Фермери ЄС закликають до підписання угоди про безмитну торгівлю з Великобританією

У період з 6 по 26 червня в Україні зафіксували 3 нові випадки африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби. 

А саме:

19.06.2019 — в особистому селянському господарстві громадянина в с. Котелевка Краснокутського району Харківської області;

21.06.2019 — в особистому селянському господарстві громадянина в м. Херсон Херсонської області;

25.06.2019 — в особистому селянському господарстві громадянина в с. Зайцеве Бахмутського району Донецької області.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Виробництво курятини в Бразилії в 2021 році, за прогнозами, зросте на 4%, досягнувши рекордних 14,4 млн. тонн. Країна займає перше місце в світі за обсягами експорту м’яса птиці та третє – за обсягами виробництва.

Нарощування виробництва в Бразилії наступного року стимулюватиметься збільшенням експорту та внутрішнього попиту. Споживання курятини, ймовірно, досягне рекордного значення – майже 10,5 млн. тонн, збільшившись на 4,5%, у разі, якщо бразильська економіка у 2021 році відновиться на 3,5%.

За перші 8 місяців 2020 року доходи від експорту курячого м’яса Бразилії впали на 11,3%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це було зумовлено, зокрема, зниженням курсу бразильської національної валюти та подорожчанням кормів.

Середні витрати на виробництво курячого м’яса за перші 7 місяців 2020 року зросли на 23% порівняно з аналогічним періодом 2019 року. На це вплинули подорожчання кормів (кукурудза та соєве борошно), що становлять трохи більше 70% загальної собівартості виробництва курятини. Виробники стурбовані зростанням собівартості продукції через рекордний експорт сої та кукурудзи протягом 2020 року. Прогнозується, що потужний міжнародний попит на кукурудзу та сою будуть спостерігатися й наступного року, але, як очікується, витрати на корми стабілізуються.

Експорт курятини з Бразилії у 2021 році має зрости більш ніж на 3%, досягнувши майже 4 млн. тонн. Бразилія має добре диверсифікований ринок для експорту курятини, до того ж поставки птиці менш залежать від Китаю, ніж експорт інших видів м’яса, наприклад, свинини. На Китай та Гонконг припадає близько 20% експорту бразильської курятини, тоді як на Близький Схід та Африку припадає майже 50%.

Meat-Inform

У новій доповіді «Продовольчий прогноз» на 2020/2021 від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) зазначається, що продовольчі ринки чекає не один місяць невизначеності через COVID-19. Однак, агропродовольчий сектор буде більш стійким до кризи пандемії, ніж інші сектори.

Так, на ринках м’яса, згідно з прогнозами, виробництво скоротиться на 1,7%. Серед основних причин падіння — захворювання тварин, пов'язані з COVID-19 проблеми на ринку та все ще відчутні наслідки посухи. 

Міжнародна торгівля м’ясом натомість зростатиме, хоча не так активно, як у 2019-му році.

Міжнародні ціни на м’ясо з січня 2020-го року впали на 8,6%, причому найбільше скоротилися ціни на баранину, а також на м’ясо птиці і свиней. Причиною і в цьому випадку є низка проблем, пов’язаних з COVID-19: перебої логістики, різкий спад глобального попиту на імпорт та значні обсяги нерозпроданої м’ясної продукції.

PigUA.info за матеріалами www.fao.org

За підсумками 2020 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 511,8 тис. т молока, що на 7,6% менше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому розподіл молока-сировини на ґатунки у загальному валі молока продемонстрував зростання частки «екстра» та «міграцію» другого ґатунку у перший.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Так, частка сировини екстраґатунку у загальному валі надходження на переробку зросла з 20,5 до 26,9%, або 885,1 тис. т в натуральному виразі. Відсоток вищого ґатунку знизився з 27,1% до 26,6% (875,9 тис. т.). А першого, навпаки, зріс з 27,3% до 41,4% (1 млн 361,9 тис. т.). Частка другого ґатунку різко зменшилася з 23,3 до 4,6% (150,5 тис. т). Звідси, випливає логічна відповідь, чому так зросла частка першого ґатунку.

Разом з тим, структура надходження молока на заводи від промислових ферм мала наступний вигляд: 34,6% (проти 27,2% у 2019 р.) екстра, 34,2% (35,9%) вищого ґатунку, 30,4% (32,3%) першого та 0,6% (3,7%) другого ґатунку.

В господарствах населення відбувся бутафорний стрибок якості. Частка другого ґатунку скоротилася з 83,2% до 18,4%, а  от першого ґатунку, навпаки, зросла з 12 до 79,9%. Таким чином заводи намагаються підлаштуватися під вимоги нового законодавства якості та безпечності молока в умовах, коли не можуть відмовитися від селянського молока.