ЄС виділить українським фермерам €25 млн

Минулого року птахівники ЄС виробили рекордну кількість м'яса птиці, передає УНН із посиланням на звітність Європейської комісії.

"У 2018 році обсяг виробництва птиці у Європейському Союзі досягнув рекордної позначки - 15,2 млн тонн, що на чверть або на 3,2 млн тонн більше, ніж у 2010 році", - йдеться у повідомленні.

Близько 70% продукції птахівництва припадає на 6 європейських країн. Найбільшим виробником курятини на теренах ЄС є Польща - 16,8% від загального обсягу. Далі йде Великобританія (12,9%), Франція (11,4%), Іспанія (10,7%), Німеччина (10,4%) та Італія (8,5%).

Нагадаємо, одним із головних постачальників курятини у ЄС є Україна. Зокрема у січні цього року Україна поставила 8 тис. 169 тонн м'яса птиці до ЄС і посіла третє місце у рейтингу найбільших експортерів.

Більше того, не так давно Європейська комісія ініціювала збільшення квот на ввезення української курятини - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, що дозволить вітчизняним птахівникам істотно наростити поставки м'яса птиці у Європу.

Джерело: УНН

У Харкові відбувся круглий стіл «Пріоритетні завдання Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Національної академії аграрних наук України для забезпечення біологічної безпеки держави» за участі представників Держпродспоживслужби, Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, депутатів, керівників наукових установ та профільних навчальних закладів.

Під час заходу учасники обговорили наукове забезпечення галузі агропромислового комплексу,  підготовку кадрів для галузі та працевлаштування випускників. Зокрема, було проінформовано про стан розробки та впровадження у практику нових наукових розробок та рекомендацій для забезпечення біологічної безпеки держави. Особливу увагу було приділено необхідності тісної співпраці науковців та практиків в частині забезпечення епізоотичного благополуччя країни.

Учасників заходу було ознайомлено з епізоотичною ситуацією щодо гостроінфекційних захворювань на території України. Зокрема, йшлося про шляхи вдосконалення заходів щодо покращення епізоотичної ситуації з гостроінфекційних захворювань сільськогосподарських тварин та птиці на території України.

Наприкінці зустрічі було підготовлено звернення до профільного комітету Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з проханням забезпечити сприяння у належному фінансуванні визначених проблемних питань у рамках формування бюджету на наступний рік.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Молочнотоварне виробництво на відміну від інших видів тваринництва не може існувати без гарантованого земельного банку. 

На цьому наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Березень 2019 року став переломних для багатьох українських молочнотоварних ферм. Після оголошення новою владою свого наміру негайно впровадити ринок землі, при цьому не пояснюючи умови і не даючи ніяких гарантій, господарства почали акумулювати свої гроші шляхом вирізання поголів'я. Найактивніше з ринку виходять підприємства середнього сегменту, які утримують близько 200−500 корів», — розповідає Ганна Лавренюк.

На сьогодні й досі залишаються ті підприємства, які впродовж останніх 10 років дуже багато інвестували у свою роботу. Вони вибудували стійку модель виробництва молока. Але зараз задумуються про майбутнє.

Молочнотоварна ферма залежна від гарантованого земельного банку. Приблизно 70% від раціону корів становлять грубі корми, які кожен фермер заготовляє самостійно. Аграрний ринок таких кормів не пропонує, пояснює Ганна Лавренюк.

Негативно на молочну галузь і сільське господарство в цілому можуть вплинути й іноземні компанії, які після відкриття ринку землі матимуть можливість отримати дешеві кредити, інколи навіть під 0%. Таким чином українські виробники на земельних аукціонах стануть неконкурентоспроможними.

«Молочне скотарство формує основну масу соціальних надходжень у бюджет України, оскільки 12% серед усіх працівників сільського господарства становлять працівники зайняті у молочному скотарстві. Це 42 тис. робочих місць. Зникнення молочнотоварних ферм спричинить втрату робочих місць на селі, соціальної стабільності, бюджетних надходжень в країну і зниження її експортного потенціалу», — підкреслила віце-президент АВМ зі зв'язків з громадськістю.

«У США в багатьох штатах вводять обмеження на право купівлі земель іноземцями, — наводить приклад Ганна Лавренюк. —  В один день вони прокинулися і зрозуміли, що треба щось змінювати. 40 млн га сільськогосподарських земель країни належать іноземним компаніям, зокрема китайські компанії контролюють близько 400 сільгоспвиробників США. Вони диктують, що вирощувати, як вирощувати, штовхаючи підприємства на агресивну агрохімічну обробку та екстенсивне землеробство, все це шкодить потенціалу родючості землі країни».

«Асоціація виробників молока разом із Всеукраїнською аграрною радою сподіваються, що „б'ючи в усі дзвони“ і доводячи всі ризиковані наслідки неврахування і не використання всіх запобіжників, які б могли стабілізувати питання ринку землі, все ж вдасться прийняти правильне рішення. Ринок землі потрібен, але грамотний з максимальним підходом до всіх тих надбань, які нам уже вдалося отримати за роки незалежності», — наголосила представник АВМ.

MilkUa.info

Кормова галузь Європейського союзу (ЄС) успішно подолала кризу, пов'язану з пандемією Covid-19, навіть не дивлячись на проблеми з імпортом окремих компонентів із-за меж торгового блоку, зазначив Асбьyoрн Бёрстінг, президент Європейської федерації виробників комбікормів (FEFAC). Величезну роль в даному випадку зіграло прийняття постанови про зелені коридорах, які дали можливість кормової продукції безперешкодно переміщатися між країнами-членами ЄС.

Разом з тим в найближчі роки FEFAC очікує побачити тенденцію до спаду на ринку, що буде пов'язано з проблемами сегмента HoReCa, а також проблемами, які накопичилися в тваринництві в останні роки.

За матеріалами All About Feed