Держстат підвів підсумки цін на м'ясо за 2018 рік

Сімейні фермерські господарства отримали пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску. Відповідні зміни до Податкового кодексу України прийняла Верховна Рада України сьогодні, 10 липня. За відповідний законопроект проголосувало 229 народних депутати України.

«Відтепер українські фермери та їх сім’ї, які проживають в селах, стають повноцінними підприємцями та отримують ряд переваг. Офіційний підприємницький статус за пільговим оподаткуванням дозволяє їм виходити на нові організовані ринки та збільшувати свої прибутки. Крім того, сімейні фермерські господарства зможуть долучитися до державних програм підтримки та розвивати свій бізнес», - зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета, коментуючи рішення Парламенту.

Віктор Шеремета подякував народним депутатам за підтримку фермерства, а також додав, що прийняті зміни є важливими не лише для фермерів, а й для всієї України, адже стимулюватиметься підприємництво на селі, а отже, будуть з’являтися нові робочі місця та зростатиме благополуччя селян.

Зокрема, прийняті Законом зміни встановлюють:

- пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для всіх членів сімейного фермерського господарства;

- сплату податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Довідково:

Законом України № 6490-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» забезпечується можливість для мешканців села легалізувати свою діяльність у формі підприємницької діяльності для фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та надається їм можливість бути платниками єдиного податку четвертої групи. 

Прес-служба Мінагрополітики

Вчені Лідського університету (Велика Британія) встановили, що гриби можуть стати екологічною заміною добрив для зернових культур.

​Так, науковці провели досліди зі зниження обсягів внесення добрив. Вони вирішили зупинитися на спорах грибів, які ввели в корені пшениці та інших зернових культур. В результаті вдалося покращити засвоєння культурами таких поживних елементів, як азот і фосфор.

Під час подальшого дослідженні фахівці встановили, що ці речовини постачали самі гриби під час росту рівня вуглекислого газу.

Вони припустили, що це пов’язано з партнерством грибів і рослин, при якому останні отримують від перших велику кількість додаткових поживних речовин із ґрунту.

Відкриття, на думку авторів, може стати основою для нових систем землеробства, а саме — допоможе фермерам менше залежати від використання добрив.

Agravery

Після збору ранніх ярих та озимих культур саме час готуватися до нової посівної, і найперше, що варто зробити, — це дослідити ґрунти господарства.

Про це нагадують фахівці «Інституту здоров’я рослин».

«Якщо такі виробничі ресурси як посівний матеріал, пестициди чи добрива можна обрати з широкого асортименту, представленого сьогодні на ринку, то із ґрунтами справа дещо інша, — розповідає науковий співробітник інституту Сергій Сальніков. — Ґрунти вже мають певні показники, що залежать від регіональних особливостей розташування господарства».

За словами Сергія Сальнікова, показники ґрунтів не лишаються сталими з року в рік: на них впливають зміни клімату, сівозміна, ступінь інтенсифікації агровиробництва тощо.

«Тож, щоб забезпечити посівам озимини вдалий старт, ці показники необхідно контролювати та за необхідності коригувати. Для цього перед висівом озимих зернових культур і ріпаку ґрунти господарства необхідно дослідити в лабораторних умовах. Це дослідження допоможе ефективно і точно спланувати систему живлення для вирощуваних культур», — зазначає експерт.

В «Інституті здоров’я рослин» наголошують, що дослідження ґрунтів необхідно проводити принаймні раз на два роки. Є базові показники, що є сталими та майже не змінюються протягом 2-3 років, — вміст органічної речовини, кислотність, валові форми калію та фосфору, мікроелементів. Натомість вміст азоту та сірки — дуже нестабільний і змінюється упродовж вегетації.

Крім того, останніми роками відзначається швидка зміна кислотності ґрунту: дедалі більше зразків, що досліджувалися в інституті, мали кислий чи слабокислий показник. Основною причиною є зменшення використання органічних добрив, велика кількість внесених азотних добрив, погіршення мікробіологічного стану ґрунтів тощо.

Варто зважати, що на рівень засвоєння культурами як основних елементів живлення, так і мікроелементів впливають такі показники як рН ґрунту, вологість, вміст органічної речовини тощо. І навіть при незначних відхиленнях від цих норм посіви можуть недоотримати заплановані поживні елементи. Оптимальним значенням для повноцінного використання рослиною NPK із добрив є показник 7,0.

«Крім того, ґрунт варто дослідити на залишкову кількість пестицидів. Адже ця інформація допомагає зрозуміти, чому деякі ділянки поля без явних причин «випадають» у період активної вегетації. Це дослідження також необхідно проводити на новоосвоєних землях, які планують засівати вперше», — нагадує Сергій Сальніков.

А щоб озимі культури гарантовано отримали заплановане живлення, необхідно в комплексі з дослідженням ґрунту перевірити оригінальність і якість придбаних добрив, радить експерт.

agroportal.ua

30 липня, відбулася зустріч заступниці Міністра економіки України Ірини Новікової із засновником консалтингової компанії «Welfare Investment Alliance», Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні (2012-2019) Алішером Абдуалієвим.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Заступниця Міністра економіки висловила сподівання на подальше зміцнення відносин між двома країнами та підкреслила, що створення комфортних умов для ведення бізнесу і реалізації нових інвестиційних проектів є вкрай важливим кроком для активізації інвестиційного співробітництва між державами.

«Сьогодні Україна зацікавлена у залученні інвестицій та тому активно впроваджує нові законодавчі ініціативи. Ми бачимо великий попит з боку інвесторів до індустріальних парків та нового механізму підтримки інвесторів залучення інвестицій, так званий закон про «інвестиційних-нянь» — відзначила Ірина Новікова.

У рамках зустрічі учасники обговорили питання перспективи та можливості створення спрощеного доступу до ринків країн, сприятливого середовища для реалізації спільних проектів та залучення інвестицій.

Так, серед перспективних галузей для співробітництва обох країн є авіаційна галузь, а також реалізація проектів зі створення тваринницьких комплексів та виробництва шовку на території України.