Європейський регулятор оцінює шкоду кормових добавок для навколишнього середовища

 За прогнозом RaboResearch Animal Protein Outlook на 2018 рік, виробництво м'яса по всьому світу буде розширюватися, а зростаюча конкуренція між різними видами м'яса і між експортерами створить безліч можливостей для виробників і м'ясопереробників

«Rabobank очікує, що виробництво м'яса буде рости у всіх регіонах, а загальне зростання виробництва ще раз перевищить середній показник за десять років, - каже Джастін Шеррард (Justin Sherrard), аналітик Rabobank, - Цей сильне зростання виробництва в основному буде пов'язаний з Бразилією, Китаєм і США ».

Очікується, що в 2018 році світове виробництво яловичини буде розширюватися - вже третій рік поспіль, і очікується, що в світовому виробництві свинини також буде відзначено значне розширення. Виробництво птиці також буде рости, але трохи знизиться відносно рівня 2017 року.

«Таблиця торгових показників Rabobank за 2018 рік показує, що багато країн будуть прагнути збільшити експорт, і це стане основною частиною збільшення конкуренції, яку ми очікуємо в 2018 році», - сказав пан Шеррард. Хоча конкретні результати торгівлі також відображають зростаючий попит, проблеми доступу та політичні рішення, як прогнозує Rabobank, можуть обмежити міжнародну торгівлю, яка стане важливою областю як великих можливостей, так і невизначеності протягом наступного року. Невизначеність в 2018 році буде пов'язана з політичними питаннями в торговельній політиці, такими як переговори НАФТА, торгові угоди Brexit, а також США і Китаю, а також з питаннями біозахисту через поширення таких хвороб, як пташиний грип, африканська чума свиней.

Виходячи за межі ринків і торгівлі, Rabobank бачить ще чотири проблеми, які будуть впливати на світовий сектор виробництва м'яса в 2018 році: зростаюча, хоча і нерівномірно, консолідація галузі, що розвивається роздрібний ландшафт, альтернативні види білкової їжі і технології. У роздрібній торгівлі продуктами харчування еволюціонує ландшафт є одним з каналів, який відкриває нові можливості для виробників - це, наприклад, онлайн-продаж свіжих продуктів в Китаї. Альтернативні білки будуть залучати інтерес споживачів до інноваційної їжі. У той же час ланцюжок виробництва тваринного білка буде зосереджено на альтернативних білках як інноваційного кормового інгредієнта. Коли справа доходить до інновацій, технологія, і зокрема технологія, заснована на даних, починає приносити користь по ланцюжку поставок тварин, наприклад, шляхом збільшення управління ланцюгами поставок. Двома важливими факторами, що сприяють зростанню технологій, є скорочення впливу на навколишнє середовище і вирішення соціальних проблем.

Північна Америка

Виробництво м'яса в 2018 році продовжить зростати. Триваюче розширення виробництва за видами м'яса збільшує залежність від зовнішньої торгівлі, але доступ до торгових ринків буде областю невизначеності протягом 2018 року.

Бразилія

Виробництво м'яса збільшиться в 2018 році. Бразилія і Аргентина мають намір збільшити виробництво м'яса на 5% і 4%, відповідно, Бразилія також активно розширює виробництво птиці та свинини.

ЄС

Експорт є ключовим фактором для складного європейського ринку. Доступ до експортних ринків придбає все більшого значення для переробників на тлі зростання виробництва і зниження попиту з боку вітчизняних споживачів.

Китай

Поставки свинини збільшаться, поставки птиці залишаться без змін. Ринок свинини в Китаї вступає в період спаду, і імпорт зростає, оскільки структурна перебудова свинарського сектора триває. Поставки яловичини будуть неухильно зростати, а імпорт стане основною рушійною силою цього зростання.

Південно-Східна Азія

Зростання виробництва м'яса сповільниться. Виробництво птиці скоротиться у відповідь на надлишкову пропозицію. Попит на яловичину буде як і раніше задовольнятися за рахунок імпорту, причому ціна буде основним фактором у прийнятті торговельних рішень.

Австралія і Нова Зеландія

 Виробництво яловичини і баранини залишиться незмінним. Покращені сезонні умови підтримають попит австралійських виробників на велику рогату худобу на тлі більш м'яких експортних ринків, в той час як в Новій Зеландії експортери яловичини будуть залежати від триваючого зростання попиту на експортних ринках.

Джерело:Meatinfo.ru

Обсяги імпорту сільськогосподарської техніки в минулому році виросли. За дев'ять місяців 2016 го імпорт сільгосптехніки збільшився в 2,3 рази в грошовому вираженні в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року. Тракторів в Україну було завезено на $ 413 млн.

Фермери активно купують техніку, боячись подальшої девальвації гривні, пояснюють експерти UAGRO.

Також через змін в податковому кодексі аграрії вкладають кошти в комбайни та трактори для оптимізації ПДВ.

Серед іноземних постачальників лідером залишається американська компанія John Deere, яка займає приблизно чверть ринку сільгосптехніки в Україні. Понад 70% привезених в минулому році б / у тракторів зроблені компанією John Deere.

Третина ринку імпортних сільськогосподарських машин займають бренди компанії CNH (Case IH, New Holland).

На думку вчених, технології секвенування нового покоління в поєднанні з функціональним метагеномним аналізом і генною інженерією можуть прискорити розробку ферментів для контролю мікотоксинів в комбікормах.

Дослідники з Університету Джорджії в США, зокрема, вважають, що ферментні стратегії скорочення шкоди мікотоксинів на сьогоднішній день є найбільш багатообіцяючими. В останні десятиліття вони розвивалися досить повільно, так як роботи були обмежені слабкими технологіями.

Проте, наукові досягнення в галузі генетики дозволяють сподіватися, що нові продукти в області контролю мікотоксинів будуть розроблені вже в найближчі роки.

За матеріалами Feed Navigator

Україна та ЄС підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною «виняткової» макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд євро.

Відповідні документи були підписані 23 липня в межах робочого візиту Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя. Разом з очільником Уряду в робочій поїздці беруть участь Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку Кирило Шевченко.

Програма макрофінансової допомоги триватиме 12 місяців  і передбачатиме виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. Передбачається, що виділення першого траншу можливе одразу після набрання чинності Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди.

Отримання другого траншу  стане можливим після виконання українською стороною низки спеціальних умов та після проведення Єврокомісією відповідної оцінки щодо виконаних зобов’язань.

«Сьогоднішнє підписання Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди, в рамках яких Україна отримає 1,2 млрд євро, додає нам впевненості в економічній стабільності країни та продовженні реформ, які забезпечать добробут наших громадян. Нова програма макрофінансової допомоги є доволі амбітною, однак реалістичною, а її вдале впровадження буде спільною перемогою як для України, так і для ЄС», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Положеннями узгодженого з Європейською Комісією проекту Меморандуму передбачено вісім зобов’язань Української Сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги, які зокрема, передбачають:

підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;

впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;

посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;

посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;

розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;

ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;

запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);

покращення функціонування ринку газу.

Нагадаємо, що 20 травня 2020 року Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання нової макрофінансової допомоги Україні та ще дев'ятьом країнам-сусідкам ЄС.  Кредитні кошти спрямовані на подолання наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та для покращення макрофінансової стабільності.

Урядовий портал