27 грудня 2019 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №12 (112), грудень 2019

За результатами торгового тижня котирування зернових культур на американській біржі СВОТ зупинилось в позитивній точці. За даними грудневого звіту від USDA, внаслідок введення експортних квот Росією та зниження прогнозу запасів пшениці в США, ф’ючерси на пшеницю зросли до 225,7 дол./т (+14,3 дол./т). 

Котирування ф’ючерсів на європейській біржі EuroNext розвивалось вслід за американським ринком в позитивному напрямку. Через велику ймовірність введення Росією мита на експорт пшениці та прогноз зростання експортного потенціалу країн ЄС, за даними французького агентства FranceAgrimer, пшениця зросла до 210,5 євро/т (+8,5 євро/т). 

Експортний ринок України FOB розвивався різнонаправлено. Котирування кукурудзи 11,5% зросло до 253 дол./т (+1 дол./т). Ріст обумовлений введенням квот на зернові культури в Росії. Проте ціна на фуражну пшеницю залишилась без змін — 250 дол./т. 

На внутрішньому ринку України ціни СРТ-порт знизились внаслідок невисокого попиту з боку трейдерів. Котирування пшениці 3 класу та пшениці фураж знизилось до 8000 грн/т (-100 грн/т) та 7900 грн/т (-100 грн/т), відповідно. 

Внутрішні ціни пропозицій EXW на зернові культури знизились під впливом котирувань цін в портах України. Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю знизились до 7700 грн/т (-200 грн/т) та 7650 грн/т (-150 грн/т). Котирування кукурудзи знизилось до 6900 грн/т (-300 грн/т). 

agravery.com

5-7 жовтня традиційний осінній форум АГРОПОРТ у Харкові відбудеться під егідою Всесвітнього дня продовольства (WFD), який проходить вже понад 10 років в жовтні у всіх країнах-членах ООН. В рамках масштабної виставки й конференції, що проходить цього року під гаслом World Food Day: «Змінимо майбутнє міграційних потоків. Інвестуємо в продовольчу безпеку і розвиток сільського господарства», експерти Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО), керівництво Харківської, Донецької та Луганської областей, великі й малі агровиробники та міжнародні організації обговорять проблеми переорієнтації вітчизняного сільського господарства на нові ринки, перспективи безпечної логістики, питання трудової міграції та продовольчої безпеки, які пов'язані з адаптацією сільського господарства до змін клімату.

«Сталий розвиток сільських територій є ключовим фактором зменшення рівня трудової міграції. Це передбачає інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, включно з розвитком малого і середнього фермерства, створення додаткових виробничих ланцюгів, поліпшення соціальних умов життя у сільській місцевості та дбайливе поводження з природними ресурсами. Вкладаючи кошти в розвиток сільських територій, міжнародна спільнота зможе в середньостроковій перспективі переорієнтувати міграційні потоки, що буде сприяти відновленню і стійкому економічному зростанню регіону. ФАО готова надати всіляку підтримку урядам і партнерам у вивченні потенціалу регіону та зміні міграційних потоків, що буде сприяти як зростанню матеріального добробуту населення, так і зміцненню регіональної та національної продовольчої безпеки. Сподіваюсь, що Агропорт стане майданчиком для професійного розгляду таких важливих питань», - зазначив Михайло Малков, Координатор програм розвитку ФАО.

Для ефективного бізнес-спілкування в цьому році на виставці АГРОПОРТ буде залучена експозиція сільгосптехніки, збудовані 4 додаткових зали у виставковому терміналі С для проведення конференцій і дискусій. «Ми плануємо, що за кількістю експонентів і площі забудови в цьому році Харків поб'є всі рекорди. За останні роки проведення нашого заходу, за допомогою наших ресурсів ми зуміли організувати безперервне спілкування фермерів з багатьох напрямків і надати їм істотну інформаційну та організаційну підтримку. Це, у свою чергу, позначилося і на притоці експозиційного матеріалу і розширило лінійку пропозицій для виробників сільського господарства, а рівень хедлайнерів і експертів галузі вже зараз дозволяє говорити, що ми давно вийшли за рамки регіонального заходу», прокоментував майбутній АГРОПОРТ його генеральний менеджер Дмитро Титаренко.

 Довідкова інформація:

АГРОПОРТ - щорічний масштабний захід з підтримки фермерства та сільгоспвиробників України і Східної Європи. Проходить з 2015 року за підтримки FAO і входить в календар ООН. Традиційно тематика заходу корелюється з генеральною лінією FAO і підтримує тематику Міжнародних років, які приймає Генеральна асамблея ООН. З 2016 АГРОПОРТ об'єднав фермерів всієї України і проводиться в форматі Захід-Схід. Форум є комплексним і складається з виставки техніки і технологій для фермерства, інвестиційної конференції та серії семінарів, круглих столів та зустрічей бізнесу. З моменту заснування проходить на майданчиках Міжнародних аеропортів Харкова і Львова. Організатор форуму: консалтингова компанія ТОВ «Авіабренд».

Продовольча і сільськогосподарська Організація ООН (ФАО) є міжурядовою і спеціалізованою установою ООН, до складу якої входять 194 держави-члена, два асоційованих члена і одна організація-член - Європейський союз. Штаб-квартира ФАО знаходиться в Римі (Італія), а представництва організації розташовані в більш ніж у 130 країнах. Організація сприяє встановленню партнерських відносин між урядами, бізнес-об'єднаннями, громадянським суспільством і приватним сектором в сфері продовольчої безпеки і розвитку сільського господарства.

Всесвітній день продовольства (World Food Day) щорічно відзначається у всьому світі 16 жовтня, на честь заснування Всесвітньої продовольчої організації (FAO). У 2016 році святкування було присвячено темі зміни клімату у всьому світі, і, відповідно, змін у сільському господарстві та виробництві продуктів. На всіх континентах і у всіх країнах-членах ООН WDP відзначається тематичними конференціями, семінарами та спеціальними акціями із залученням профільних фахівців і широкої громадськості.

У межах реалізації Концепції розвитку сільських територій ведеться робота зі створення ефективного ланцюга державно-приватного партнерства через проекти локального розвитку. Одним із механізмів цієї співпраці є впровадження сільськогосподарської кооперації та агрокластерів. Про це розповіла заступник аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова в інтерв’ю одному із українських інтернет-видань.

«Про кооперативи говорять давно, проте система, яка утворилася сьогодні працює не достатньо ефективно. Із різних причин фермери і підприємці різного достатку не мають великого бажання створювати кооперативи. Проте виробники могли б згуртовуватися, щоб, наприклад, мати вплив на ціни, формуючи належні партії, за обсягом та якістю. Щоб успішні кооперативи створювалися по всій території України, Мінагрополітики опрацьовує найкращий міжнародний досвід та розробляє програми, які могли б ефективно реалізуватися в нашій державі», - зазначила Олена Ковальова.

За словами заступника міністра, в питаннях впровадження сільськогосподарських кооперацій, Мінагрополітики тісно співпрацює з міжнародними організаціями, як ФАО і ЄБРР. Окрім того, міністерство спрямовує зусилля на впровадження механізмів розвитку агрокластерів.

«Кластерна модель сільського розвитку може бути економічною платформою сталого сільського розвитку. І навіть більше: у межах кластерів можуть співпрацювати не лише окремі підприємці, а й територіальні громади. Так на сьогодні по Україні налічується близько 400 об’єднаних територіальних громад. Життєздатність сільських громад залежить від самих жителів, які мають зрозуміти та усвідомити перспективність своєї місцевості, розвивати мотивацію в односельців щодо розвитку рідного села», - підкреслила Олена Ковальова.

У результаті проведеної роботи щодо вивчення та аналізу наявних ресурсів сільських місцевостей було визначено пілотні території у п’яти областях країни, де наразі розпочато впровадження агрокластерів як платформи сталого сільського розвитку, а саме: «Медвино» (Київська область), «Фрумушика-Нова» (Одеська область), «Курорт Коблево» (Миколаївська область), «Диканька цілий рік» (Полтавська область), «ГорбоГори» (Львівська область).

Прес-служба Мінагрополітики

Основним завданням для України і українського агробізнесу є не відкриття нових ринків збуту сільгосппродукції, а утримання вже наявних. Про це 26 травня під час виступу на конференції «Grain&Maritime Days in Odessa-2021» сказав незалежний експерт Владислав Седик.

«На жаль, Україна дуже яскраво женеться за валом і дуже яскраво «сиплеться» стосовно фітосанітарного стану сільгосппродукції, що експортується. На сьогоднішній день ті країни, які для нас, здавалося б, не були проблемними, - Африки, Азії - активно захищають свої ринки регуляторними нормами, щоб на них не надходила неякісна і непотрібна продукція. Якщо розглянути ту ж Туреччину, яка має чітку специфіку «що купити/що продати». Її влада зараз заговорила і про проблеми, пов'язані з мікотоксинами, і з ГМО та з фітосанітарними вимогами», - пояснив він.

В.Седик також зазначив, що, незважаючи на всі очікування відкриття китайського ринку для постачання ячменю з України через конфлікти КНР з Канадою та Австралією, українські компанії «повилітали» з реєстрів Китаю, що дозволяють здійснювати експорт.

«Ми не розуміємо зараз, контрактуючись, чи буде відвантажена продукція на той чи інший ринок. Навіть немає гарантій, що завтра не буде введена заборона на відвантаження продукції з якихось областей України. Адже сьогодні Україна повинна пояснити тому ж Китаю, чому в 2014-2015 рр. на посівах ячменю в Донецькій, Житомирській та Тернопільській областях було виявлено Tilletia controversa. І необхідно або порозумітися, або більше не відвантажувати зерно з даних регіонів взагалі», - розповів експерт.

За його словами, найбільш поширеними проблемами українського зерна в останні 10 років є фузаріоз, сажка, амброзія і до всього цього - підроблені фітосанітарні сертифікати.

apk-inform