Держпродспоживслужба надаватиме послуги у цифровому форматі — Петрашко

Автори законопроєкту № 5600 пропонують перевести всіх виробників, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок або курей, а також виробників яєць на загальну систему оподаткування.

Революційні зміни, за оцінками Мінфіну, принесуть держскарбниці не так і багато — всього 100 млн грн. Це в разі, якщо птахівницькі підприємства «спрацюють у прибуток» в нинішніх умовах. Але є великий ризик, що разом з тим частина компаній підуть «у тінь», деякі й зовсім закриються, а місцеві бюджети втратять хороше джерело надходження коштів.

Скандальний законопроєкт

Депутати подали понад 10 тис. правок до скандального законопроєкту № 5600 Про внесення змін до Податкового кодексу. Документ був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 1 липня, законодавці готуються розглянути його вдруге найближчими тижнями. Головна новація документа — зміна правил адміністрування податків. Норми нового документа не сподобалися бізнесу і профільним асоціаціям.

Наприклад, фіскали зможуть направляти запити платнику податків і приходити з позаплановою перевіркою (з будь-якої формальної причини, як можна прочитати в законопроєкті). А за її результатами — донараховувати суми податків. Поки компанія оскаржує рішення податківців, її майно можуть взяти в податкову заставу. Що це означає? Фактичне зупинення роботи. Компанія може зіштовхнутися з проблемами та в деяких випадках не матиме змогу закуповувати і продавати товари, залучати кредити тощо.

Дискримінаційні норми

Зміни торкнулися і птахівників. Галузь стала єдиною на аграрному ринку, де виробники не зможуть працювати на єдиному податку. Всі підприємства, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок, курей, а також виробники яєць зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Причому, за словами голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, в пояснювальній записці до законопроєкту не наводяться аргументи для такого кроку.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає.

І це не найкраща ідея, вважають у профільних асоціаціях. Виробництво яєць в першому півріччі скоротилося на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — такого різкого падіння не спостерігалося в галузі останні 20 років. М’яса птиці за цей же період виробили на 8% менше. Двадцять підприємств закрилися, а 15 тис. осіб втратили роботу.

Галузь зіткнулася з кризою, і додаткові податкові новації можуть лише погіршити і так непросту ситуацію, вважають виробники. Багато невеликих компаній, які, наприклад, займаються вирощуванням качок або перепелів, зараз працюють на єдиному податку четвертої групи. Вони платять відрахування до місцевих бюджетів і тим самим підтримують розвиток громад на додачу до соціального навантаження, яке існує, незалежно від напряму бізнесу. Якщо ж їх переведуть на загальну систему оподаткування, то це не тільки може вдарити по бюджетах громад, але й не принести відчутних надходжень до бюджету. Виробники, які останніми роками зазнають збитків, не матимуть змогу заплатити в казну податок на прибуток. Якщо ж підприємець працює на єдиному податку четвертої групи, то він перераховує кошти до місцевого бюджету незалежно від фінансових результатів своєї роботи. Нова норма є також очевидно дискримінаційною, оскільки новації торкнулися тільки однієї, а не всіх аграрних галузей.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає. Сумнівними виглядають навіть озвучені Мінфіном 100 млн грн від такого кроку. В результаті і ця сума може виявитися ще скромнішою.

«Якщо уряд і Верховна Рада продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор буде тільки рости. Бізнес закликає до розвитку економіки через залучення інвестицій та створення нових робочих місць і до збільшення доходів Державного бюджету шляхом перекриття нелегальних схем. Законопроєкт № 5600, який збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес, є спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки. Ухвалення законопроєкту № 5600 неприпустиме», — йдеться в спільній заяві Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та Союзу Українських Підприємців.

biz.nv.ua

За місяць роботи «зеленого» зернового коридору Україна експортувала майже 1,5 млн тонн агропродукції. З українських портів вийшли понад 60 суден. Завдяки злагодженій роботі й підтримці міжнародних партнерів вбачається перспектива збільшення обсягів експорту. Про перспективи експорту та його важливість для України та світу розповів під час ефіру «Суспільне спротив» перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Як зазначив перший заступник Міністра, загальний експорт за серпень становить 4 млн тонн. В той час, як до війни він становив 6 млн.

«Це позитивна динаміка. Ми впевнено рухаємося до відновлення довоєнних показників експорту. Можливість експортувати є критично необхідною для українського аграрного сектору. Для внутрішнього споживання використовується 25−30% сільськогосподарської продукції. Близько 70% йде на експорт, щоб нагодувати сотні мільйонів людей у світі», — акцентував Тарас Висоцький.

За його словами, Україна в умовах війни може збільшувати темпи експорту до 1 млн тонн щомісяця.

Висоцький додав, що у вересні очікують експортувати близько 5 млн тонн сільськогосподарської продукції.

«Зростання експорту позитивно впливає на економіку в цілому, забезпечує макроекономічну стабільність, стримує інфляцію. Фермери можуть продавати збіжжя за ціною, вищою за собівартість. Аграрний сектор створює сотні тисяч робочих місць. А це податки до місцевих бюджетів, до загального бюджету. Це забезпечує стабільність гривні. Збільшувати експерт важливо й заради валютної виручки, стабільного обмінного курсу», — зазначив перший заступник Міністра.

minagro.gov.ua

Індустріальна модель сільськогосподарської політики ЄС, яка збереглася і на новий бюджетний період 2021−2027 рр., призводить до скорочення кількості дрібних ферм.

Загальна сільськогосподарська політика (САР) ЄС сприяла втіленню моделі індустріального виробництва і розподілу харчових продуктів. Виробництво монокультур і інтенсивне тваринництво вийшли на перше місце, покладаючись на хімічні речовини, механізацію, дешеву робочу силу і сприятливі політичні стимули, які заохочують розширення і експансію.

Дрібні виробники складають зараз основу сільського господарства ЄС: 93% з 9,8 млн фермерських господарств Євросоюзу мають розмір менше 50 га, а дві третини — менше 5 га.

«Саме ця база виробників може (і вже почала) стимулювати необхідний перехід до агроекологічних і іншим стійким системам виробництва і розподілу агропродукції», — йдеться в повідомленні.

Дрібні фермерські господарства також можуть надавати життєво важливі послуги з поглинання робочої сили і забезпечувати вигідну зайнятість в сільській місцевості.

«Разом з тим, індустріальна модель руйнівна для дрібних виробників. В результаті її застосування дрібні сімейні ферми ЄС зникають з високою швидкістю. У період з 2005 по 2016 р. кількість господарств площею до 50 га скоротилося на 29,4%. У реальному вираженні це становить трохи більше 4 млн господарств. І це без урахування безлічі господарств, які вважаються занадто маленькими для включення в статистику», — йдеться у повідомленні.

В результаті дрібні фермерські господарства активно витісняються з ринку, що підриває життєздатність сільських районів. Але для політиків існує просте і недороге рішення: підтримувати стійких виробників і перерозподіляти харчові ланцюжки.

З різних причин скорочення числа дрібних агровиробників спостерігається і в Україні. За даними Держслужби статистики, в період 2015−2017 рр. кількість суб'єктів малого та мікропідприємництва в сільському господарстві, мисливстві та надання пов'язаних з ними послуг скоротилася на 1,8%, а фізичних осіб-підприємців — на 17,9%.

За даними Держстату, з 1 січня 2018 р. до 1 січня 2019 р. кількість особистих селянських господарств в Україні зменшилася на 0,9%. А кількість земель у користування таких господарств скоротилася на 0,7%.

УкрАгроКонсалт

Україна збільшила експорт та імпорт агропродовольчої продукції за період січень–серпень 2021 р. у порівнянні з аналогічним періодом.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, імпорт зріс на 20,5%, експорт — на 9,5%, сальдо —  на 5%.

У товарній структурі міжнародної торгівлі агропродукцією у січні — липні 2021 року найбільше з України експортують: олія сояшникова — 25,2%; кукурудза — 23,8%; пшениця — 13,9%.

«Азійські країни займають найбільшу нішу в експорті української агропродукції понад 50%», — зазначили у міністерстві.

За період січень — серпень 2021 року Україна найбільше експортувала до країн Азії — на $7,57 млрд, ЄС — на $4,09 млрд, Африки — $1,91 млрд, країн СНД — на $0,84 млрд, Північної та Південної Америки — на $0,16 млрд. 

«До ТОП-5 країн за експортом української аграрної продукції увійшли Китай ($2,7 млрд), Індія ($1,06 млрд), Нідерланди ($1,02 млрд), Єгипет ($0,8 млрд) та Туреччина ($0,6 млрд)», — йдеться у повідомленні.

Найбільша частка імпорту в Україну з ЄС становить 48,8% ($2,34 млрд), з Азії –20% ($0,96 млрд) та з Північної та Південної Америки –13,3% ($0,64 млрд). 

Найбільше імпортують в Україну морожену рибу — 4,9%, насіння соняшнику — 4,2% та інші харчові продукти — 4,4%.

agroportal.ua