Держпідтримка АПК на 2022 рік

Громадські асоціаціяї домоглися перегляду показників викидів парникових газів для сфери сільського господарства та встановлення їх на реалістичному рівні, що враховує інтереси аграріїв та тенденції до розвитку агросектору.  

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Експерти аналітичного центру ВАР «Розумна країна» взяли участь у громадському обговоренні проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення другого національно визначеного внеску України», що був розроблений Міндовкілля. Документ визначає показники викидів парникових газів до 2030 року у розрізі галузей економіки та перелік заходів, які плануються для впровадження в рамках політики держави щодо боротьби зі зміною клімату.

За посередництва Мінекономіки були проведені низка узгоджувальних нарад, на яких представники ВАР та інших галузевих асоціацій висловили такі основні недоліки цього документу:

в запропонованих Міндовкілля  розрахунках викидів парникових газів у сфері рослинництва планується оптимізувати (зменшити) внесення азотних добрив з метою зменшення викидів парникових газів. Це означає, що розрахунки Міндовікілля не  передбачають збільшення поточного рівня внесення азотних добрив, який на сьогодні (в середньому по країні такий рівень складає  80 кг/га діючої речовини) є значно нижчим, а ніж у європейських країнах. Фактично запропонований підхід Міндовкілля звужує потенціал аграріїв для підвищення родючості ґрунтів та збільшення врожайності;

заплановані організаційні заходи реалізації кліматичної політики в агарному секторі не є деталізованими та не передбачають надання державної підтримки на впровадження аграріями заходів із зменшення викидів парникових газів.

В результаті проведених нарад Міндовкілля переглянуло розрахунки викидів парникових газів у сфері рослинництва. Відомство передбачило збільшення кількості внесення азотних добрив на 25 % порівняно із існуючим рівнем, що створює умови аграріям для розвитку. Також визначило серед джерел фінансування заходів із реалізації проекту акту у сфері сільського господарства також кошти державної підтримки (цільові дотації, механізми здешевлення кредитів на впровадження заходів із зменшення викидів парникових газів).

Також було домовлено про необхідність подальшого опрацювання більш детального плану впровадження заходів із реалізації другого національно визначеного внеску України у сфері сільського господарства. Задля цього створена робоча група, до складу якої були включені представники ВАР.

milkua.info

В связи с изменением процедуры регистрации украинских предприятий, которые планируют продавать говядину в Китай, Государственная служба по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей опубликовала соответствующие рекомендации.

«Вниманию потенциальных экспортеров замороженной говядины из Украины в КНР! Согласно новой процедуры регистрации экспортных мощностей производителей говядины для экспорта в КНР Госпродпотребслужба разработала Методические рекомендации для государственных ветеринарных инспекторов Украины и операторов рынка, которые намерены осуществлять экспорт замороженной говядины в Китай. Указанные Методические рекомендации опубликованы на официальном сайте Госпродпотребслужбы в разделе «Международное сотрудничество». Сейчас право экспорта замороженной говядины получили три украинских предприятия», - говорится в сообщении Госпродпотребслужбы.

Скачать рекомендации можно здесь или по ссылке http://consumer.gov.ua/ContentPages/Vimogi_Krain_Svitu/97/

Meat-Inform

За балансовими розрахунками, за січень−лютий 2017 року порівняно з відповідним періодом 2016 року споживання населенням м’яса в Україні скоротилося на 4,4% і склало 8,7 кг у розрахунку на особу. Про це повідомляє Економічний дискусійний клуб (ЕДК).

Так, протягом аналізованого періоду українськими господарствами вироблено 385 тис. тонн м’яса всіх видів, що на 0,3% більше порівняно із відповідним періодом минулого року.

Крім того, експорт м’яса та м’ясопродуктів за 2 місяці поточного року склав 42 тис. тонн (+64% до січня−лютого 2016 року), імпорт ― 29 тис. тонн (+5%).

Частка м’яса птиці у загальних обсягах експорту становила 76% (32 тис. тонн, або на 45% більше, ніж роком раніше). Найвищим попитом українська птиця у поточному році користувалася у Нідерландах, Іраку та Саудівській Аравії.

За даними ЕДК, м’ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою (салом) та м'ясом птиці. Імпортується м'ясна продукція, в основному, із Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні у січні−лютому 2017 року склала 7,8%.

Представники ветеринарних служб України, Польщі, Угорщини та Румунії спільно із представниками Європейської Комісії домовилися про продовження виконання програми боротьби зі сказом на території буферної зони України. Таке політичне рішення прийняте за результатами спільної зустрічі вищезгаданих сторін, яка відбулася у Львові 11 травня 2017 року.

Участь у засіданні взяли перший заступник Голови Держпродспоживслужби та делегат МЕБ від України Андрій Жук, начальник Управління здоров’я та благополуччя тварин Держпродспоживслужби Микола Сонько, представник Європейської Комісії Педро Росадо, заступник Головного ветеринарного інспектора Польщі Кшиштоф Яжджевскі, Головний ветеринарний інспектор Угорщини Лайош Богнар, начальник Департаменту з питань моніторингу та нотифікацій компетентного органу Румунії Крістіан Сіпосеан, представники головних управлінь Держпродспоживслужби у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській областях та інші.

Під час зустрічі представники Держпродспоживслужби презентували звіт української сторони щодо виконання програми боротьби зі сказом на території буферної зони у 2016 році. Було відзначено, що за роки реалізації заходів в рамках програми боротьби зі сказом ситуація на даній території покращилася.

«Співпраця з країнами ЄС у боротьбі зі сказом дає позитивні результати – зафіксована кількість випадків даної хвороби на території буферної зони стабільно зменшується та прогнозується збереження даної динаміки в майбутньому. Тому Україна вдячна ЄС за допомогу та зацікавлена у продовженні такого співробітництва й надалі», - наголосив перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук.

Колеги з Польщі та Угорщини представили свій звіт та презентацію щодо ситуації зі сказом, яка склалася на території їхніх країн, окремо приділяючи увагу ситуації на території, яка що межує з Україною.

Представник Єврокомісії у свою чергу також наголосив на позитивному впливу виконання пероральної програми вакцинації диких м’ясоїдних тварин на території буферної зони в Україні. Він також відзначив готовність Європейської Комісії підтримати співфінансування аналогічної програми з Румунією. Він також додав, що за 2017 рік було зафіксовано 3 випадки сказу на території ЄС. За його словами, Євросоюз має намір викорінити це захворювання на своїй території до 2018 року.

На думку першого заступника Голови Держпродспоживслужби, продовження тісної кооперації та спільних зусиль у боротьбі з транскордонними захворюваннями, зокрема зі сказом, необхідне для всіх сторін. Він висловив вдячність ЄК за фінансову підтримку та координацію, а колегам з Польщі та Угорщини - за тривалу співпрацю та взаєморозуміння в досягненні спільної мети.

Зазначимо, що подібні Угоди реалізуються в Україні з 2012 року – з Республікою Польща, з 2015 – з Угорщиною. Домовленість про таку співпрацю з Румунією досягнута вперше.

Укладання та реалізація Угод сприяє обмеженню поширення вірусу сказу на території України та захисту території вказаних країн, тим самим і території Європейського Союзу від його проникнення, а також сприяє розвитку двосторонніх відносин з ЄС та укріпленню іміджу України як надійного партнера.

У 2016 році територія буферної зони було збільшено на 12 050 км2 з Республікою Польща, на 200 км2 – з Угорщиною. 

Згідно з угодами, витрати української сторони, пов’язані з закупівлею та розповсюдженням приманок з вакциною, компенсуються за рахунок коштів ЄС.

Прес-служба Держпродспоживслужби