПК наших країн», — підкреслив глава дипмісії.

milkua.info за матеріалами belta.by

З метою забезпечення ефективної та прозорої земельної реформи, Уряд на першому засіданні у новому році оновив Порядок проведення нормативної грошової оцінки сільгоспземель. Це означає, що власники земель отримали можливість оновлення технічної документації з оцінки земельних ділянок.

Про це йдеться на сайті Мінекономіки. 

«Повна нормативно-грошова оцінка земель по всій території України була проведена ще у 2018 році. Але зрозуміло, що з часом стан земель і властивості грунтів можуть змінюватись. Ми почули побажання аграріїв надати їм можливість оновлювати оцінку своїх земельних ділянок і внесли певні зміни, що забезпечить справедливу ціну на землю та ефективну реалізацію земельної реформи», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, проєктом постанови вносяться зміни до:

Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 105;

Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

Реалізація постанови передбачає виключення положень щодо обов’язковості використання результатів загальнонаціональної НГО земель с/г призначення для надання відомостей із Державного земельного кадастру. Також надано можливість власнику або землекористувачу замовляти проведення НГО окремої земельної ділянки до спливу строку, визначеного частиною другою статті 18 Закону України «Про оцінку земель».

Україна зніме обмеження на купівлю земель сільськогосподарського призначення, але тільки після того, як забезпечить вітчизняним фермерам доступ до дешевих кредитів. Про це заявив Володимир Зеленський, президент України.

За його словами, відкриття ринку землі відбудеться лише після прийняття певних рішень.

«Ми не могли відкрити купівлю землі для всіх, включаючи іноземні компанії, тому що іноземні компанії мають кредитні умови зовсім інші. Наша стратегія дуже проста — ми зробимо спочатку прийнятні та правильні кредитні умови, щоб наші люди, фермери могли брати кредити під 2%, тоді ми зможемо відкрити ринок для всіх», — заявив пан Зеленський.

Також, він додав, що влада захищатиме договори довгострокової оренди землі іноземними компаніями, які давно на українському ринку.

 agravery.com