ЄС вводить імпортне мито на кукурудзу

Згідно останніх даних Державної служби статистики України (ДССУ) у січні-жовтні поточного року виробництво молока в господарствах усіх категорій склало 8 млн 960,4 тис. тонн, що на 0,8% менше, ніж за відповідний період минулого року.

Про це поінформувала аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Зокрема у жовтні було вироблено 851,9 тис. тонн молока усіх видів, що на 84,9 тис. тонн менше, ніж у вересні, це показує традиційне сезонне скорочення виробництва молока. В порівнянні із жовтнем 2016-го обсяг практично не змінився та зменшився на 3,1 тис. тонн.

Частка промислово-виробленого молока в загальній структурі склала 26,1%, або 2 млн 341,3 тис. тонн. Це на 1,8% більше, ніж у січні-жовтні минулого року. В господарствах населення за аналізований період виробили 6 млн 619,1 тис. тонн молока, що на 1,7% менше, ніж торік.

Найбільше промислового молока за аналізований період було вироблено у Полтавській (358,7 тис. тонн), Черкаській (253,8 тис. тонн), Харківській (203 тис. тонн), Чернігівській (201,3 тис. тонн) та Київській (188,2 тис. тонн) областях.

Чисельність ВРХ, за аналізований період скоротилася на 0,5% та склала 4 млн 45,6 тис. поголів'я. Так, 1 млн 188,8 тис. (-4%) утримується в промисловому секторі і 2 млн 856,8 тис. у господарствах населення (+1,1%).

У той же час, чисельність корів в Україні скоротилася на 1,9% та склала 2 млн 109,7 тис. В сільськогосподарських підприємствах утримують 474,1 тис. голів корів, що на 3,2% менше, ніж у 2016. Населення при цьому тримає 1 млн 635,6 тис. голів. Це на 1,5% менше, ніж торік.

Реалізація промислового молока за три квартали цього року склала 2 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж торік. Середня ціна реалізації тонни молочної сировини склала 6,97 тис. грн/т (+38,3%). Крім того, на власних потужностях або на давальницьких засадах було перероблено 24,2 тис. т.

Найбільше молока реалізували в Полтавські (303,18 тис. тонн), Черкаській (214,5 тис. тонн) та Київській (193,9 тис. тонн) областях.

milkua.info

В Україні затвердили нове свято — День фермера, яке щорічно відзначатиметься 19 червня.

Про це повідомив Олексій Гончаренко, народний депутат України, у своєму Telegram-каналі.

«Кабмін погодив указ президента. Тепер в Україні офіційно відзначатиметься День фермера — 19 червня. Свято ввели з метою сприяння розвитку фермерського руху та на підтримку ініціативи громадськості», — написав Гончаренко.

Найбільше українською землею зацікавлені європейські країни, країни Близького Сходу та Китай.

Про це телеканалу zik.ua заявив екс-міністр закордонних справ України у 2010−2012 роках Костянтин Грищенко.

«Це більше зацікавленість Близького Сходу, Китаю, європейців, але не в таких масштабах. Звичайно, й американці прийдуть, якщо створять такі передумови, коли буде легко скуповувати. Тому мене як громадянина теж це питання дуже турбує, і те, що я чую, що через чотири роки вже іноземці зможуть придбати землю, треба дивитися, наскільки це відповідає міжнародній практиці. Є багато країн, які серйозно обмежили право саме на власність», — зауважив Костянтин Грищенко.

«Те, що є інтерес, щоб мати справу з великими агрохолдингами, які залежатимуть, якщо не будуть у власності, американських світових корпорацій, це очевидно. І те, що тут буде мотивація впливати на нинішню, на будь-яку українську владу у цьому сенсі, мені здається теж очевидним», — застеріг колишній міністр.

Костянтин Грищенко переконаний, що нині слід сконцентруватися на тому, як буде прописано кінцеву редакцію майбутнього закону про ринок землі та які можуть бути гарантії, щоб забезпечити інтереси українського фермера насамперед, а не агрохолдингів. Колишній міністр припустив, що останні зацікавлені у тому, щоб за чотири роки придбати землі за однією ціною, а потім продати втридорога іноземцям.

«Оце, на мою думку, найбільша загроза, бо це може призвести до надмірної концентрації землі у декількох руках, причому, не українських», — зауважив Костянтин Грищенко.

agronews.ua

За перший квартал 2021 року українські молочно-товарні ферми імпортували живої рогатої худоби на 17,9 млн. грн, що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Чому Україна збільшила імпорт ВРХ і як це вплине на тваринництво? — коментар для delo.ua дає Ігор Присяжнюк, лікар ветеринарної медицини Асоціації виробників молока та директор Української голштинської асоціації, йдеться на сайті асоціації. 

«Середній надій у промислових господарствах України у 2020-му році становив 6500—6600 кг молока на дійну корову. В Європі ці цифри вищі на порядок: 9000−10 000 кг. Надій значною мірою залежить від генетичного потенціалу. Тому для України стратегічно важливим є процес оновлення своїх тварин, нижчих за продуктивністю», — зазначає Ігор Присяжнюк.

Крім того, підприємства, які імпортували чистопородних племінних тварин, розраховують на отримання часткового відшкодування їх вартості в рамках державної підтримки розвитку тваринництва. Так, минулого року господарства отримали за програмою держпідтримки 206,17 млн грн. за 12 617 племінної ВРХ, в тому числі імпортованої. На 2021-ий рік передбачене збільшення частки відшкодування закупленої племінної худоби — з 50 до 80% вартості без ПДВ (але не вище 50,4 тис. грн за голову) в рамках державної підтримки розвитку тваринництва.

Важливо, що за умовами цієї програми держпідтримки, господарства звітують про збереження у стаді тварин, за які отримали відшкодування, ще впродовж двох років після купівлі, і в разі обґрунтованого вибуття зі стада окремих тварин зобов’язуються повернути отримані за них кошти в бюджет, а у випадку необґрунтованого вибуття навіть однієї тварини — всю суму. Тобто це є гарантією того, що господарства будуть працювати і не закриються.

Програми держпідтримки сприятимуть підтримці і розвитку молочних господарств, адже племінна худоба коштує в середньому 1800 дол. за нетель, а повернення цих інвестицій варто очікувати не раніше як через 3 роки.

Відтак в Асоціації виробників молока вважають, що імпорт великої рогатої худоби є справді позитивним для ринку, адже оновлення генетики в стаді сприятиме швидшому генетичному прогресу, а це — невід'ємна складова відновлення і розвитку.