Уряд хоче заборонити птахівникам працювати на єдиному податку. Чому це погана ідея

06-серп-2021

Автори законопроєкту № 5600 пропонують перевести всіх виробників, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок або курей, а також виробників яєць на загальну систему оподаткування.

Революційні зміни, за оцінками Мінфіну, принесуть держскарбниці не так і багато — всього 100 млн грн. Це в разі, якщо птахівницькі підприємства «спрацюють у прибуток» в нинішніх умовах. Але є великий ризик, що разом з тим частина компаній підуть «у тінь», деякі й зовсім закриються, а місцеві бюджети втратять хороше джерело надходження коштів.

Скандальний законопроєкт

Депутати подали понад 10 тис. правок до скандального законопроєкту № 5600 Про внесення змін до Податкового кодексу. Документ був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 1 липня, законодавці готуються розглянути його вдруге найближчими тижнями. Головна новація документа — зміна правил адміністрування податків. Норми нового документа не сподобалися бізнесу і профільним асоціаціям.

Наприклад, фіскали зможуть направляти запити платнику податків і приходити з позаплановою перевіркою (з будь-якої формальної причини, як можна прочитати в законопроєкті). А за її результатами — донараховувати суми податків. Поки компанія оскаржує рішення податківців, її майно можуть взяти в податкову заставу. Що це означає? Фактичне зупинення роботи. Компанія може зіштовхнутися з проблемами та в деяких випадках не матиме змогу закуповувати і продавати товари, залучати кредити тощо.

Дискримінаційні норми

Зміни торкнулися і птахівників. Галузь стала єдиною на аграрному ринку, де виробники не зможуть працювати на єдиному податку. Всі підприємства, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок, курей, а також виробники яєць зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Причому, за словами голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, в пояснювальній записці до законопроєкту не наводяться аргументи для такого кроку.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає.

І це не найкраща ідея, вважають у профільних асоціаціях. Виробництво яєць в першому півріччі скоротилося на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — такого різкого падіння не спостерігалося в галузі останні 20 років. М’яса птиці за цей же період виробили на 8% менше. Двадцять підприємств закрилися, а 15 тис. осіб втратили роботу.

Галузь зіткнулася з кризою, і додаткові податкові новації можуть лише погіршити і так непросту ситуацію, вважають виробники. Багато невеликих компаній, які, наприклад, займаються вирощуванням качок або перепелів, зараз працюють на єдиному податку четвертої групи. Вони платять відрахування до місцевих бюджетів і тим самим підтримують розвиток громад на додачу до соціального навантаження, яке існує, незалежно від напряму бізнесу. Якщо ж їх переведуть на загальну систему оподаткування, то це не тільки може вдарити по бюджетах громад, але й не принести відчутних надходжень до бюджету. Виробники, які останніми роками зазнають збитків, не матимуть змогу заплатити в казну податок на прибуток. Якщо ж підприємець працює на єдиному податку четвертої групи, то він перераховує кошти до місцевого бюджету незалежно від фінансових результатів своєї роботи. Нова норма є також очевидно дискримінаційною, оскільки новації торкнулися тільки однієї, а не всіх аграрних галузей.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає. Сумнівними виглядають навіть озвучені Мінфіном 100 млн грн від такого кроку. В результаті і ця сума може виявитися ще скромнішою.

«Якщо уряд і Верховна Рада продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор буде тільки рости. Бізнес закликає до розвитку економіки через залучення інвестицій та створення нових робочих місць і до збільшення доходів Державного бюджету шляхом перекриття нелегальних схем. Законопроєкт № 5600, який збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес, є спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки. Ухвалення законопроєкту № 5600 неприпустиме», — йдеться в спільній заяві Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та Союзу Українських Підприємців.

biz.nv.ua

Більше новин
В маститному молоці залишаються бактерії після пастеризації
23-серп-2018

Про це повідомив директор лабораторії якості молока Uman Labs Андрій Білан: «В лабораторних умовах ми порівняли зразки молока до та після пастеризації. В деяких зразках після пастеризації було більше бактерій, ніж до. Гірше того, після пастеризації з’явилися нові види бактерій».

За словами директора лабораторії, низька ефективність пастеризації є результатом недотримання її режимів — температури і часу, а також неналежної санітарної обробки обладнання — миття та дезінфекція.

Пастеризація — одноразове нагрівання рідин до температури, нижчої від температури кипіння на нетривалий час — секунда-30 хвилин. Її використовують, щоб знищити бактерії, що містяться в цих рідинах. При дотриманні режимів пастеризації процес має бактерицидну дію, сприяє знищенню більшості хвороботворних бактерій. Але необхідно пам’ятати, що при пастеризації гинуть лише вегетативні форми бактерій, спорові і термостійкі залишаються. Наприклад стафілококи та мікобактерії є найстійкішими до висушування, місцями зберігають життєздатність і вірулентність у висушеному аерозолі. Пряме сонячне світло діє згубно на них протягом 10−12 год, сухий жар — 110 °C — 2 год, 150 °C — 10 хв.

У більшості випадків пастеризоване маститне молоко випоюють телятам.

«Це допустимо, якщо його дають бичкам, а для теличок таке молоко краще не використовувати, оскільки це пряме перезараження майбутнього стада, — пояснює Андрій Білан. — Крім патогенних бактерій маститне молоко часто містить антибіотики, які не знищуються при термічній обробці, здатні накопичуватись в організмі тварини, призводити до мутації бактерій, тобто підвищення їх стійкості до антибіотиків. З огляду на це, використовувати маститне або некондиційне молоко для випоювання бичків чи згодовування іншим тваринам не рекомендується».

В Німеччині та Данії маститне або некондиційне молоко не використовують, його утилізують двома методами — спалюють або додають до субстрату в біогазові установки.

«Пастеризувати молоко можна, але тільки при умові дотримання режимів та належної санітарної обробки пастеризатора», — переконаний Андрій Білан.

milkUa.Info

Детальніше
На ринку пшениці підвищувальні тенденції продовжать зберігатися - аналітики
04-лют-2021

Для експортного ринку пшениці були характерні раніше сформовані тенденції зміцнення цін. Зростання світових котирувань, закупівлі китайськими імпортерами і в цілому зростаючий попит з боку імпортерів надавали підтримку валютним цінами на базисі поставки FOB і СРТ.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Гривневі ціни в портах зміцнювалися під впливом недостатнього пропозиції з внутрішнього ринку, при цьому максимальні позначки в порівнянні з початком тижня дещо знизилися», - пояснили фахівці.

Крім того, переробні підприємства повідомляли про зростання кількості пропозицій продовольчої пшениці і коректували ціни незначно. Так, згідно з інформацією, ціни на продовольчу пшеницю 2-го класу з урахуванням вартості доставки на підприємство знаходилися в межах 8100-9300 грн/т (+100 грн/т з минулої п'ятниці), 3-го класу - 8050-9250 грн/т (+100 грн/т).

«Неоднозначна цінова ситуація була характерна для експортного ринку фуражної пшениці, однак домінуючим був підвищувальний тренд.

Переробні підприємства підвищували ціни незначно, в середньому на 50 грн/т з минулої п'ятниці, відзначаючи при цьому, що кількість пропозицій від аграріїв зросла», - вказали аналітики.

Експерти прогнозують, що незначне підвищення цін на продовольчу і фуражну пшеницю буде зберігатися.

latifundist.com

Детальніше
Уже три нових штами африканської чуми свиней виявили в Китаї
16-лют-2021

Ще минулого року Китай, який досить помітно постраждав від африканської чуми свиней, почав відновлювати поголів’я цих тварин. Утім проблеми країни з АЧС ще далеко не вирішені, оскільки дослідники з Чанчунського військового ветеринарного інституту виявили новий штам африканської чуми свиней. На їх думку, штам є менш смертоносним, ніж той, який призвів до знищення майже половини поголів’я свиней у країні.

На свинофермах у Китаї вже виявлено щонайменше ще два нових штами захворювання. Вони викликають хронічну форму АЧС, яка впливає на виробництво на батьківських фермах. Вчені кажуть, що вірус зазнав природних мутацій. З іншого боку, деякі штами, проаналізовані раніше, можуть бути наслідком використання нелегальних вакцин від АЧС.

Частина ринкових експертів впевнена, що поголів’я свиней у Китаї цього року знову скоротиться, незважаючи на зусилля, спрямовані на його відновлення.

«Широке поширення щеплення неякісними (незаконними) вакцинами проти АЧС призвело до зараження мутованим вірусом африканської чуми свиней. Смертність заражених свиней може досягати 70%, що, очевидно. Ще більш негативним фактором є те, що модифікований вірус може передаватися. Таким чином, якщо вакцинована одна свиня, вся ферма може бути заражена АЧС. Відновлення виробництва свинини в Китаї сповільниться, що призведе до збільшення імпорту свинини протягом кількох наступних місяців», – вважає Джим Лонг, президент і генеральний директор Genesus.

Meat-Inform

Детальніше
Безпека на молочних фермах під час Covid-19
18-серп-2020

Світом продовжує ширитися пандемія коронавірусної інфекції COVID-19. І хоча більшість держав світу послаблюють умови карантину, ВООЗ попереджає про ризик нового піку захворюваності. Працівники молочно-товарних ферм не можуть перейти на дистанційний спосіб роботи, тому на підприємствах варто дотримуватися особливих заходів безпеки, щоб уникнути заражень.  

Про це під час навчального вебінару «Безпека на молочних фермах під час Covid-19» розповів Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар АВМ.

Фахівець виокремив 2 профілактичні групи заходів: індивідуальні і загальногосподарські.

До першої групи відносяться індивідуальні правила захисту не тільки під час роботи на МТФ, але і за її межами, зокрема, використання захисних масок, дотримання дистанції, використання антисептиків.

До другої групи відносять організаційно-профілактичні заходи на господарстві. Перш за все необхідно створити групу реагування, вона повинна складатися з 3−4 осіб, які постійно повинні бути на онлайн зв’язку. Основні завдання — забезпечення працівників ферми засобами гігієни, спілкування 24/7, забезпечення на господарстві інформаційної підтримки, — це тематичні таблички і плакати, листівки, де б містилися номери телефонів членів групи реагування.

Окрім цього, така група має декілька інших завдань.

«По-перше, вона має провести операційний аналіз діяльності підприємства. Знаючи вікові групи ризику, необхідно умовно поділити персонал. Наприклад, для працівників до 50 років — легші заходи безпеки, для тих чий вік становить від 50 до 60+ — більш жорсткіші. По можливості залишити їх вдома з огляду на те чи може їх хтось замінити або ж намагатися відокремити їх у окрему групу, — розповідає Ігор Присяжнюк. — По-друге, варто опрацювати сценарій „На фермі захворіло 50% працівників“. Проаналізувати що робити у такому випадку, які є резерви, який персонал залишити і які процеси ні в якому разі зупиняти не можна».

Він зауважує, що до групи реагування мають входити головні спеціалісти, менеджер ферми, головні технологи ферми, головні ветеринари. Це дозволить якнайкраще опрацювати найгірший сценарій і в подальшому працювати злагоджено, без паніки і згідно плану.

Важливим є питання перевезення працівників на роботу.

«Підприємство потрібно поділити на групи людей відповідно до роботи, яку вони виконуються на фермі, наприклад, група операторів машинного доїння, ветеринарів, обслуговуючого персоналу. Кожна така група повинна доїжджати до роботи окремо», — розповідає Ігор Присяжнюк.

У разі того, якщо господарство потрапить у червону зону, то варто перейти на вахтовий метод роботи.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок