Іран збільшує потребу в комбікормах

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua

Чисельність домашньої птиці на 1 серпня в сільськогосподарських організаціях усіх категорій становить 247 846,6 тис. голів проти 237 283,1 тис. голів на 1 серпня 2017 року.

Поголів'я збільшилось на 4,5%

Про це повідомила Державна служба статистики.

Поголів'я птиці в індивідуальних господарствах на 1 серпня становить 131 860,4 тис. голів проти 130 531,1 тис. голів на 1 серпня 2017 року.

Поголів'я птиці в сільськогосподарських підприємствах на 1 серпня становить 115 986,2 тис. Голів проти 106 752,0 тис. голів на 1 серпня 2017 року.

Чисельність домашньої птиці в сільськогосподарських організаціях усіх категорій на 1 липня 2018 становить 246 528,5 тис. голів проти 235 442,2 тис. голів на 1 липня 2017 року.

ptichki.net

21-22 червня українська делегація на чолі з заступником міністра з питань євроінтеграції Ольгою Трофімцевою взяла участь у черговому засіданні українсько-білоруської робочої групи зі збільшення взаємної присутності на ринках Білорусі та України сільськогосподарської, харчової та іншої продукції.

Також українська група відвідала декілька білоруських аграрних підприємств, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Білорусь є важливим торговельним партнером в регіоні для України. Більше того, ми приділяємо велику увагу не лише розвитку торгівлі між нашими країнами, але й співпраці в інших сферах, які є цікавими як для України, так і для Білорусі», — зазначила заступник міністра та додала, що за результатами засідання робочої групи був підписаний протокол, в якому зафіксовані пріоритетні напрямки співпраці двох країн.

«Традиційно Україна та Білорусь активно співпрацюють у сфері фітосанітарії та ветеринарії. Цей активний діалог Держпродспоживслужби України та відповідних органів Білорусі дає нам можливість досить швидко опрацьовувати всі критичні питання в робочому порядку. Вже 18 українських компаній мають сьогодні змогу експортувати продукцію тваринництва до Білорусі. Ми будемо й далі працювати над збільшенням нашої присутності на цьому ринку», — зауважила Ольга Трофімцева та додала, що українська сторона також готова працювати з білоруськими колегами щодо питань розширення асортименту їх експорту до України.

pigua.info

«Завершився моніторинг АЧС на продовольчих ринках України. Усього в його ході перевірили 3 тис. туш свиней — для діагностики відбирали тканини селезінки та лімфовузли. Умовно-позитивними виявилися 0,1% зразків — менше 3-х туш. Це добрий результат», — розповів Володимир Лапа, очільник Держпродспоживслужби у ході обговорення під час Міжнародного Дня Свиноферми.

«Насправді, результати моніторингу, який відбувався в рамках проекту «Підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні: ІІ етап», виявилися оптимістичнішими ніж очікувалося. Вони означають, що побоювання щодо надзвичайно високої циркуляції вірусу у готовій продукції не справдилися», — додав він.

Як зазначив Василь Говгера, міжнародний економіст у секторі агробізнесу, ЄБРР, проект технічної допомоги «Підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні» реалізується ФАО та ЄБРР, спільно з Асоціацією «Свинарі України» вже кілька років:

«За 4 роки існування проекту, його бюджет складає майже 1 млн дол. Близько 250 тис дол. витрачено на закупку обладнання й супутніх матеріалів, переданих регіональним ветеринарним лабораторіям Сум, Миколаєва та Житомира. Крім того, в рамках проекту відбувалося навчання для лаборантів у кращій референс-лабораторії світу в Іспанії, симуляційні вправи для ветеринарів у 12 областях України, під час яких відтворювали алгоритм дій при виявлення спалаху. Цьогоріч до моніторингу хвороби на продовольчих ринках залучили студентів аграрних вишів, вони працювали разом із представниками регіональних ветеринарних лабораторій».

«Це проект пілотний, він унікальний, адже моніторинг у такому форматі ще ніхто не проводив», — додав він.  

Володимир Поліщук, національний консультант ФАО зауважив: «Цей проект  — інвестиція в майбутнє. Ми хотіли показати студентам як  здійснюється санітарно-ветеринарна експертиза в реальному часі, як відбирати зразки.

У 2012-му, коли в Україні стався перший спалах АЧС, ми мали  лише двох  фахівців у центральній лабораторії, які могли провести діагностику захворювання. Сьогодні «запас надійності»  — близько 30 спеціалістів».

pigua.info