Експорт живця: зовнішньоторгове сальдо залишається від'ємним

Незважаючи ні на що, за останні десятиліття смаки вітчизняних споживачів продовольства майже не змінилися. Як і раніше, більшість міських і сільських жителів бажають споживати яловичину і телятину, баранину та інше м'ясо не епізодично, а регулярно. Згідно з рекомендаціями дієтологів, мінімальна норма його споживання становить 14 кг на рік, а досягнутий в даний час показник не перевищує 10 кг навіть в найрозвиненіших, з точки зору тваринницької галузі, регіонах. В Україні налічується близько 2,6 тис. сільськогосподарських підприємств (разом з дрібними), що займаються розведенням корів і виробництвом молока. Складно точно підрахувати число вівчарських ферм і господарств, які спеціалізуються на вирощуванні кіз. Але майже на кожному подвір'ї є не тільки 1-3 корови (наприклад, кількість голів ВРХ на звичайній польській фермі налічує 15, на французькій - в середньому 40 голів), але також кози та вівці. Нам є, куди розвиватися, адже козівництво і вівчарство мають масу істотних переваг для українських фермерів - кіз і овець утримувати простіше, ніж корів, а їх молоко і м'ясо є непоганою альтернативою яловичини і коров'ячого молока.

Зараз увага влади і громадськості прикута до «підйому» тваринництва, робляться зусилля і профільних асоціацій по залученню грантових коштів та інвестицій в галузь, по організації міжгосподарських кооперативів. Беручи участь в міжнародному форумі AGROPORT WEST LVIV-2018 (19-21.04.18, Львів), ми побачили живий інтерес до цих тем з боку населення, фермерів, господарств і місцевих адміністрацій, побачили продуктивний діалог, просування конкретних програм. Інформація про цю цікаву подію - на стор. 48

Україна - країна аграрна, з величезним потенціалом, працьовитими людьми і великим майбутнім. Наш журнал не може залишатися осторонь від неминучого процесу розвитку скотарства, і в цьому номері ми вносимо свій інформаційний внесок - даємо великий блок матеріалів (стр. 28-46) не тільки про те, чим правильно годувати корів і як підтримувати їхнє здоров'я, але і піднімаємо питання, від чого залежить ефективність молочного козівництва, яка годівля овець більш результативна, як розпізнати і контролювати інфекційні агенти, що циркулюють на фермі. У наступних номерах ми продовжимо висвітлення цих важливих тем, стежте за нашими випусками і отримуйте корисну та свіжу інформацію, як вести свій агробізнес прибутково.

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Експорт соєвого шроту з України у вересні-грудні 2020/21 МР був на 34,5% нижче в порівнянні з аналогічним періодом минулого року за рахунок зниження обсягу внутрішньої переробки на тлі зниження врожаю сої.

Про це повідомляють аналітики «УкрАгроКонсалт».

Експортний потенціал 2020/21 МР, відповідно, також знизиться в новому сезоні. За оцінками аналітиків, скорочення відбудеться на 40-42% в порівнянні з минулим сезоном.

Ключовими імпортерами залишаються країни ЄС з часткою ринку 45% (-35%) і Білорусь - 29% (-21%).

Згідно з повідомленням, в число ТОП-імпортерів увійшла Грузія, вдвічі збільшивши закупівлі. Зростання обсягів експорту в напрямку таких ринків: Грузія (+ 98%), Румунія (+ 95%), Молдова (+ 28%).

Аналітики вказують, що зниження темпів експорту відбулося в напрямку Туреччини (-82%), Угорщини (-52%) і Польщі (-24%).

13 грудня 2017 року Київ в UNIT.City відбувся SMART AGRO FORUM, де взяли участь 12 провідних компаній, які працюють у сферах інформаційно-комунікаційних технологій, приладобудування та smart-комплексів.

Серед них - група компаній "АгроВет Атлантик", де генеральний директор Максим Шевчук виступив з доповіддю про інновації у галузі тваринництва, які розроблені фахівцями компанії.

SMART AGRO FORUM – це професійний спеціалізований майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.

 Генеральний директор ГК Максим Шевчук представив інноваційну розробку для фермерських господарств, яка дозволить інвестору отримати ту маржинальність, які закладалася в проект при попередніх підрахунках, не зазнаючи немотивованих збитків.

«На сьогоднішній день в Україні, особливо на великих господарствах, ми спостерігаємо наступну картину: прибутковість від проекту на виходу буває зовсім не такою, як вона закладалася при попередніх розрахунках на початку інвестування, - зазначив Максим Шевчук. – Чому так відбувається? Головною проблемою є людський фактор. Зазвичай інформація щодо показників підприємства, яка доходить до інвестора від менеджменту ферми (переважно від головного технолога, який керує всіма процесами), не відповідає реальності. Тобто, технолог демонструє інвестору ті показники, які він хотів би бачити, а не ті, що є насправді. Приховується реальна кількість поголів'я, вага тварин, показники народжуваності і смертності, прирости, витрати кормів тощо. У зв'язку із цим у менеджменту з'являється можливість утримувати необлікованих тварин, які потім виходять невідому куди, і невідомо хто має з цього прибуток. А інвестор втрачає реальні гроші»

Спікер розповів про рішення, які пропонує ГК «АгроВет Атлантик», які б дозволили українському бізнесу багато заощаджувати з точки зору інвестицій.

Першим етапом є так звана система обліку due diligence. Ця система передбачає оцінку біологічного активу, який є на господарстві з погляду його кількісних та якісних характеристик. Тобто, фахівці АВА протягом певного періоду вивчають ситуацію на господарстві, документацію, яка подається інвестору від менеджменту, виявляти невідповідності між задокументованою.

«На тих підприємствах, де проводиться такий облік, виявляється дуже велика різниця між реальним станом речей на господарстві та декларованим в документах, - розповів Максим Шевчук. -  За нашими підрахунками, на великому підприємстві, наприклад, з поголів'ям 50-60 тисяч, інвестор втрачає до 50-60 млн грн на рік».

Рішенням цієї ситуації фахівці АВА бачать створення  інноваційної так званої автоматизованої системи обліку замкнутого циклу.

Система мінімізує втручання людського фактору у процес обліку, який головним чином негативно впливає на ситуацію з обліком біологічного активу.

Тобто, усі процеси обліковуються автоматично: зважується зерно, яке потрапляє на господарство, корми (саме вони складають 70% собівартості, тому махінації менеджменту з витратами кормів дуже б'ють по прибутковості); також біркується кожна тварина, і коли вона переміщується з однієї вікової групи до іншої, вона також автоматично зважується і дані про неї заносяться у програму в автоматичному режимі, а не в ручному, коли можна «приписати» зайві кілограми до реальної ваги, або зважити тварину не з тієї вікової групи для запису бажаних показників тощо.

Всі переміщення кожної тварини чітко фіксуються, таким чином жодна не може залишити господарство не облікованою.

Також дана система дозволяє автоматично обраховувати енерговитрати: воду, електрику, тепло.

А завдяки спеціальному програмному забезпеченню фахівці АВА можуть слідкувати за всіма процесами через інтернет, надавати щомісячний звіт власнику, постійно бути на зв'язку із власником та технологом, обговорювати і чи інші питання.

«Такі системи вже давно впроваджуються в Європі, але, на жаль, в Україні їх поки що немає, - зазначив Максим Шевчук. – Проте саме за такими сучасними підходами майбутнє. Ми повинні переймати і упроваджувати в себе позитивний.         

ГК "АгроВет Атлантик"

Згідно з доповіддю Єврокомісії, країни, що розвиваються в найближчій майбутньому стануть стимулювати зростання світового виробництва молока.

Очікується, що до 2030 року світове виробництво молока перевищить 1 млрд т. Це означає щорічний приріст в 16 млн т, що можна порівняти з середньорічним зростанням останнього десятиліття.

Згідно з прогнозами, на частку Індії доведеться 35% зростання, що пов'язано з ростом попиту і споживання молокопродуктів. Однак експерти не очікують, що саме Індія яким-небудь способом вплине на глобальну торгівлю, за винятком випадків, коли ціна на сухе знежирене молоко буде підніматися.

У Китаї очікуваний рівень зростання виробництва молока буде значно нижче (+700 тис. т/рік). Однак в інших азіатських країнах очікується більш висока пропозиція молока, в середньому щорічне зростання на 23 млн т, головним чином в Пакистані. В Африці зростання виробництва молока (+1,3 млн. т/рік) буде спостерігатися головним чином в східних районах.

Очікуване зростання в розвинених країнах ЄС (в середньому 1,4 млн т/год) буде вище прогнозованого зростання в Новій Зеландії і США — основних конкурентів ЄС.

У Новій Зеландії доступність пасовищ є основним фактором, Який обмежує значне збільшення виходу молока в стадах. Очікується, що продуктивність буде рости, але повільніше, ніж в останнє десятиліття. Видобуток молока за 2010−2014 рр збільшилася на 23% частково завдяки збільшенню поголів'я худоби, частково з прогресом в надої.

У США очікується стійке збільшення виробництва молока (+1% на рік). Внутрішній ринок поглине Значну частку цього додаткового молока через зростання населення (+0,7% на рік) і безперервного незначно збільшення споживання на душу населення.

milkua.info по матеріалам dairynews