Фермерів можуть змусити сплатити мільйони за добробут тварин

Твердження, що африканська чума свиней (АЧС) ― головна причина зниження поголів’я свиней в Україні, є міфом.

Про це повідомив аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО Андрій Панкратов на своїй сторінці у Facebook.

«Неточність, недомовленість, двозначність в подачі інформації часто призводять до невірного її тлумачення і укорінення міфів в уяві людей. Останнім часом доводиться спостерігати за розповсюдженням декількох міфів щодо м’ясного ринку України», ― зазначив Панкратов.

«Міф: головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні є африканська чума свиней (АЧС). Негативний вплив цієї хвороби на поголів’я дійсно є, але він не такий, як інколи доводиться чути з різних аграрних або навколоаграрних медіа і зовсім не такий, як уявили собі багато читачів цих медіа. По-перше, вплив "фактору АЧС" не був прямим. По-друге, цей вплив не був єдиним і навіть найбільшим по силі», ― наголосив експерт.

За його словами, всього з 2014 року, коли почалось активне розповсюдження хвороби, загинуло чи було знищено внаслідок АЧС близько 130 тис. свиней ― менше 2% середньорічного поголів'я.

В той же час, щорічні втрати поголів’я від всіх причин складають 700-900 тис. голів (дані з балансу руху поголів’я, який публікувало Держстатистики).

«Протягом кожного року внаслідок тільки сезонності поголів’я змінюється на 300-500 тис. голів. Ну і всього за ці три роки загальне скорочення поголів’я склало 1,1 млн голів. Тобто, очевидно, що АЧС напряму забрала тільки малу частину цієї кількості», ― зауважив Панкратов.

«Так, побоювання втратити все через АЧС призводило в деяких випадках до закриття бізнесу і прискореного збуту поголів’я на забій (непрямий вплив, ми називаємо це "психологічний забій"), але це явище не було і не є всеохоплюючим, крім того, воно розтягнуте у часі по мірі просування хвороби країною з півночі на південь. Виходили з бізнесу, як правило, ті виробники для яких свинарство не було профільним бізнесом, або ті, хто був у важкому економічному становищі і не бачив можливості збільшення інвестицій в опір хворобі. За нашими оцінками, такий "психологічний забій" дорівнював 1-2% поголів’я в тих регіонах, де виявлялись перші випадки АЧС, що і дозволяло вважати цей забій пов’язаним з АЧС», ― повідомив експерт.

Насправді ж, за його словами, АЧС була не єдиною причиною забою навіть в цих випадках.

«Найбільш серйозною причиною був суто економічний чинник ― низька прибутковість вирощування свиней. Співвідношення цін реалізації тварин на забій і їх собівартості досягло найнижчих рівнів в 2016 році і було дійсно надважким випробуванням для галузі. Така ситуація, в свою чергу, була пов’язана з багатьма факторами які зійшлися разом: девальвацією гривні, втратою російського ринку збуту свинини, зниженням купівельної спроможності українського споживача, зменшенням держпідтримки, низькими цінами на світовому ринку тощо», ― зазначив Панкратов.

«Для оцінки динаміки прибутковості в свинарстві ми розраховуємо так званий умовний індекс прибутковості, який є співвідношенням цін на живець свиней і вартості кормового міксу, як головної складової собівартості. Цей індекс показував зменшення прибутковості в 2016 на 32% у порівнянні з 2014 роком і це дуже суттєво», ― наголосив він.

«Отже, тепер, коли ви будете чути, що АЧС вбила українське свинарство, ви будете розуміти, що це не все правда і не вся правда, а щоб побачити справжній стан справ в галузі краще подивитесь на індекс прибутковості. До речі, індекс прибутковості за сім місяців цього року вже на 26% перевищив відповідний показник минулого року, знаменуючи початок покращення економічної ситуації в свинарському бізнесі. Будемо сподіватись, що вслід за цим піде вгору і поголів’я. Незважаючи на АЧС», ― підсумував експерт.

agravery

Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів Володимир Лапа парафіював текст Грантової угоди «Підтримка заходів захисту, які здійснюються з метою боротьби з африканською чумою свиней в Україні».

Підписання відбулося під час зустрічі на високому рівні з питань АЧС за участі Комісара ЄС з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів пана Вітяніса Андрюкайтіса у м. Рига (Латвія).

Після подальшого підписання Грантова угода сприятиме покращенню організації та контролю за епізоотичною ситуацією щодо АЧС, вдосконаленню методів боротьби з цим захворюванням, удосконаленню протиепізоотичних заходів в дикій природі та покращенню можливостей реагування на спалах, обмеженню поширення захворювання на АЧС на території України та захисту території Європейського Союзу від його проникнення.

У ході зустрічі було досягнуто політичної підтримки з боку ЄС щодо надання подальшої допомоги України у боротьбі з АЧС в Україні.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

• оборона й безпека;
• промисловий хайтек і космос;
• зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
• біомедична інженерія і здоров’я людини;
• аграрна інженерія;
• інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
• Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
• Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
• Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
• Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
• Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.

14−16 вересня в Чехії (м. Прага), яка головує в Раді Європейського Союзу, пройшла неформальна зустріч міністрів сільського господарства країн членів ЄС, Молдови, Грузії та України.

В рамках зустрічі відбулось пленарне засідання «Забезпечення продовольчої безпеки — роль сільського господарства та харчової промисловості ЄС у сталому глобальному виробництві харчування», в рамках якої Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський представив план щодо поглиблення співпраці ініціативи «Шляхи солідарності».

Під час виступу Міністр наголосив, що експортні шляхи української аграрної продукції через країни Європейського Союзу повинні стати постійними та основними.

Микола Сольський назвав чіткий перелік необхідних ініціатив, котрі потрібно для реалізації цього плану. Передусім, за його словами, потрібно на нашому кордоні з країнами ЄС збудувати термінальні комплекси, які включатимуть зернові конвеєри і за допомогою яких безперебійно транспортуватиметься українське зерно. Будівництво такої інфраструктури зумовлено різницею українських та європейських колій. Кожен такий термінал зможе забезпечити транспортування до 2 млн тонн зерна у рік.

«Наступна ініціатива, яку необхідно здійснити, це будівництво трубопроводу для транспортування рослинних олій. Трубопровід з'єднуватиме завантажувальний термінал на території України та відвантажувальний термінал у європейському морському порту. Потужність такого транспортування за розрахунками становитиме 2 млн тонн у рік», — сказав Микола Сольський.

Міністр повідомив своїм колегам, що цей проект вже перетнув стартову позицію, адже з польськими колегами минулого тижня було підписано меморандум стосовно будівництва такого трубопроводу.

«Суттєвою проблемою є недостатня кількість залізничного рухомого складу у країнах ЄС, яким можна перевозити зерно, а також відповідних вантажних автомобілів», — зауважив Міністр, додавши, що в Україні курсує 22 400 вагонів-зерновозів, а у всіх країнах ЄС — орієнтовно 12 тисяч. Тож збільшення кількості таких вагонів на 3640 одиниць та вантажівок на 6 тис. одиниць дозволить додатково перевозити до 10 млн тонн зернових у рік.

Також необхідно виділити залізничні маршрути для курсування українських вагонів-зерновозів із зміненими візками під стандарт європейських колій територіями Польщі та Німеччини до польського порту Гданськ та німецьких портів Росток та Гамбург, зазначив Микола Сольський.

Міністр звернувся до європейських колег із проханням посприяти в реалізації впровадження нових експортних шляхів, адже від них залежить продовольча безпека усього світу. Зокрема, Микола Сольський запропонував визначити можливі маршрути і графіки курсування для українських вагонів-зерновозів територіями Польщі та Німеччини, попросив надати субсидії у розмірі до 50% на виробництво вантажних автомобілів та залізничного рухомого складу, призначеного для перевезення зернових. А також надати фінансову підтримку зі сторони ЄС для будівництва комплексу терміналів і трубопроводу для рослинних олій та зернових перевантажувальних терміналів.

minagro.gov.ua