Імпорт свинини у серпні скоротився втричі

Відповідно до частини шостої статті 49 Закону України «Про ветеринарну медицину» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 18 листопада 2022 р. № 1295 «Про затвердження Методики розрахунку плати за видачу ветеринарних документів».

Затверджена Методика визначає механізм розрахунку плати за видачу ветеринарних документів:

• міжнародних ветеринарних сертифікатів,
• ветеринарних свідоцтв,
• ветеринарних паспортів на тварин.

Крім цього, вказаною постановою внесено зміни до додатків 1 та 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 р. № 641 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, органами та установами, що належать до сфери її управління, і розміру плати за їх надання», а саме ветеринарні документи виключено з переліку адміністративних послуг. Відповідно, з набуттям чинності постановою буде припинено практику видачі ветеринарних документів виключно спеціалістами державних установ, що входять до системи Держпродспоживслужби. Право видачі зазначених документів буде поширено, у тому числі, на ліцензованих ветеринарних лікарів.

Постанова набирає чинності через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану.

Асоціація виробників молока була однією із ініціаторів впровадження постанови та підтримує внесені зміни, адже це значною мірою спрощує отримання таких послуг. ! Проте, звертаємо вашу увагу, що постанова набирає чинності через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану.

minagro.gov.ua

 Мінагрополітики ініціює розробку та впровадження інноваційної IT-платформи для усіх, хто пов’язаний з аграрним сектором та його розвитком. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий під час зустрічі з представниками компанії "Київстар", що займається розробкою технічної складової платформи.

«Ми ініціюємо створення глобальної платформи, яка стане єдиним галузевим майданчиком та зручним каналом комунікації для усіх, хто цікавиться аграрним сектором, хто працює або планує почати свою діяльність у агробізнесі. Така платформа надасть багато можливостей для оперативного обміну важливою інформацією та успішним досвідом. Проект стане ще одним додатковим інструментом для розвитку АПК», - зазначив Тарас Кутовий.

Мета глобальної ІТ-платформи – сприяти активній і взаємовигідній співпраці учасників, налагоджувати тісні контакти між ними, удосконалювати виробничі процеси, впроваджувати нові технології та інновації, надавати комплексну інформацією про те, що відбувається в українському та світовому агробізнесі.

Одним із технічних елементів платформи стане мобільний додаток. Завдяки додатку, користувачі зможуть:

• отримувати галузеву інформацію (наприклад, дізнаватись ціни на продукцію, матеріали, новини, погоду, поради тощо);
• проводити торгові операції;
• планувати і аналізувати ведення свого бізнесу.

За пропозицією Міністра, додаток матиме спеціальний чат для вільного спілкування, обміну досвідом, знаннями, ідеями та пропозиціями. Також завдяки цьому додатку аграрії зможуть отримувати інформацію щодо  державних програм підтримки, дотацій, оперативних статистичних даних та перспективних напрямків діяльності.

 Наприкінці зустрічі Тарас Кутовий запропонував створити робочу групу при Міністерстві та залучити усіх зацікавлених сторін для напрацювання механізму впровадження IT-платформи.

В умовах поширення африканської чуми свиней для свиногосподарств першочерговості набуває питання біозахисту. Великі підприємства інвестують мільйони в захист від АЧС. Крім дезінфекцій, контролю кормів та пропускного режиму на фермах є ще кілька важливих аспектів, які слід врахувати.

На думку директорки ТОВ «Зоотехнологія» Юлії Жельніо, перш за все треба звернути увагу на інформування та навчання персоналу.

«Біобезпека дорога. Максимальний бюджет на заходи біобезпеки — було виділено 2,5 млн грн. Наразі в нас до 2021-го року розроблений план щодо біобезпеки і ми працюємо у цьому напрямку, щороку традиційно закладаємо в бюджеті деяку суму. В першу чергу, кошти направляємо на навчання працівників, на контроль та покращення умов у санпропускнику, щоб у працівників було бажання його пройти», – говорить пані Жельніо.

Підприємство ФГ «Пан Продукт» у 2019 році вже виділило 3 млн гривень на запровадження заходів біобезпеки. Утім у господарстві залишились «слабкі місця», говорить директорка Мирослава Чайківська.

«Великий ризик у нас є при завезенні поросят і це питання ми зараз опрацьовуємо. Незабаром мають приїхати фахівці, які нам допоможуть розв’язати цю проблему», – зазначила пані Чайківська.

Meat-Inform

Австралія цього року отримала хороший врожай зернових, тож тамтешні аграрії сподіваються збільшити обсяги експорту. Це могло дещо б полегшити ситуацію з продовольчою кризою, однак є суттєвий нюанс.

Доставляти зерно з Австралії дуже дорого, розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов «24 каналу».

За його словами, там отримали близько 30-32 млн т зерна, при цьому кількість населення країни — удвічі менша, ніж в Україні. Тож Австралія дійсно є великим експортером, однак доставляти зерно звідти дуже дорого.

Експерт пояснив, що доставка зерна, наприклад, з України до Африки буде коштувати близько 35-40 $/т, якщо з Австралії — удвічі, утричі дорожче.

«Відтак перед африканськими країнами постане питання: чи зможуть вони купувати пшеницю та кукурудзу за такі гроші? За словами експерта, якщо розвинуті країни Заходу ще зможуть витримати продовольчу інфляцію, яка вже зараз сягає 8-10%, то небагатим країнам Африки це не вдасться», — вважає він. 

Президент УЗА додає, що там можуть просто відмовитися від купівлі зерна, оскільки на це не буде грошей. Через це вихідці з цих країн можуть мігрувати, що викличе ще одну — міграційну та соціальну — кризу, адже 40-50 млн людей, які приїдуть жити до ЄС, — це надто великий тиск.

«Тому я впевнений, що міжнародне суспільство вмотивоване знайти шляхи експорту з України з нормальними цінами, а не лише альтернативні шляхи», — зазначив Горбачьов.

Він наголосив, що головна проблема у контексті продовольчої кризи — не відсутність продуктів, а їхня ціна. Адже виростити можна що завгодно і де завгодно, але споживачі не зможуть платити ту ціну, яку пропонує ринок. До прикладу, понад 10 років тому Саудівська Аравія також вирощувала пшеницю, але її вартість була втричі дорожча, ніж імпортної.

agroportal.ua