Німеччина: додаткові заходи проти АЧС

За даними митної статистики ДФСУ імпорт охолодженого та мороженого м’яса свиней до України за 10 місяців цього року склав 20,46 тис. т сукупною вартістю 39 млн дол. США. Це на 12,5% менше за натуральні обсяги імпорту свинини за аналогічний період минулого року та мінус 9,7% у валютному вираженні, коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Так, аналітики роз’яснюють, що пропозиція імпортної свинини за аналізований період цього року менша ніж минулого майже на 3 тис. т через помірні обсяги імпорту свинини протягом вересня-жовтня: «Протягом двох осінніх місяців до України завезли трохи більше 4 тис. т м’яса свиней, що практично дорівнює обсягам імпорту свинини у вересні 2018-го. Крім цього, зовнішньоторгове сальдо по свинині цьогоріч, хоч і від’ємне, проте майже на 5 млн менше — мінус 35 млн дол. США проти майже 40 у січні-жовтні минулого року. Звичайно, експорт свинини з України важко назвати дуже активним, проте протягом десяти місяців закордон спрямували майже 1,79 тис. т чи на 1,7% більше ніж за весь 2018-й та майже на 16% більше ніж за відповідний період».

Експерти відзначили деякі зміну в географії зовнішньої торгівлі.

«До трійки основних постачальників м’яса свиней окрім Польщі та Німеччини, «потіснивши» Данію, приєдналися Нідерланди. Що стосується ринків збуту, то вони й надалі залишаються обмеженими в умовах поширення АЧС в країні. Проте, до звичних Гонконгу та В’єтнаму цьогоріч додалися ОАЕ, куди спрямували майже 31% експортованої свинини. Що стосується Грузії, куди торік спрямували понад п’яту частину зовнішніх поставок свинини, то цьогоріч поставки не такі активні, а тамтешні імпортери «переключилися» на закупівлю живих тварин. Так, за 10 місяців 2019-го до сусідньої країни відправили понад 1 тис. т свинини живою масою, сукупною вартістю 1,58 млн дол. США, що перевищує минулорічні обсяги поставок свиней як в натуральному, так і в грошовому вимірах», — коментують аналітики.

pigua.info

Роман Лещенко, міністр аграрної політики і продовольства, назвав два механізми для боротьби з посухою, від якої вже третій рік поспіль страждають південні області України.

Про це він розповів в інтерв'ю Радіо НВ, пише kurkul.com.

За його словами, є два механізми для боротьби зі цією ситуацією:

ухвалення закону про агрострахування, в рамках якого держава бере на себе супровідний ризик страхувати посіви, а в разі, якщо посіви губляться, держава бере участь в компенсації вартості цих посівів для того, щоб аграрій міг мати фінансове підґрунтя;

національний проєкт зрошення і меліорації на півдні України.

«У нас є 2 млрд грн в рамках загальних державних витрат, кредитні гарантії Укрексімбанку на 7 млрд грн, а також 0,5 млрд грн на компенсацію обладнання для зрошення та меліорації, і у нас, якщо ми зараз приймемо найближчим часом закони про об'єднання водокористувачів, реформаторські закони, які є в Європейському Союзі, то ЄБРР, Світовий Банк і безпосередньо Міжнародна фінансова корпорація готові виділити $2 млрд на ці проєкти», — заявив міністр.

Азербайджан готовий допомогти Україні пальним для забезпечення проведення посівних робіт.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський у своєму твітері.

«Провів переговори з Президентом Азербайджану... Подякував за гуманітарну допомогу та готовність забезпечити пальним для посівної», — зазначив Володимир Зеленський.

agroportal.ua

agroportal.ua

Китай збільшив обсяги експорту американської кукурудзи та сої, щоб зменшити ризики нестачі продовольства внаслідок війни росії в Україні та зменшення врожаю в Південній Америці.

«Протягом грудня минулого року США експортували до Китаю продукції сільського господарства на $34 млрд, що менше заявленої цілі — $40 млрд. Хоча обидві країни говорять про продовження угоди, очікується, що Китай буде купувати більше американських продуктів, щоб забезпечити необхідне постачання зерна на тлі обмежених світових запасів», — про це йдеться у матеріалі Bloomberg.  

Росія та Україна є одними з найбільших експортерів таких основних зернових як пшениця та кукурудза, а також рослинних олій. Оскільки поставки з двох країн практично зупиняються, ціни на багато сільськогосподарських товарів різко зросли. Китай в свою чергу є основним покупцем кукурудзи та ячменю з України, а також соняшникової олії.

Базові ф’ючерси на сою залишалися стабільними в Чикаго після стрибка на 2,2% у четвер (3 березня). Кукурудза збільшила приріст до найвищого рівня з 2012 року. 

«Ситуація з постачанням соєвих бобів у Китаї зараз дуже складна, і соєві боби з Тихоокеанського північно-західного регіону були б найшвидшим варіантом для поставок», — говорить співзасновник і директор з маркетингових досліджень Sitonia Consulting, розташованої в Китаї, Дарін Фрідріхс.

Перспективи рекордного врожаю сої в Бразилії цього року були зруйновані погодними проблемами. Українську кукурудзу зазвичай сіють у квітні та травні, і руйнування в результаті війни, нестача працівників та хаос навколо транспорту та логістики можуть поставити ці культури під загрозу.

Бразилія, зазвичай третій або четвертий за величиною експортер кукурудзи, намагається поповнити виснажені запаси після меншого, ніж очікувалося, другого врожаю кукурудзи в травні минулого року. Міністерство сільського господарства США знизило оцінку врожаю кукурудзи в Бразилії до 114 млн т з початкової оцінки в 118 млн т.

«Продовольча безпека є найважливішим пріоритетом для Пекіна, оскільки імпорт кукурудзи, сої та пшениці в країну зріс до рекордних рівнів», — зазначається у матеріалі. 

agroportal.ua