Гонконг може почати імпорт української курятини

Зростання світової комбікормової індустрії сповільнилося в останні роки через цілого ряду факторів, які гальмують її подальший розвиток, відзначається в звіті The Agricultural Outlook 2018-2027, підготовленому Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).

Ключовим фактором, що визначав стан попиту на комбікорми на ринку в останні роки, було зростання споживання в Китаї. Проте, як показує статистика останніх років, цей тренд поступово вичерпує себе і сходить нанівець. У той же час аналогічні тенденції в інших країнах Азії не можуть повністю компенсувати уповільнення зростання китайського ринку.

У найближче десятиліття значне зростання попиту на комбікорми може спостерігатися в декількох регіонах Африки. Разом з тим в розвинених країнах споживання тваринницької продукції зростає мінімальними темпами, що також впливає на комбікормову індустрію.

За матеріалами All About Feed

Перша програма запроваджує мікрогранти у розмірі до 250 тис. грн. для кожного українця, який хоче започаткувати першу власну справу, або розвинути вже існуюче підприємство.

• Мікрогрант надається на створення та розвиток власного бізнесу — до 250 тис. гривень за умови створення двох робочих місць та до 150 тис. гривень — одного робочого місця;
• АТ «Ощадбанк» виступає уповноваженим банком програми;
• Українці зможуть подавати заяви на отримання грантів через Портал Дія або у будь-якому відділенні АТ «Ощадбанк»;
• Отримувачі мікрогрантів зможуть оформити додатковий інвестиційний кредит за Програмою «5−7-9%» у сумі до 2,5 млн. грн. відповідно до стандартних умов цієї програми.

Друга програма грантів спрямована на створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства:

• Держава співфінансує закладку саду спільно з підприємцем (всього плануємо підтримати створення 10 тис. га. садів);
• Держава надає грант у розмірі 70% від вартості проекту (без ПДВ), 30% - за рахунок коштів отримувача.

Третя програма — гранти на створення або розвиток тепличного господарства:

• Кожен інвестор може збудувати легкий тепличний модуль розміром близько 2 га для ведення овочівництва;
• Один заявник може збудувати один тепличний модуль;
• Для перших 1000 заявників держава надає грант у розмірі 70% від вартості проекту (без ПДВ), але не більше 7 млн гривень, 30% - за рахунок коштів отримувача;
• Всі наступні заявники отримують грант на 50% вартості проекту (без ПДВ), але не більше 5 млн гривень, 50% - за рахунок коштів отримувача;
• Програма забезпечить створення одним отримувачем до 40 нових робочих місць.

«В умовах війни перехід до економічної моделі, коли великий внесок у ВВП роблять мікро, малі та середні підприємства, є дуже важливим. Тому новою національною ідеєю для українців має стати підприємництво. Функціонування економіки за таким принципом стимулюватиме створення міцного середнього класу та дасть поштовх до появи нових робочих місць у воєнний час», — наголосила Перша віце-прем'єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

27 січня в ЄС повинні відбутися тристоронні переговори між Європарламентом, Радою міністрів ЄС і Єврокомісією щодо надання поправці 171 статусу закону.

Поправка 171, проголосована Європарламентом в жовтні 2020 року, забороняє використання термінів, прийнятих в молочній галузі, в застосуванні до немолочних продуктів, що виготовляються з використанням рослинної сировини, наприклад, таких як «мигдальне молоко», «веганські сир», «альтернативний сир» і т. п.

У разі надання 171 поправці статусу закону, використання подібних термінів буде заборонено на території ЄС. З наближенням дати тристоронніх переговорів, активізувалися компанії і бренди, що випускають рослинні продукти, що імітують молочні. Була складена петиція, яка закликає відмовитися від 171 поправки.

У цій ситуації представники європейських молочних асоціацій, в тому числі EDA, намагаються утримати позиції молочної галузі і виступають на підтримку поправки. Олександр Антон, генеральний секретар EDA, вважає, що захист термінів, пов'язаних з молочними продуктами, глобально обгрунтована в спільному стандарті UN-FAO Codex Alimentarius 206-1999 (Загальний стандарт використання термінів, пов'язаних з молочними продуктами). Він підкреслює: «В нашому Союзі захист молочних термінів, таких як «молоко»,«масло», «йогурт» або «сироватка», закріплений в Регламентe (ЄС) 1308/2013 вже більше тридцяти років і він довів свою ефективність і важливу роль в забезпеченні захисту споживачів і якості молока і молочних продуктів в ЄС».

Інфагро за матеріалами foodnavigato

До 2026 року в світі прогнозується суттєве зростання споживання тваринницької продукції.

Про це повідомив провідний економіст ФАО Дмитро Приходько.

За його словами, зростання споживання м’яса птиці на глобальному ринку очікується на 12%. Найбільше воно зросте у країнах африканського континенту: Судані, Нігерії та Ефіопії.

Крім цього, споживання яловичини в світі за вісім років збільшиться на 10%, свинини — 9%, а молочних продуктів — 20%.

«Таке зростання попиту на м’ясо і молочну продукцію призведе до зростання попиту на кукурудзу», — зауважив Дмитро Приходько.

За пронозами ФАО, країни азіатського регіону та північна Африка збільшать споживання кукурудзи на 16%, а країни Латинської Америки, передусім Бразилія та Аргентина — на 20%.

«У Європі теж очікується зростання споживання кукурудзи на 12%», — додав економіст.

PigUA.info за матеріалами agravery.com