Кабмін розширив напрямки, на які можна витрачати кошти за програмою мікрогрантів

08-серп-2022

Уряд вніс зміни до програми підтримки переробних підприємств у межах проекту «єРобота». Тепер гранти за цією програмою зможуть отримати й фізичні особи-підприємці. Про це під час засідання Кабінету Міністрів повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Ми продовжуємо спілкуватися з бізнесом, аби програма дійсно масштабно запрацювала», — наголосив очільник Уряду.
Крім того, розмір гранту тепер буде прив’язаний до необхідності створення певної кількості робочих місць. Зміни також торкнулися програми мікрогрантів в частині заохочення для малих фермерських господарств.
«Розширюємо напрямки, на які можна витрачати кошти. Тепер це закупівля сировини, матеріалів, тварин, програмного забезпечення та інших послуг і товарів, пов’язаних із виробництвом», — відзначив Денис Шмигаль.
За словами Прем’єр-міністра, на отримання грантів для створення або розширення наявних підприємств в межах проекту «єРобота» вже надійшло 6,5 тисяч заявок.
«6 тисяч заявок надійшло на мікрогранти до 250 тисяч гривень. 100 заявок — за програмою створення нових теплиць і нових садів. Більше 400 заявок — за програмою створення нових переробних підприємств. Усе це вже найближчими місяцями конвертується в тисячі робочих місць», — наголосив Глава Уряду.
Прем’єр-міністр підкреслив, що така кількість заявок за перший місяць роботи програми демонструє, що люди зацікавлені створювати власний бізнес в Україні: «Держава в цьому допоможе, адже приватний сектор — це основа сильної та стійкої економіки».

аgravery.com

Більше новин
Роман Лещенко назвав стратегічну мету уряду в агросекторі
28-квіт-2021

Стратегічна мета уряду — забезпечити аграріїв України вільним доступом до всієї аграрної інфраструктури: землі, системи зрошення, фінансування, освіти, наукових розробок, потужностей для зберігання та послуг логістики. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко під час офіційного відкриття «Тижня аргентинських агротехнологій в Україні»,повідомляє Укрінформ.

«Наша стратегічна мета — забезпечити гравців аграрного ринку якісною наскрізною інфраструктурою: земля, зрошувальні системи, доступне фінансування, освітній ресурс, наукові нові розробки, потужності для зберігання та логістична інфраструктура», — сказав Лещенко.

Він зазначив, що окрема стратегічна мета — збалансувати виробництво високо та низько-маржинальних продуктів для збільшення прибутковості агросектора. А також сприяти повноцінному забезпеченню середовища для функціонування переробки сільгосппродукції.

За словами міністра, наразі український аграрний сектор зорієнтований на три ключові реформи: земельна реформа, національний проєкт іригації в Україні та запровадження ефективного інституту агрострахування для фермерів. Він зазначив, що торік вдалося знайти формулу обережного, фахового, консервативного запуску ринку землі. Задля цього було ухвалено низку реформаторських законів, зокрема скасовано мораторій на продаж землі та ухвалено закони про відкритий геопортал даних та про дерегуляцію в земельних відносинах.

Лещенко додав, що на даний час на розгляді у парламенті знаходяться законопроєкти про електронні аукціони земель, про земельну децентралізацію, які мають фіналізувати запуск ринку землі з першого липня 2021 року.

«До 2030 року Україна має стати одним із центрів глобальної продовольчої безпеки, світовим лідером постачання продуктів харчування із високою доданою вартістю та надавати технологічні інтенсивні сервіси для агросектору. Ми очікуємо що в результаті наших структурних реформ бізнес отримає розвиток і стабільний попит», — підкреслив Лещенко.

Детальніше
Космічні технології допоможуть фермерам зменшити витрати
10-квіт-2019

Команда британських вчених застосовує технологію, розроблену для космічних досліджень, щоб допомогти вирішити проблему кількості аміаку, який сільськогосподарська промисловість викидає в атмосферу, цим самим намагаючись зробити цю галузь більш ефективною.

Сільське господарство є важливою багатомільярдною галуззю для Великобританії, але воно стикається з викликами постійно зростаючого попиту на харчові продукти та скорочення земельних ресурсів. Щоб вирішити ці питання і залишитися конкурентоспроможними, фермери повинні інтенсифікувати виробництво за допомогою збільшення залежності від хімічних добрив — але ці міри збільшили й кількість викидів в атмосферу. Головним забруднювачем є аміак — газ, який утворює худоба і який вивільняється від внесення добрив безпосередньо в атмосферу. Як забруднювач, він має зростаючий вплив на навколишнє середовище.

Менші витрати на виробництво

Британська дослідницька група працює над створенням надійного способу моніторингу та аналізу викидів аміаку, щоб запровадити процедури нейтралізації. На думку вчених, це не тільки допоможе навколишньому середовищу за рахунок скорочення викидів, але й сприятиме фермерам, знизивши витрати на виробництво, наприклад, меншим використанням дорогих добрив.

Постійний моніторинг аміаку у сільському господарстві

Вчені досліджують методику постійного моніторингу аміаку для сільського господарства, відому як проект CAMAG (Continuous Ammonia Monitoring for Agriculture). Концепція — використання газового зондування, який спочатку був розроблений для радіоастрономічних досліджень і супутникового спостереження Землі для виявлення мікрохвильових сигналів, що виділяються аміаком. Поєднавши наукові і технічні знання, вчені розробляють систему зондування, яка може забезпечити вимірювання виходу аміаку з землі та в межах ферми в реальному часі. Перевага використання цієї технології полягає в тому, що вона пасивна, неінвазивна і, таким чином, не завдає шкоди «продукту» і є доступною. Її застосування допоможе зменшити зміни клімату, а також підтримати сільськогосподарську галузь шляхом підвищення ефективності виробництва.

Аміак становить загрозу для здоров'я людини

Забруднення атмосфери аміаком викликає занепокоєння вчених по всьому світу. Коли аміак поєднується з іншими забруднювачами в атмосфері, він може утворювати небезпечні частинки, які при вдиханні становлять загрозу для здоров'я людини.

Попередня науково-технічна оцінка вчених свідчить про те, що можна використовувати запропонований інструмент для виявлення і моніторингу аміаку. Але тепер необхідно оцінити точність методу і порівняти його продуктивність з альтернативами, щоб повністю встановити його ефективність.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal.net

Детальніше
Прем'єр Гончарук доручив створити стратегію розвитку і підтримки АПК
05-лют-2020

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН

Детальніше
На Вінниччині зафіксували спалах АЧС на фермі
02-трав-2019

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби, випадок африканської чуми свиней зафіксували у Вінницькій області. 

Про це повідомляє прес-служба відомства.

Випадок зафіксовано в ТОВ «Буша», що розташоване в с. Буша Ямпільського району Вінницької області (звіт про результати дослідження Вінницької регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 002498 п.м./19 від 25.04.2019).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Ямпільській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок