Винахідник з Прикарпаття розробив унікальну формулу корму для тварин

Імпорт кормових фосфатів у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано   35,9 млн. кг кормових фосфатів,  що на 5,3% менше ніж минулого року. Традиційно, найбільше до нашої країни кормових фосфатів відправила Росія (68,8%).

Імпорт амінокислот  у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано майже  32,9 млн. кг кормових амінокислот, що на 56,8% менше ніж у 2016р. Головним чином, зменшення відбулось за рахунок спаду імпорту лізину майже втричі. Зріс тільки імпорт триптофану на 46,8%. Головним імпортером  амінокислот в Україну є Китай (83,0% від загального обсягу).

Імпорт ферментних препаратів у 2017 році

У 2017 р. до України було імпортовано майже 614,8 тис. кг ферментних кормових препаратів, що на 19,7%  менше ніж минулого року.   До України найбільше імпортували продукти з Німеччини (48,8%).

Імпорт вітамінів  у 2017 році

У  2017 р. до України було імпортовано майже  2,8 млн. кг вітамінів,  що на 24,0% менше  ніж у 2016р. Основну частку імпорту вітамінів становлять:  Холін хлорид60 - 29,6%, Холін хлорид70 - 26,6%, суміш вітамінів - 21,7%, вітамін Е - 17,0%. Головним імпортером до України  є китайська компанія "Sinopharm Jiangsu Co., Ltd" (23,0% від загального обсягу), а головним отримувачем - ПАТ "Миронівський ХП" (32,3% від загального обсягу).

Імпорт кормових добавок  у 2017  році

У 2017 р. до України було імпортовано майже  36,3 млн. кг кормових добавок, що на 13,9% менше ніж минулого року. Головним постачальника кормових добавок являється Польща: 27,3% від загального об'єму. Найбільше КД до України відправила компанія "Provimi": 11,9% від загального об'єму.

За даними Асоціації "Союз кормовиробників України"

Згідно з останнім звітом Міністерства сільського господарства США (USDA) щодо оцінки світового попиту та пропозиції у сільському господарстві (WASDE), прогноз виробництва м'яса бройлерів у 2022 році був скоригований з урахуванням даних по виробництву в деяких країнах світу.

Світове виробництво м'яса бройлерів в 2022 році, як прогнозується, становитиме 100,9 млн. тонн, оскільки перегляд прогнозу виробництва у сторону підвищення в Україні значною мірою компенсує зниження у Бразилії та країнах ЄС. Інфляція у Бразилії послаблює внутрішній попит, тоді як виробники країн ЄС продовжують наражатися на високі ціни на корми та відновлюватись після спалахів високопатогенного пташиного грипу.

Прогноз на світовий експорт м'яса бройлерів на 2022 рік переглянуто у бік збільшення на 1% порівняно з квітнем до 13,5 млн тонн, оскільки покращення прогнозу експорту з України та Китаю більш ніж компенсує скорочення постачань з ЄС та Великобританії. Прогнозується подальше падіння імпорту м'яса бройлерів до Китаю, оскільки відновлення внутрішнього виробництва свинини послаблює попит на інші тваринні білки. Зниження внутрішнього попиту також підтримує історично високий рівень експорту з Китаю.

ПРИМІТКА. Прогноз щодо виробництва та експорту м'яса бройлерів в Україні зазвичай не переглядається для липневого прогнозу. Однак, зміни зроблені через складну та мінливу внутрішню ситуацію в країні, а також значні зміни в експортній політиці та покращення доступу до міжнародних ринків порівняно з квітневим прогнозом. 

poultryukraine

Форму міжнародного сертифіката на ввезення в Україну не замороженої сперми кнурів-плідників оприлюднено на сайті Держпродспоживслужби.

Раніше, законодавча база України не дозволяла поставляти сперму кнурів у свіжому вигляді. Адже відповідно до попередньо погоджених ветеринарних сертифікатів, було можливо імпортувати на територію України сперму кнурів лише у замороженому вигляді. Така технологія зберігання спермопродукції мала низку негативних наслідків: зменшення кількості рухливих сперміїв у спермодозах, відповідно зниження ефективності продукту, труднощі доставки тощо. Нині ж у виробничій практиці застосовують розчинники, які забезпечують зберігання сперми у свіжому вигляді від 5 днів до 2 тижнів.

Водночас, оприлюднення орієнтовної форми на ввезення в Україну сперми кнурів у рідкому вигляді — це тільки перший крок. Надалі важливо, щоб цю орієнтовну форму погодив компетентний орган країни-експортера. 

Прес-служба АСУ

Про це повідомила представниця Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Вікторія Михальчук.

«Попередні оцінки від червня вказують на те, що збитки, завдані сільськогосподарському сектору внаслідок війни, становлять від 4 до 6 млрд доларів, включаючи шкоду інфраструктурі, такій як іригаційне обладнання, сховища, інфраструктура судноплавства та переробки, теплиці, польові культури, сільськогосподарські тварини», — сказала Михальчук на брифінгу у Медіацентрі «Україна» у Києві у п'ятницю.
Вона зазначила, що цього року, за оцінками FAO, Україна очікує зібрати до 51 млн т зернових.
«Зважаючи на райони, які безпосередньо постраждали від війни, лише 61 млн тонн із загальної кількості 75 млн сховищ є фізично доступними. 14% пошкоджено або зруйновано, 10% розміщено на окупованій Росією території», — розповіла Михальчук.
За її словами, з доступних сховищ 35% залишаються наповненими 22 млн тонн зернових та олійних культур, які очікують експорту.

agravery.com