Імпорт свинини пожвавився

У кінці березня ціни закупівлі живця «похитнулися»: цьоготижнева середня позначка втратила 1% та опустилася нижче 40 грн/кг.  Втім, результати моніторингу настроїв операторів вітчизняного ринку свинини який проводить Асоціація «Свинарі України», свідчать, що на початку квітня низхідний рух внутрішніх котирувань припиниться.

Протягом останнього тижня березня діапазон закупівельних цін змістився на півгривні у бік пониження: більшість товарних партій закуповували по 38,5−40,5 грн/кг, хоча подекуди зустрічалися як нижчі, так і вищі ціни реалізації. Так, представники м’ясопереробної галузі зауважують, що пропозиція живця на ринку перевищує попит на нього, забійна вага тварин перевищує звичні 110−115 кг, а також відзначають прогнозовано мляву реалізацію.

Не зважаючи на це, і виробники, і переробники вважають, що на початку квітня ціни на свинину живою вагою падати не будуть. Так, постачальники живця і частина закупівельників вважають, що за місяць до Великодня, ціна на свиней забійних кондицій змінить вектор руху.

Проте деякі представники м’ясопереробної галузі прогнозують відносну сталість внутрішніх котирувань. На їх думку заготівельна активність може підвищитися виключно у другій половині місяця, оскільки м’ясокомбінати вже сформували запаси сировини для виробництва м’ясних делікатесів до великодніх свят, а погодні умови ще не дозволяють почати пікніковий сезон. На противагу такій позиції окремі оператори зазначають, що початок відновлення цін за місяць до очікуваного «пікнікового буму» дозволить зробити їх приріст поступовішим.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018−2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Піврічні підсумки та подальші прогнози цінової ситуації аналітики Асоціації «Свинарі України» підведуть в ході ХІ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство».

pigua.info

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — Торговельний представник України Тарас Качка зустрівся з українськими експортерами та представниками громадськості в рамках публічного обговорення концепції державної політики у сфері розвитку експорту.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Сертифікація, дозволи, ліцензії та інші методи нетарифного регулювання, які застосовують іноземні держави по відношенню до українських товарів, створюють суттєві перешкоди для кількісного та якісного зростання українського експорту. Окремим навантаженням на експортерів лягає недосконалість внутрішніх процедур з підготовки до вивозу на ринки з вищим за український рівень капіталізації. В той же час внутрішні виробники відчувають чималу конкуренцію з боку імпортованої продукції. З огляду на те, що 48% вітчизняного ВВП формуються за рахунок експорту, проблема загострюється, особливо для ключових на сьогодні галузей економіки, зокрема для металургії, промисловості, аграрного сектору та сфери транспорту. Учасники висловили свої думки щодо можливих напрямків спрощення взаємодії з іноземними покупцями української продукції, як-то: доцільність встановлення дзеркальних обмежень для російських товарів, вихід на азіатські ринки, доцільність систематичного діалогу з бізнесом для кращого розуміння поточних потреб українських експортерів.

«Відвертий, а не формальний діалог з бізнесом покращує розуміння актуальної галузевої проблематики, яке дозволить краще планувати діяльність та проводити ще більш цілеспрямоване лобіювання потреб українських експортерів в процесі міжнародних перемовин. Ми працюємо над зменшенням перепон для наших виробників, які задіяні на зовнішніх ринках. Становлення наших експортерів в якості їх потужних учасників дозволить нам формувати торговельну повістку та претендувати на ще вигідніші умови, тоді як зараз ми працюємо за вже оформленими домовленостями», — зазначив Тарас Качка.

Концепція державної політики по досягненню цілі 7.6 «Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар'єрів для експорту українських товарів та послуг», передбачає подолання стримуючих факторів за рахунок 4-х напрямів розвитку експортної державній політиці:

Підвищення ефективності та якості торговельної політики за рахунок забезпечення належного представництва українських компаній на ключових міжнародних виставково — ярмаркових заходах, графік яких на 100 відсотків відповідає потребам самого бізнесу, та забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій для просування національних економічних інтересів.

Розвиток національних контрольних процедур (технічне регулювання, санітарія і фітосанітарія тощо) у спосіб, який дозволить визнавати еквівалентність на ринках у фокусі та забезпечення визнання такої еквівалентності, зокрема укладання угод та домовленостей про взаємне визнання еквівалентності з усіма можливими торговельними партнерами.

Зменшення на 10% фактичного мита, яке стягується з української продукції на зовнішніх ринках, проведення переговорів про зменшення рівня тарифів, які накладаються на українську продукцію, укладення преференційних угод та угод про вільну торгівлю з ключовими торговими партнерами, участь у багатосторонніх переговорах у рамках СОТ.

Зменшення вартості фінансів та інструментів експорту товарів та послуг українських компаній за рахунок забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства та здійснення комплексу заходів, спрямованих на зменшення ризиків при оцінці операцій з українськими компаніями.

В процесі реалізації політики очікується збільшення експорту у 2 рази протягом 5 років, зменшення рівня мит, які застосовуються на 20 ринках до яких експортуються топ-100 українських товарів, скорочення оформлення експортних операцій з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році, у тому числі зняття нетарифних бар'єрів.

Ряд українських підприємств включено до переліку компаній, яким надано право експорту продуктів тваринного походження до Республіки Молдова.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Відповідно до повідомлення Національного агентства з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова від 26.04.2017 № 01-6/857, ряд українських підприємств включено до переліку компаній, яким надано право експорту продуктів тваринного походження до Республіки Молдова.

До даного переліку входять сирзаводи, птахокомплекси, холодокомбінати та інші підприємства.

Зокрема, до переліку включено 11 підприємств: ТОВ «Фірма "Оліс ЛТД"», ТОВ «Рожищенський сирзавод», ТОВ «Рибоконсервний завод "Дунай"», ТОВ «Птахокомплекс "Губин"», ТОВ УПГ «Малинівка», ТОВ «ФОРЕС», ТОВ «Фуд Девелопмент», ПАТ «Львіський холодокомбінат», ТОВ «Птахокомплекс Дніпровський», ПрАТ «Черкасирибгосп» та ТОВ «Барський птахокомбінат».

Agravery

17 квітня, Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа та представники Програми зменшення біологічної загрози Агентства зменшення загрози США обговорили підвищення рівня біобезпеки на території України стосовно інфекційних хвороб тварин.

Під час зустрічі йшлося про підвищення біобезпеки у зонах карантину АЧС, шляхи підвищення ефективності механізмів виявлення, діагностування і повідомлення про спалахи хвороб та збудників захворювання тварин, зокрема, африканської чуми свиней, заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, ящуру, губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби.

Представники України окреслили епізоотичний стан в Україні, зокрема, щодо АЧС та механізми запобігання її поширенню, розповіли про стан діагностичної системи в країні, зокрема, обговорили становище лабораторної мережі після проведення реорганізації Держпродспоживслужби.

Учасники обговорили потреби Держпродспоживслужби щодо матеріально-технічної допомоги в рамках стратегії зменшення біологічної загрози та визначення нового механізму співпраці з Програмою зменшення біологічної загрози Агентства зменшення загрози США та Держпродспоживслужби.

Також присутні проаналізували стан сучасної науки в Україні, співпрацю в даній сфері Держпродспоживслужби, вітчизняних наукових інституцій та вищих учбових закладів та Агентства зменшення загрози США.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua