Головна причина поширення АЧС – людський фактор

15-січ-2019

Корми та забруднення від міжнародних авіаперевезень та кораблів стали основною причиною поширення вірусу африканської чуми в світі. Так вважає канадський аналітик, експерт у галузі ветеринарної промисловості, Іган Брокхофф.

Спеціаліст вважає, що є ризик поширення АЧС в країни Північної Америки. Так, причиною розповсюдження захворювання може стати транспортування охолодженого або замороженого м’яса з Європи. Також поширюється АЧС і через корми, оскільки вірус добре виживає в соєвих продуктах.

“Звичайно, вплив популяції дикого кабана на поширення хвороби є серйозною проблемою для нинішньої ситуації в Європі. Це також може бути проблемою для північноамериканських країн, де велика кількість диких кабанів поширена на території від Техасу (США) до Канади. Якби вони контрактували з тваринами, зараженими АЧС, повністю побороти вірус було б практично неможливо”, – зазначає пан Брокхофф.

Одним з прикладів боротьби з поширенням АЧС, на думку аналітика, може бути Росія, де вірус почав поширюватись більше 10 років тому. Там на підприємствах активно вживають заходів біозахисту, які вважаються одними з найсуворіших у світі.

Протилежна ситуація в Китаї. У країні нараховується близько 400 млн. голів свиней. При цьому 7 млн. свиноматок тримають у господарствах населення, де про біобезпеку не йдеться. Через це у КНР важко запобігти поширенню вірусу.

Щоб запобігти розповсюдженню АЧС у Північній Америці, експерт пропонує посилити прикордонний контроль; побудувати стіну на кордоні, щоб запобігти проникненню заражених тварин; ввести аудит заходів з біозахисту та карантин для кормів; вести просвітницьку кампанію серед фермерів та підприємців.

Meat-Inform

Більше новин

Японія відкрила ринок для української курятини

21-серп-2019

Україна отримала право поставляти вітчизняну курятину на ринок Японії. Про це повідомили у Держпродспоживслужбі, передає УНН.

“Компетентні органи України та Японії погодили міжнародний ветеринарний сертифікат для експорту м'яса птиці з України до Японії”, - йдеться у повідомленні держоргану.

Нагадаємо, у 2018 році ринки для української курятини відкрили також Албанія, Гана, Гонконг, Марокко і Туніс, у червні 2019 року - Катар.

Джерело: УНН

Детальніше

Про поточні проблеми української молокопереробної галузі — думка

11-лист-2022

Молочна галузь переживає складні часи. До проблем мирного часу додалися проблеми, пов'язані з ракетними обстрілами та пошкодженням енергетичної інфраструктури. СМПУ не втомлюється нагадувати посадовцям та енергетикам про особливу чутливість молочної галузі до відключень. Адже наші заводи переробляють молоко, швидкопсувний продукт, і тому будь-яка перерва в електроживленні призводить до великих втрат і тягне за собою відмову приймання молочної сировини. А це означає, що виникає загроза продовольчій безпеці. Про це у телеграм-каналі UA-82.5 розповідає Арсен Дідур, виконавчий директор СМПУ.

Молочні компанії шукають вихід і готові самостійно купувати електрогенератори. Але у випадку молокозаводів мова йде про потужні генераторні установки. Це дуже дорого навіть для успішних підприємств. Тому СМПУ звернулася до уряду з проханням звільнити операції з ввезення цих установок в Україну від стягнення ПДВ. Це б полегшило фінансове навантаження переробників, які змушені самі турбуватися про безперебійну роботу своїх підприємств і знаходити кошти на забезпечення виробництва електроенергією. Поки що конкретних задокументованих рішень з цього питання, підтверджених законодавчо, немає.

Переробників турбують і ціни на сировину. Вони підвищуються, у той час як в ЄС почалося їх зниження. Таким чином зникає цінова перевага українських експортерів молочної продукції, яка протрималася деякий час і дала можливість нашій молочній галузі витримати економічний тиск, не згортати виробництво і зберегти поголів'я. Ситуація зараз розвивається так, що нашому внутрішньому ринку знову загрожує засилля імпорту, що змусить вітчизняні заводи скорочувати виробництво, яке і так скоротилося через падіння споживчого попиту внаслідок масової міграції та падіння купівельної спроможності наших громадян.

Відчуваючи постійний дефіцит обігових коштів, переробні підприємства не можуть скористатися кредитами. Розрекламована схема «5−7-9%» не працює.

Гострою залишається і проблема неплатежів торговельних мереж молочним компаніям-постачальникам. Численні засідання та наради, що деякий час активно проводилися відповідними комітетами ВР та Мінекономіки, фактично, не дали реального результату. Під різними приводами пропозиція СМПУ навести лад у цій справі шляхом законодавчого врегулювання постійно відхиляється. Максимум чого вдалося добитися за місяці дебатів різного рівня — це пропозиція урядовців мережам і компаніям-постачальникам підписати Меморандум про «джентльменське» дотримання правил. При цьому нехтуються напрацьовані європейські практики і зобов'язання України щодо гармонізації нашого законодавства з законодавством ЄС.

Не можна робити вигляд, що проблем немає. Вони є, і їх потрібно вирішувати. СМПУ буде продовжувати докладати зусиль, щоб проблеми таки вирішувалися, щоб саме результат вирішення проблем, а не кількість проведених нарад, був показником роботи нашого уряду і депутатів.

Детальніше

Загальне поголів’я за видами та категоріями господарств

25-жовт-2017

Станом на 1 жовтня 2017 року спостерігається зниження поголів’я ВРХ (у тому числі корів) та свиней. Так, поголів’я ВРХ зменшилося на 0,5% і склало 4140,4 тис. голів, корів зменшилось на 1,9% до 2120,5 тис. голів, а поголів’я свиней на 9,3% відповідно і склало 6761,6 тис. голів.

Поголів’я птиці сумарно зросло на 3,2% до 233773,6 тис. гол: сільськогосподарські підприємства +7,0%, господарства населення -0,1%.

на 1 жовтня (тис. голів)

	Господарства усіх категорій			Сільськогосподарські підприємства			Господарства населення
	2017	2016	2017 у % до 2016	2017	2016	2017 у % до 2016	2017	2016	2017 у % до 2016
ВРХ	4140,4	4162,5	99,5	1202,9	1258,3	95,6	2937,5	2904,2	101,1
Корови	2120,5	2162,4	98,1	476,9	494,2	96,5	1643,6	1668,2	98,5
Свині	6761,6	7453,7	90,7	3427,4	3814,3	89,9	3334,2	3639,4	91,6
Вівці та кози	1576,6	1570,1	100,4	192,2	193,3	99,4	1384,4	1376,8	100,6
Птиця свійська	233773,6	226478,5	103,2	113906,2	106499,2	107,0	119867,4	119979,3	99,9

www.poultryukraine.com

Детальніше

Чи задоволені фермери дотаційними програмами уряду?

18-лют-2019

У 2018 році українські фермери охоче брали участь у державних програмах підтримки АПК. Про це заявив фахівець з питань співпраці з органами державної влади Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Олег Нестеров, передає УНН із посиланням на прес-службу УКАБ.

"Кошти з низки програм і напрямів державної підтримки минулого року були використані, і це означає, що вони затребувані та дієві", - сказав він.

До найефективніших держпрограм підтримки АПК увійшли: компенсація вартості садивного матеріалу, спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

"Минулого року агровиробники засадили 3,9 тис. га садів та отримали компенсацію 80% вартості садивного матеріалу", - навів приклад експерт.

Трирічний термін дії державних програм підтримки АПК спливе наприкінці 2019 року, зазначив Нестеров. Тоді можна буде оцінити ефективність їх функціонування та практичного використання.

"Загалом, 2019 року зберігаються ті ж самі програми і напрями підтримки, започатковані в 2017-2018 роках у тваринництві, зберіганні продукції сільського господарства та придбанні техніки", - резюмував він.

Джерело: УНН

Детальніше