Імпортної свинини в Україні поменшало

13-лист-2019

За даними митної статистики ДФСУ імпорт охолодженого та мороженого м’яса свиней до України за 10 місяців цього року склав 20,46 тис. т сукупною вартістю 39 млн дол. США. Це на 12,5% менше за натуральні обсяги імпорту свинини за аналогічний період минулого року та мінус 9,7% у валютному вираженні, коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Так, аналітики роз’яснюють, що пропозиція імпортної свинини за аналізований період цього року менша ніж минулого майже на 3 тис. т через помірні обсяги імпорту свинини протягом вересня-жовтня: «Протягом двох осінніх місяців до України завезли трохи більше 4 тис. т м’яса свиней, що практично дорівнює обсягам імпорту свинини у вересні 2018-го. Крім цього, зовнішньоторгове сальдо по свинині цьогоріч, хоч і від’ємне, проте майже на 5 млн менше — мінус 35 млн дол. США проти майже 40 у січні-жовтні минулого року. Звичайно, експорт свинини з України важко назвати дуже активним, проте протягом десяти місяців закордон спрямували майже 1,79 тис. т чи на 1,7% більше ніж за весь 2018-й та майже на 16% більше ніж за відповідний період».

Експерти відзначили деякі зміну в географії зовнішньої торгівлі.

«До трійки основних постачальників м’яса свиней окрім Польщі та Німеччини, «потіснивши» Данію, приєдналися Нідерланди. Що стосується ринків збуту, то вони й надалі залишаються обмеженими в умовах поширення АЧС в країні. Проте, до звичних Гонконгу та В’єтнаму цьогоріч додалися ОАЕ, куди спрямували майже 31% експортованої свинини. Що стосується Грузії, куди торік спрямували понад п’яту частину зовнішніх поставок свинини, то цьогоріч поставки не такі активні, а тамтешні імпортери «переключилися» на закупівлю живих тварин. Так, за 10 місяців 2019-го до сусідньої країни відправили понад 1 тис. т свинини живою масою, сукупною вартістю 1,58 млн дол. США, що перевищує минулорічні обсяги поставок свиней як в натуральному, так і в грошовому вимірах», — коментують аналітики.

pigua.info

Більше новин
У Франції пташиний грип вплинув на кормову промисловість
13-квіт-2017

 Франція продовжує масовий забій качок в трьох регіонах, які найбільше постраждали від серйозної спалаху пташиного грипу, в спробі стримати поширення вірусу, який швидко поширювався на території країни протягом останнього місяця. Про це повідомляє Reuters.

В цьому році у Франції не будуть користуватись спросом близько 330 000 тонн корму для тварин через спалах пташиного грипу, яка привела до широкомасштабної відбракування качиних зграй і наказом частково зупинити вирощування домашньої птиці, щоб зупинити вірус, заявила група SNIA з виробництва кормів для тварин.

Франція була серед європейських країн, яку найбільше уразив вірус пташиного грипу H5N8 з високою контагіозністю, який поширився з кінця минулого року і спустошив качині зграї на більшій частині південного заходу Франції, де живуть виробники фуа-гра. Майже 10 мільйонів качок померли, були забиті чи не будуть вирощуватися через урядовий указу про обмеження виробництва птиці до кінця травня в найбільш заражених регіонах, прогнозує група виробників фуа-гра.

Це призвело б до зниження попиту на корм для тварин від 240 000 до 250 000 тонн, включаючи кукурудзу, яка є основним компонентом корму для качки, і складні кормові добавки, сказав агентству Reuters економіст SNIA Бруно Туссен. Виробники кукурудзи заявили минулого місяця, що падіння попиту на зерно через пташиний грип складе близько 150 000 тон.

Криза торкнулася також курячої галузі - в результаті пташиного грипу виробництво скоротилося на 13,4 млн. Курчат, повідомила агентству Reuters керівник птахівничого інституту ITAVI Анна Річард.

Менше куряче стадо може привести до падіння попиту на корм для тварин ще на 80 000 тон, в результаті чого загальне зниження попиту на корм для тварин через пташиний грип в цьому році складе близько 330 000 тонн, повідомляє SNIA. У 2016 році Франція справила 20,4 млн. тонн кормів для тварин.

Детальніше
Україна посилює співпрацю з ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів
24-лют-2020

20 лютого відбулася зустріч представників Директорату безпечності харчових продуктів Мінекономіки, Держпродспоживслужби з представниками Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та представництва Європейського Союзу в Україні.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку

Учасники розглянули поточний стан імплементації актів права ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в українське законодавство відповідно до Угоди про асоціацію. Зокрема, європейську сторону поінформували про відповідність цілі Програми діяльності Кабінету Міністрів України «7.2. Українські споживачі отримують безпечні товари та послуги» пріоритетам імплементації Всеохоплюючої Стратегії СФЗ Угоди про асоціацію.

Присутні обговорили стан розробки пріоритетних документів, серед яких законопроекти «Про ветеринарну медицину», «Про вимоги до матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами», «Про захист рослин», а також підзаконні акти у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин, захисту рослин та інші.

За результатами зустрічі сторони оновили спільний план роботи та домовились про посилення експертної взаємодії щодо адаптації законодавства України в рамках Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV Угоди про асоціацію (Санітарні та фітосанітарні заходи).

Детальніше
Не «демонізуйте» імпорт або про його вплив на ціну свинини
20-квіт-2021

Ціни на свинину формуються під впливом попиту та пропозиції на ринку, які у свою чергу розкладаються на безліч специфічніших чинників. Безперечно, крім пропозиції живця забійних кондицій, заготівельній активності м’ясопереробників та сезонних коливань попиту з боку кінцевого споживача, вплив на цінову динаміку має імпорт свинини.

За результатами першого кварталу імпорт свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней склав 7,4 тис. т. Це втричі більше за обсяги надходження імпортної свинини у січні-березні 2020-го, проте практично дорівнює імпорту свинини за першу чверть 2019-го та відчутно поступається імпортній активності третього та четвертого кварталу минулого року.

При цьому більші обсяги імпорту не завадили ціні на живець в Україні у лютому 2021, усупереч традиційному післяноворічному спаду, навпаки, зростати. А в квітні, незважаючи на позитивну динаміку внутрішніх цін закупівлі, що є головним чинником нарощування поставок із-за кордону, імпортна активність була мінімальною з початку року.

Такі «аномалії» пояснюються тим, що через скорочення пропозиції після новорічних свят імпорт свинини не створив профіциту на внутрішньому ринку. Позитивна цінова динаміка на свинину у квітні запізнилася на місяць, порівняно зі здороженням в країнах ЄС. При цьому, зміна цінової ситуації в країнах співдружності вплинуло на «вхідні» ціни імпорту: середньозважена митна вартість імпортованої в березні свинини зросла до 1,97 дол. США/кг проти 1,67 дол. США/кг місяцем раніше. Тож активізації зовнішніх поставок не сталося, а ступінь впливу цього чинника на цінову динаміку внутрішнього ринку істотно знизився.

Аналітики АСУ відзначають, що не залежно від співвідношення цін на ключових ринках ЄС та в Україні, надходження м’ясної сировини з-за кордону не припиняється через дефіцитність внутрішнього ринку. «Якщо надходження імпортної свинини у подальші місяці відповідатиме середньомісячній активності у першому кварталі, квоти на поставки свинини з ЄС будуть вичерпані раніше ніж у 2020-му — з високою ймовірністю вже у вересні. Постачання м’яса свиней понад квоти, встановлені в рамках угоди про вільну торгівлю з ЄС (20 тис. т свинини сукупно), обкладатиметься 12%-вим імпортним мито для охолодженої та 10% для мороженої свинини. Це підвищить вхідний бар’єр для імпортної свинини та за умов розвитку такого сценарію слугуватиме підтримкою для вітчизняних виробників свинини в період сезонного послаблення», — коментують в Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Детальніше
Держпідтримка для тваринників повинна затверджуватись на 5 років — Іващук
20-січ-2020

Державна програма з підтримки молочної галузі повинна затверджуватися урядом на 5 років.

Таку думку висловив Сергій Іващук, генеральний директор ТОВ НВ «Агрофірма "Перлина Поділля"».

«Прозорі та прогнозовані програми підтримки необхідно затверджувати не на один, а, зважаючи на тривалий термін окупності об'єктів молочного скотарства, як мінімум на п’ять років. Бо, по-перше, молочне скотарство — довгострокова інвестиція, це не рослинництво, коли навесні посіяв — восени зібрав. Термін окупності МТФ — 7−10 років. Інвестиції йдуть в обладнання, будівництво, забезпечення господарства необхідною кількістю земельного наділу, пошук та навчання фахівців та ін».

За словами Іващука, підтримка має бути комплексною.

«Так варто зберегти програму часткового відшкодування 50% вартості, без ПДВ, закуплених для подальшого відтворення племінних ресурсів, щоб власники МТФ були зацікавлені у розширенні напрямку. Зменшити ПДВ на молочну продукцію з 20% до 6−8%. Окрім того, зберегти напрямок часткового відшкодування вартості будівництва, реконструкції, а також капітального ремонту тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, здійснених за власні чи кредитні кошти. А от дотацію на утримувану корову замінити дотацією на обсяг реалізованої продукції, яка стимулюватиме інвестиції господарств у нарощування продуктивності стада. І, звісно, під час запуску ринку землі передбачити пріоритетне право та пільгові умови на її викуп власникам МТФ, аби ті мали достатньо наділів під вирощування грубих кормів для господарств із МТФ».

Такий комплекс заходів, за словами Іващука, дасть можливість розвиватися.

«Фермеру, який хоче вкладати в розвиток бізнесу, потрібна впевненість у тому, що завтра правила гри не зміняться. Ми от хочемо розширюватися, але через незрозумілу ситуацію з держпітримкою та ринком землі, чесно кажучи, боїмося. Тому чи проведемо реконструкцію корівника на 500 голів, залежить від того, на скільки нас почує уряд».

Прес-служба АВМ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок