Етоксіхін буде заборонений до використання в комбікормах в ЄС

25-жовт-2017

Виробники антиоксидантів, а також постачальники сировини в Європейському союзі з жовтня 2017 року не можуть більше додавати в свої продукти етоксіхін, відповідно до раніше прийнятих рішень Європейської Комісії.

Виробники комбікормів, в свою чергу, можуть використовувати запаси цієї речовини, що зберігаються у себе на складах, ще протягом перехідного періоду в три місяці, проте вже з січня 2018 року промислове застосування етоксіхіна в комбікормах для продуктивних тварин повинно повністю припинитися.

Для довідки: етоксіхін - це широко відома харчова добавка, яка служить як консервант і антиоксидант. Він довгий час використовувався в європейській кормової індустрії для стабілізації багатьох продуктів, в тому числі вітамінів і преміксів.

В очікуванні відмови від даної речовини ряд компаній в ЄС розробили альтернативні добавки, які дозволять відмовитися від етоксіхіна без шкоди для свого виробництва.

За матеріалами All About Feed

Більше новин
Другий фронт: чи загрожує Україні продовольча криза?
29-бер-2022

Навіть в умовах воєнного стану, враховуючи можливий недосів та зниження рівня агротехнологій, Україна здатна забезпечити власні продовольчі потреби. Головні ризики пов’язані з непередбачуваністю подій щодо російської агресії і порушенням цілісності території України.

Посівна стала другим фронтом країни.

Українське сільськогосподарське виробництво зосереджено на більш як 30 млн гектарів ріллі. Це дає змогу повністю забезпечити країну продуктами харчування та мати значні надлишки для експорту. До того ж наявні запаси зерна та олії в середині країни покривають дворічні потреби внутрішнього споживання, за даними Мінагрополітики. Саме надлишки продовольства «замкнені» війною на території України, відсутність можливості експортувати, роблять неминучою глобальну продовольчу кризу.

Коли глобальна продовольча криза розгорнеться, то Україна, як це не дивно може здаватися в умовах війни, постраждає найменше. Для внутрішніх потреб країна має достатній обсяг зерна, має надлишки, які не експортує. Ми намагаємося експортувати кукурудзу, соняшникову олію, в нас багато надлишків, які перевищують річне споживання. Маємо 6 млн тонн пшениці, уряд заборонив її експортувати, і названий обсяг теоретично повністю покриває потреби наступного сезону. Озима пшениця посіяна ще восени і буде зібрана, — відзначає Марія Колесник, заступник директора «ПроАгро Груп».

Такої ж думки притримуються і у Всеукраїнській аграрній раді (ВАР).

У профільному міністерстві запевняють, що Україна зможе прогодувати себе, та звітують про початок весняної посівної: станом на 25 березня було посіяно 150 тисяч гектарів ярих культур — це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукрові буряки. Традиційний яровий клин України становить близько 15 млн га. Яким він буде цьогоріч? Це питання залишається відкритим, бо фермери сіють у безпосередній близькості до обстрілів. В поточних умов проводити посівну кампанію надзвичайно важко, інколи просто неможливо. Часом аграрії на ходу змушені перебудовувати сівозміну, виходячи з наявності насіння, добрив та доступу до води. До польової перебудови спонукає і прогнозоване зростання попиту на круп’яні та бобові культури.

Нема зрошення — кукурудзу не посієш  

Аграрії окупованих районів Херсонщини опинилися в тяжкій ситуації. ПСП «Альфа-Агро», що в Чаплинському районі, планувало розпочинати посівну. Все для цього вже було готове: техніка, насіння, люди. Однак, коли агроном із начальником охорони стали об'їжджати поля, зустріли патруль окупантів, які заявили, що поля заміновані, а тому треба сидіти вдома і не висовуватися. До того ж на півдні гостро стоїть питання зрошення. ПСП «Альфа-Агро» обробляє 1750 га, з яких 1400 га під дощуванням, 38 га — під крапельним зрошенням.

Передбачаю для себе кілька сценаріїв розвитку виробничої ситуації. Перший — наявність зрошення. Для мене це найважливіший фактор, бо соя і кукурудза на наших полях без зрошення не ростуть, тому вирішив, що чекатиму до останнього, поки не зрозумію, що системи зрошення працюватимуть. Але якщо побачу, що цього не буде, терміново замінюватиму наявне насіння на соняшникове, і це навіть при тому, що я кілька років тому відмовився від цієї культури. А що робити? Соняшник без зрошення виросте, а соя й кукурудза — ні. Тобто перший сценарій оптимістичний. Є ще кілька сценаріїв в залежності від того, коли буде запущене зрошення і чи взагалі воно буде. Можливо, будуть зміщені строки посіву, при цьому із сівозміни може випасти пізня соя. Ще один варіант: не будемо сіяти кукурудзу, а лише — сою, можливо, в цю сівозміну додамо соняшник. Але якщо з’явиться можливість включити зрошення, хоча й пізно, посіємо ультраранні сорти сої навіть у червні місяці,  — розмірковує керівник цього господарства Ігор Брагінець.

За його висновками, перспективи нового зрошувального сезону — досить туманні. Адже вся система під окупацією. І Каховський магістральний канал, і головна насосна станція захоплені. Запитань дуже багато: хто подаватиме на ці об'єкти електроенергію, як розподілятиметься вода, з ким треба підписувати угоди, хто візьме на себе відповідальність за подачу води, чи захочуть аграрії співпрацювати з окупантами та наражатися на закон про колабораціонізм?

Збут кукурудзи під питанням, натомість зростає попит на круп’яні культури  

На Харківщині в зону активних бойових дій потрапили Ізюм, Балаклея, частина Чугуївщини, Бурлук, Вовчанськ, Куп’янськ. У місцях вогневого спротиву значна частина фермерських баз — машинні двори, елеватори, склади, офіси — зруйновані.

На територіях, захоплених без бою, фермери чекають слушного моменту, щоб сіяти, бо вірять, що збиратимуть уже на звільнених територіях. Керівник господарства із Харківщини Юрій Михайлов повідомив, що всі його об'єкти в Ізюмі з технікою, залишками продукції захоплені окупантами. В цьому районі немає жодних перспектив для сівби, бо він є центром бойових дій, ведеться вогонь на ураження. Однак в районах, підконтрольних Україні, польові роботи ідуть повним ходом.

На думку Юрія Михайлова, близько половини аграріїв Харківщини зможуть посіяти вчасно. Можливості для польових робіт визначаються перебігом бойових дій та логістикою. Вся кампанія — суцільний ризик. Також агровиробники замислюються, яким сільськогосподарським культурам віддати перевагу в умовах воєнного стану. «Ми постали перед вибором: чи є сенс сіяти кукурудзу, якщо її збут під питанням? Мабуть, за рахунок цієї культури збільшимо площі під круп’яними, культурами через зростання внутрішнього попиту на них», — повідомив Юрій Михайлов.

Окрім круп’яних культур попитом на внутрішньому ринку будуть користуватися горох та сочевиця. Можна очікувати зростання площ під бобовими, які є скоростиглими культурами, дають змогу швидко нагодувати країну рослинним білком, покращити стан ґрунтів.

«Вирощування гороху дозволяє практично без внесення добрив отримати певний врожай. Культура є цінною щодо вмісту білка, що в умовах загрози продовольчої кризи є важливим. Також і сочевиця є цікавою культурою у цьому сенсі. Одночасно бобові є гарним попередником для зернових, які будуть сіятися восени, оскільки є додатковим джерелом азоту в ґрунті. До того ж в умовах нестачі насіння, товарний горох при певній обробці можливо використати у якості насіннєвого матеріалу», — вважає кандидат біологічних наук, експерт з агрономії Олександр Гончаров.

Тенденцію підтверджують і у ВАР. «Цього сезону аграрії налаштовані сіяти більше гороху та круп’яних культур», — відзначає Денис Марчук.

Посівна відбудеться, та все ж залишаються ризики недосіву у місцях бойових дій, а перехід до екстенсивних технологій через недостатню кількість палива, добрив, ЗЗР та обігових коштів у аграріїв призведе до зниження позначок врожайності. Внутрішня продовольча потреба України ймовірно буде закрита, та чи сформуються надлишки зерна для експорту у новому сезоні?

uacouncil.org

Детальніше
Оприлюднені вимоги до ввезення яєць та яєчних продуктів до Гонконга
17-жовт-2019

Компетентні органи Гонконгу оприлюднили вимоги до імпорту яєць і яєчних продуктів в свою країну.

Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

Як наголошується, зазначена інформацію може зацікавити українських виробників-експортерів продукції.

Ознайомитися з вимогами щодо ввезення продукції в Гонконг можна на сайті Держпродспоживслужби у рубриці «Міжнародне співробітництво» - «Вимоги країн світу».

agroportal.ua

Детальніше
Свиногосподарства завершили роботу над Стандартом без антибіотиків
08-лют-2022

Вітчизняні свиногосподарства-учасники Асоціації «Свинарі України» — СП ТОВ «Нива Переяславщини», ТОВ «Барком», ТОВ «НВП „Глобинський свинокомплекс“» та ТзОВ «Гудвеллі Україна» — закінчили роботу над стандартом виробництва свинини без антибіотиків.

Робота над Стандартом тривала понад рік. До команди авторів крім фахівців свиногосподарств долучилися експерти Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), спеціалісти лабораторій. Наступний крок — робота з фахівцями Держпродспоживслужби з метою спільного контролю виконання вимог Стандарту.

«Наразі в Україні законодавча база, яка стосується застосування протимікробних препаратів (ПМП), допрацьовується і, по суті, всі вимоги вступлять в силу не раніше 2023-го року. Відповідно, продукція виробників, які докладають екстра-зусиль до вирощування тварин без ПМП, має в рази більшу собівартість, однак „губиться“ на прилавку поряд з тією, яка вирощена традиційним способом. Галузевий стандарт дасть можливість інформувати споживача про те, що це свинина „вищого гатунку“ та диференціювати їхню продукцію. Щоб споживач мав довіру до маркування, стандарт буде реалізовуватись за участі незалежної інспекційно-сертифікаційної компанії та національного компетентного органу. Це, власне, і є наступним етапом роботи над Стандартом — його погодження з Держпродспоживслужбою», — прокоментувала Оксана Юрченко, Президент Асоціації «Свинарі України».

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Експерти закликали Європу вполовину скоротити виробництво м'яса і молочних продуктів
19-вер-2018

Виробництво м'яса та молочних продуктів в Європі має бути знижено на 50% до 2050 року, щоб досягти цілей Паризької угоди. Такі дані містяться в доповіді What is the Safe Operating Space for EU livestock? незалежного фонду Rural Investment Support For Europe (RISE).

Про це повідомляє видання The Independent.

Автори закликають Європейську комісію до розробки відповідних заходів, спрямованих на зниження виробництва продукції тваринництва. Зокрема, експерти пропонують ввести додаткові податки та продаж субсидованих м'ясних продуктів для споживачів з низьким рівнем доходів.

Як зазначили автори, вони сподіваються, що в результаті споживачі будуть готові платити більше за високоякісне м'ясо, яке було вироблено в екологічних умовах з урахуванням норм з охорони навколишнього середовища та ландшафту, а також дотриманням відповідних вимог щодо утримання тварин.

У доповіді говориться, що в даний час жителі Європи споживають в середньому в два рази більше м'яса, ніж рекомендовано національними агентствами продовольства.

Згідно з підрахунками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), тваринництво є найбільшим в світі споживачем земельних ресурсів. Території для випасу худоби та угідь під кормові культури становлять майже 80% всіх сільськогосподарських земель.

Раніше фахівці некомерційних організацій Institute for Agriculture and Trade Policy і GRAIN прийшли до висновку, що найбільші виробники м'яса і молочних продуктів можуть стати головним джерелом викидів СО2 до 2050 року. Як відзначили експерти, без прийняття додаткових заходів індустрія тваринництва буде займати 80% від емісійного бюджету СО2 до середини століття.

В даний час Китай, США, Євросоюз, Канада, Бразилія, Аргентина, Австралія і Нова Зеландія відповідальні за 60% світових викидів парникових газів від виробництва м'яса і молока. В цілому п'ять найбільших світових виробників м'ясних і молочних продуктів (JBS, Tyson, Cargill, Dairy Farmers of America і Fonterra) щорічно виробляють більший обсяг викидів парникових газів, ніж нафтові компанії Exxon, Shell або BP.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок