Експорт живої ВРХ у І півріччі скоротився на 30,6%

05-лип-2021

Протягом І півріччя 2021 року Україна відправила на експорт 27,8 тис. голів живої великої рогатої худоби, що на 30,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті експорт живої ВРХ за січень-червень сягнув $ 14,4 млн — на 23% менше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Найбільше вітчизняної живої ВРХ протягом І півріччя цього року купували:

  • Узбекистан ($ 3,7 млн),
  • Ліван ($ 2,8 млн),
  • Йорданія ($ 2,6 млн).

Імпорт живої ВРХ у І півріччі 2021 року був на рівні 1,44 тис. голів, що в 3,2 раза перевищує показник за аналогічний період минулого року.

У грошовому еквіваленті на закупівлю живої ВРХ за кордоном українські фермери витратили $ 3,4 млн — у 3,5 раза більше, ніж у січні-червні 2020 року.

Живу ВРХ у І півріччі 2021 року купували у:

  • Чехії ($ 1 млн),
  • Данії ($ 918 тис.),
  • Нідерландах ($ 587,3 тис.).

Як повідомлялося, за п’ять місяців сільгосппідприємства реалізували на 14% менше живої ВРХ.

agrotimes.ua

Більше новин
Цифрові інновації залучають молодь в сільське господарство
06-вер-2018

Молодь у всьому світі все частіше відвертається від сільського господарства. Сільське господарство, традиційно яке вимагало важкої ручної праці і пропонувало низькі заробітки, рідко привертає до себе нові покоління, які частіше вважають за краще пробувати щастя в пошуку роботи в містах.

І в той же час з усіх секторів економіки у сільського господарства найбільший потенціал в тому, що стосується скорочення бідності, наприклад, в регіонах Африки на південь від Сахари, де понад шістдесят відсотків всього населення, що становить 1,2 млрд осіб, молодше 25 років. Це зростаюче молоде населення потребує плідної зайнятості, а продовольство і сільське господарство, можливо, переосмисленні, могли б запропонувати це молоді.

Вся справа в інновації.

Уже сьогодні в сільському господарстві існують нові прийоми роботи, в яких задіяні цифрові і технологічні інновації, що підвищують його ефективність, а також, що теж важливо, що відкривають нові можливості перед молодими підприємцями.

Ось 5 прикладів того, як задіяна міць цифрових технологій дозволяє зробити переворот в сільському господарстві.

Дрони

За деякими підрахунками, в найближчі п'ять років в світі продовольчий і сільськогосподарський сектор стане другим за величиною користувачем дронів. ФАО вже застосовує дрони в багатьох країнах для збору в реальному режимі часу детальних даних про проблеми в продовольстві та сільському господарстві, наприклад, ризики природних лих і для оцінки завданих ними збитків.

Додаток з системою контролю і раннього попередження зараження кукурудзяною листовою совкою (FAMEWS)

Совка кукурудзяна листова — небезпечний шкідник, що знищує кукурудзу та інші важливі культури в ряді районів Південної і Північної Америки, Африки та Азії. Тільки фермери в полях можуть успішно боротися з кукурудзяною листовою совкою. Ось чому ФАО розробила інструмент для збору даних, які вводять знаходяться на своїх полях фермери. Ця інформація, яку вносить в додаток, передається в глобальну інтернет-платформу і аналізується для отримання в реальному масштабі часу звітів про стан справ, розрахунку рівнів зараження і пропозиції заходів щодо зниження впливу.

Додаток Нуру

Крім додатки FAMEWS, ФАО і Університет штату Пенсільванія розробили додаткове голосове додаток під назвою Нуру: якщо піднести його до ушкодженої рослини додаток може відразу ж підтвердити, чи з'явилося пошкодження через кукурудзяну совку. У Нуру поєднується машинне навчання і штучний інтелект. Додаток працює в звичайному мобільному телефоні на базі Андроїд, і ним можна користуватися також і без підключення до інтернету. Крім англійської, Нуру скоро зможе також заговорити французькою, суахілі і тві, додаток постійно освоює нові мови, щоб бути зрозумілішим фермерам на їхній рідній мові. Скоро додаток Нуру буде пов'язаний з системою FAMEWS, в якій всі дані будуть перевірятися національними центрами по боротьбі з кукурудзяною листовою совкою і зберігатися на глобальній інтернет-платформі.

Додаток Абалобі

Абалобі, що на мові Кхоса означає «рибалки», це мобільний додаток, призначений дрібним рибалкам для реєстрації того, що вони зловили, коли, де, за допомогою чого і за скільки вони продали свій улов. Вся ця інформація зберігається в додатку і стає доступною іншим дрібним рибалкам. Уздовж узбережжя Південної Африки сьогодні існують 30 000 рибалок-кустарів, які живуть морем і балансують на тонкій грані між комерційним і натуральним рибним господарством. Виробляючи власні знання про рибальство, вони сприяють зміцненню стійкості місцевого населення до зовнішніх впливів, особливо в умовах зміни клімату.

Додатки з сільськогосподарськими сервісами

Чотири нових сервісних додатки надають фермерам в реальному часі інформацію про погоду, догляд за тваринами, ринки і харчування. Додаток з інформацією про погоду і календарем сільськогосподарських культур поєднує прогнози погоди і графік землеробських робіт, пропонуючи раннє попередження про потенційні ризики. Додаток для лікування і годівлі тварин дозволяє боротися з втратами, надаючи інформацію про боротьбу із захворюваннями тварин і стратегії годівлі тварин. Додаток AgriMarketplace дозволяє фермерам отримувати більш досконалу інформацію про постачальників для закупівель сировини, ринках для продажу власної продукції і ринкових цінах. Додаток e-Nutrifood пропонує сільським жителям рекомендації з виробництва, зберігання і споживання поживної їжі.

Саме від молоді надходять нові ідеї. В ході конференції #HackagainstHunger в Кігалі в Руанді ФАО зі своїми партнерами пропонує молодим людям з різних країн Африки знайти інноваційні рішення, що дозволяють боротися з проблемами в продовольстві та сільському господарстві. Такі форуми з програмування покликані втілювати ідеї в технічні рішення з метою створення можливостей для зайнятості, придуманих молоддю і для молоді, під наставництвом експертів з приватного і державного сектора.

Цифрові технології вже стали нашим сьогодні, а для майбутнього необхідні інновації. Нові ідеї нашої молоді, а також організацій, університетів і компаній в усьому світі, допомагають розкрити потенціал продовольства і сільського господарства для скорочення бідності, зменшення розриву з сільськими районами, організації зайнятості та нових можливостей для молоді та забезпечення рівнодоступності інформації, технологій і ринків.

ФАО створює ці інноваційні рішення і сприяє їх поширенню для вирішення як ніколи складних проблем, що постають в майбутньому перед нашим продовольством і сільським господарством.

dairynews

Детальніше
В Мінекономіки анонсували скорочення переліку критичного імпорту
27-черв-2022

1 липня набуває чинності законопроєкт № 7418 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування.

Ухвалення цього закону створює підстави для скасування переліку товарів критичного імпорту, який діє з початку російського вторгнення.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України.

З розгортанням повномасштабної війни росії проти України НБУ ухвалив рішення про обмеження валютних платежів за кордон та дозволив оплати лише за переліком критичного імпорту. Зазначений перелік був затверджений постановою Кабінету Міністрів України.

Список товарів критичного імпорту переглядався в бік збільшення 18 разів, оскільки цього потребував український бізнес, який відновлював виробництво. Практично всі зміни до постанови про критичний імпорт були зроблені на підставі звернень українських компаній. Сьогодні список товарів критичного імпорту включає в себе близько 90% від усіх товарних категорій.

«Ухвалення парламентом законопроєкту 7418 дає змогу застосувати альтернативний механізм балансування відпливу та припливу валюти до держави за рахунок стягнення мит і податків на імпорт. Йдеться про відновлення оподаткування для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп, для підприємств, що не сплачують ввізне мито, а також для автомобілів, що ввозяться громадянами. Після цього програма критичного імпорту може бути завершеною. Економіка розвивається й потребує все більше імпортних товарів і сировини. Після того, як Нацбанк усуне обмеження на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон для купівлі товарів критичного імпорту, уряд, зі свого боку, скасує постанову про перелік товарів критичного імпорту», — заявила Перший віце-прем'єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко.

За її словами, збільшення імпорту створить додаткові стимули для відновлення роботи бізнесу, поліпшить ефективність українського виробництва, підвищить рівень інвестиційної привабливості України. У виграші також будуть кінцеві споживачі, які матимуть широкий спектр товарів і зможуть обрати найякісніший із них.

«Набрання чинності законом створює передумови для скасування обмежень на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту товарів із боку НБУ. Водночас в умовах воєнного стану ми вважаємо за доцільне зберегти обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг», — зазначив Голова НБУ Кирило Шевченко.

Відновлення мит та податків на імпорт товарів та послуг є важливим кроком на шляху до повернення здатності валютного ринку до самобалансування. Зокрема, це підтримає подальше відновлення виробництва в Україні та дасть змогу обмежити темпи зростання імпорту, що тисне на валютний ринок і на міжнародні резерви України.

Крім того, зростуть щомісячні надходження до дохідної частини державного бюджету. За оцінками Міністерства економіки, вони збільшаться на 3,5 млрд грн. Це сприятиме зменшенню обсягів фінансування дефіциту бюджету з боку Національного банку а, відповідно — зниженню девальваційного тиску.

Детальніше
В Україні стало менше свиней
03-січ-2019

За 11 місяців цього року обсяги вирощування свиней в Україні становили 475,8 тис. т живою вагою, що на 1,8% менше, ніж за відповідний період минулого року. Про це повідомляє аналітичний відділ асоціації "Свинарі України", передає УНН.

Таке скорочення показника пов’язане і зі зменшенням отриманого приплоду (6,26 тис. тонн проти 6,76 тис. тонн), і зі збільшенням падежу серед промислового поголів’я (+4%), кажуть аналітики.

Торік через падіж сільгосппідприємства втратили 7,8 тис. т живої ваги свиней, а у 2018 році такі втрати зросли до 8,1 тис. т, додають в АСУ.

Водночас, попри просідання кількості свиноматок у країні (-11% або 25 тис. голів), їх продуктивність зросла. За одинадцять місяців приплід поросят у розрахунку на 1 свиноматку становив майже 30 кг проти минулорічних 28,8 кг, поінформували в асоціації.

Нагадаємо, як писав УНН, з початку року в Україні через вірус АЧС було знищено майже 32 тис. голів свиней.

На фоні такої статистики на ринках та у вітчизняних магазинах відчутно дорожчає сало і свинина.

Додамо, що АЧС спровокувала небачений ріст показників імпорту свинини та сала в Україну з-за кордону. Як зазначив депутат Сергій Тригубенко, так багато м’яса свиней, як зараз, ми не імпортували останні чотири роки.

Джерело: УНН

Детальніше
Виробництво комбікормів в Україні скоротилося на 6%
07-лип-2020

За даними Держстату, за підсумками 2019 року виробництво кормів (без урахування преміксів) в Україні становить 6348,6 тис. т. Такий результат є найнижчим за останні шість років, пише latifundist.

Якщо в 2013 р воно становило 6751,4 тис. т, то до 2019 р скоротилося на 6% або 402,7 тис. т. За цей період було тільки два роки (2014 р. — 6826,8 тис. т і 2018 р. — 6632,7 тис. т.), коли виробництво показувало зростання загального обсягу.

За шість років на 21% знизилося виробництво готового корму для великої рогатої худоби, яке до 2019 року становило 566,1 тис. т.

Продуктом номер один на вітчизняному ринку залишається корм для птиці. Корми для свиней займають 17%, ВРХ — всього 9%.

Міжнародне виробництво кормів також скоротилося — на 1,07% (до 1,13 млрд т). Дев'ять провідних країн-виробників кормів — США, Китай, Бразилія, Росія, Індія, Мексика, Іспанія, Японія та Німеччина — разом виробляють 58% світового виробництва кормів і включають 57% світових комбікормових заводів.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок