Європейська молочна рада: дослідження свідчить, що доходи фермерів низькі або ж їх немає взагалі

12-лип-2021

Європейська молочна рада (EMB) заявляє, що нове дослідження свідчить, що молочні фермери несуть високі витрати, але при цьому отримують низький або нульовий дохід. Про це повідомляє ІНФАГРО за матеріалами dairyreporter.com.

Дослідження «Скільки коштує виробництво молока?» було підготовлено Бюро сільської соціології та сільського господарства (BAL).

На додаток до дослідження витрат на виробництво молока в восьми країнах-виробниках молока в ЄС, остання хвиля дослідження витрат також вперше включає середній показник по ЄС. У 2019 середня величина витрат становила 45,35 цент/кг. При середніх цінах на молоко в ЄС 34,52 цент/кг, дефіцит покриття витрат значний, заявляє EMB.

«Це ясно вказує на проблему дисбалансу у всьому ЄС», — сказала Сіет ван Кеймпема, президент EMB.

У зв’язку з тим, що Ірландію і Литву також було недавно додано в дослідження BAL, EMB заявляє, що дані включають тепер і протилежні кінці спектра витрат.

В Ірландії, завдяки унікальній виробничій системі, показник витрат на виробництво в 34,21 цент/кг був найнижчим в 2019 році. Проте, тут також простежується тенденція дефіциту покриття витрат, оскільки за період, що входить в дослідження, витрати значно зросли, але ціни не еволюціонували відповідним чином, стверджують в EMB.
В результаті, за заявою EMB, протягом трьох з п’яти років, коли проводилося дослідження, навіть у цій країні з надзвичайно сприятливими умовами для виробництва молока, витрати не покривалися.

Литва з її диференційованою структурою господарств і безліччю дрібних господарств очолює список з найвищими виробничими витратами (58,63 цент/кг). EMB заявяє, що маючи надзвичайно низьку ціну на молоко в 28,79 цент/кг виробники в балтійських країнах борються з величезним дефіцитом покриття витрат, що становить 51%.

EMB заявило, що аналіз витрат у двох великих молочних країнах — Нідерландах і Данії — також показує, що після вирахування витрат доходу не залишається. Потрібно підкреслити, що ми говоримо про Нідерланди і Данію — країни з дуже сучасними фермами, які постійно освоюють нові технічні розробки. Але, незважаючи на це, у цих діючих молочних ферм в результаті не залишається й копійки», — сказав ван Кеймпема.

EMB заявляє, що тільки Ірландії вдається наблизитися до отримання розрахункового доходу.

Дослідження показує, що ферми зможуть внести свій вклад в реалізацію заходів щодо захисту навколишнього середовища, клімату і благополуччя тварин, які передбачають більш високі витрати, тільки за умови сталого поліпшення їхнього економічного становища.

Більше новин
За два роки фінансування протиепізоотичних заходів в Україні може бути збільшено в 10 разів
10-жовт-2017

У 2017 році на протиепізоотичні заходи було виділено з бюджету 113 млн грн, що вдвічі більше, ніж у 2016-му. У проекті Державного бюджету на 2018 рік на ці цілі уже передбачено 687 млн грн, що у понад п’ять разів перевищує фінансування Держпродспоживслужби на ці потреби в поточному році, - заявив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час зустрічі із заступником керівника місії Посольства Угорщини в Україні Ласло Чаба Пап.

«У цілому, за два роки фінансування протиепізоотичних заходів може бути збільшено в 10 разів. Тобто на політичному рівні є повне розуміння проблеми та потенційних загроз від недофінансування заходів з боротьби з захворюванням тварин, і зараз ми бачимо підтримку заходів, які здійснює Держпродспоживслужба», - заявив Володимир Лапа.

Він також висловив сподівання, що запропонований Кабінетом Міністрів України рівень фінансування протиепізоотичних заходів буде підтриманий у сесійній залі Верховної Ради.

Слід зауважити, що останніми роками недофінансування протиепізоотичних заходів було систематичним, що не давало змоги компетентному органу виконувати свої функції в рамках плану протиепізоотичних заходів.

Так, у 2013 р. на проведення таких заходів було виділено 80,830 млн грн (31,7% потреби), у 2014 р. – 48,730 млн грн (16,8%), у 2015 р. – 90,039 млн грн (22,3%), 2016 р. – 52,86 млн грн (27,3%), 2017 р. - 113,65 млн грн (31,43).

Аналіз даних щодо співвідношення бюджетних витрат на здійснення протиепізоотичних заходів із вартістю української продукції тваринництва в ринкових цінах за період 2013-2016 роки включно свідчить, що обсяг фінансування склав усього 0,06%. Для порівняння слід зауважити, що відповідний показник в Австралії становить 0,74%, у Канаді та Республіці Чилі - 0,37%, Євросоюзі - 0,74%, Ісландії - 1,66%, Ізраїлі - 0,66%, Японії - 0,45%, Республіці Корея - 0,44%, Мексиці - 0,48%, Норвегії - 1,97%, Новій Зеландії - 1,12%, Туреччині - 0,18%, США - 0,86%.

Прес-служба Держпродспоживслужби

 

Детальніше
АЧС у світі: підсумки за серпень
10-вер-2019

PigUA.info підбили підсумки з поширення африканської чуми свиней (АЧС) у світі за серпень 2019-го року.

Минулого місяця за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) нові спалахи африканської чуми свиней зафіксували у: Румунії — 758 спалахів, Лаосі — 84, Польщі — 83, Угорщині — 80, Болгарії — 54, Латвії — 23, Молдові — 18, Сербії — 16, Словаччині —13, Україні — 8, КНР — 6, М'янмі — 3, ПАР — 2, Бельгії — 1, Зімбабве — 1.

В Україні за даними Держпродспоживслужби зафіксували 8 спалахів хвороби: 4 — у приватних господарствах Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей; 1 — на свинокомплексі ТОВ «Галичина-Захід» у Львівській області, де у ході ліквідації спалаху знищили близько 100 тис. свиней; 3 — у Одеській та Миколаївській областях, де вірус виявили у тушах знайдених свиней та дикого кабана.

До постраждалих країн також приєдналися Сербія та М’янма. У азійській країні перший випадок зафіксували 14 серпня у селі Кен Тунг у штаті Шан на сході країни, неподалік від кордону з Китаєм.

Сербія надіслала офіційне підтвердження у МЕБ 11 серпня, проте стався перший випадок ще 30 липня у присадибному господарстві в с. Рабровац, неподалік від Белграду. Через спалах Боснія і Герцеговина, Північна Македонія та Чорногорія призупинили імпорт свинини з країни.

У Болгарії ще один випадок виявили на промисловій фермі с. Караманово Русенської області, де утримували 4500 голів свиней. Аби зупинити поширення хвороби, влада країни видала указ про знищення усіх свиней у 10-кілометровій зоні навколо промислових свиноферм. Після прийняття рішення по всій країні відбулися масштабні акції протесту.

У серпні вірус поширився на більшу частину території Лаосу. Про наявність хвороби повідомили 15 з 18 провінцій країни. У ході превентивних заходів довелося знищити більше 25 тис. свиней.

У В'єтнамі вірус зафіксували в останній незачепленій АЧС провінції Нінь Туан. За останніми даними ФАО, у країні знищили через хворобу близько 4,5 млн свиней.

 

Нелегальні вакцини проти африканської чуми свиней почали з’являтися у Китаї. Одна 250-мм пляшечка фейкової вакцини обійшлася доведеним до відчаю фермерам у 5 тис. доларів США. Міністерство сільського господарства країни повідомило, що будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом, продажем та використанням вакцини, є «серйозною протизаконною поведінкою», а особам або компаніям, які були причетні до такої діяльності, назавжди заборонять виготовляти будь-яку вакцину у Китаї. Кількість знищених через АЧС свиней у цій країні сягнула 1,17 млн голів.

Детальніше
Збитки агросектору України загрожують продовольчій безпеці світу
15-груд-2022

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Детальніше
Щодо випадків АЧС в Полтавській області
24-трав-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (с. Великий Перевіз Шишацького району та с. Терни Лубенського району) було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 22.05.2017 та 23.05.2017 відповідно встановлено діагноз на африканську чуму свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 003565 п.м./17 від 22.05.2017 та № 003627 п.м./17 від 23.05.2017 відповідно).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Шишацькій та Лубенській райдержадміністрації, рішенням яких затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок