14 травня 2018 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №5 (93), травень 2018

14-трав-2018

Незважаючи ні на що, за останні десятиліття смаки вітчизняних споживачів продовольства майже не змінилися. Як і раніше, більшість міських і сільських жителів бажають споживати яловичину і телятину, баранину та інше м'ясо не епізодично, а регулярно. Згідно з рекомендаціями дієтологів, мінімальна норма його споживання становить 14 кг на рік, а досягнутий в даний час показник не перевищує 10 кг навіть в найрозвиненіших, з точки зору тваринницької галузі, регіонах. В Україні налічується близько 2,6 тис. сільськогосподарських підприємств (разом з дрібними), що займаються розведенням корів і виробництвом молока. Складно точно підрахувати число вівчарських ферм і господарств, які спеціалізуються на вирощуванні кіз. Але майже на кожному подвір'ї є не тільки 1-3 корови (наприклад, кількість голів ВРХ на звичайній польській фермі налічує 15, на французькій - в середньому 40 голів), але також кози та вівці. Нам є, куди розвиватися, адже козівництво і вівчарство мають масу істотних переваг для українських фермерів - кіз і овець утримувати простіше, ніж корів, а їх молоко і м'ясо є непоганою альтернативою яловичини і коров'ячого молока.

Зараз увага влади і громадськості прикута до «підйому» тваринництва, робляться зусилля і профільних асоціацій по залученню грантових коштів та інвестицій в галузь, по організації міжгосподарських кооперативів. Беручи участь в міжнародному форумі AGROPORT WEST LVIV-2018 (19-21.04.18, Львів), ми побачили живий інтерес до цих тем з боку населення, фермерів, господарств і місцевих адміністрацій, побачили продуктивний діалог, просування конкретних програм. Інформація про цю цікаву подію - на стор. 48

Україна - країна аграрна, з величезним потенціалом, працьовитими людьми і великим майбутнім. Наш журнал не може залишатися осторонь від неминучого процесу розвитку скотарства, і в цьому номері ми вносимо свій інформаційний внесок - даємо великий блок матеріалів (стр. 28-46) не тільки про те, чим правильно годувати корів і як підтримувати їхнє здоров'я, але і піднімаємо питання, від чого залежить ефективність молочного козівництва, яка годівля овець більш результативна, як розпізнати і контролювати інфекційні агенти, що циркулюють на фермі. У наступних номерах ми продовжимо висвітлення цих важливих тем, стежте за нашими випусками і отримуйте корисну та свіжу інформацію, як вести свій агробізнес прибутково.

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Більше новин
В Україні планують побудувати три заводи з переробки відходів тваринництва
16-черв-2020

Група компаній «Ефективні інвестиції» за 5−6 років планує побудувати в Україні три заводи з переробки відходів тваринництва повного циклу з двома чергами в кожному.

Про це повідомив Ігор Ліскі, голова наглядової ради групи компаній «Ефективні інвестиції».

 «Група компаній „Ефективні інвестиції“ спільно з нідерландськими партнерами запустила проект будівництва першого в Україні заводу з виробництва високопротеїнових кормових добавок та тваринних жирів Feednova у м. Буськ, що на Львівщині. Завод забезпечить до 100 робочих місць і зможе переробляти більше 220 тонн сировини, видаючи 90 тонн готової продукції на добу», — йдеться в повідомленні.

Ліскі розповідає, що компанія вивчала багато галузей, але Feednova — це унікальний проект. Це виробництво високопротеїнової продукції, попит на яку в світі, за прогнозами, зростатиме на 4% щорічно.

«Для України це ще й вирішення колосальних проблем. Україна, напевно, остання аграрна країна в світі, де такої індустрії немає. Є тільки невеликі локальні рішення, які виробники створюють для себе, та старі, побудовані ще в радянські часи, ветеринарно-санітарні заводи, які сьогодні своєї функції не виконують», — зауважує Ліскі.

За оцінками компанії Україні потрібно ще як мінімум два таких заводи з переробки відходів тваринництва повного циклу. Щоб можна було говорити про наявність у країні якоїсь індустрії. «Коли восени ми будемо виходити на фінішну пряму в будівництві першої черги заводу, то почнемо отримувати дозвільні документи на будівництво другої. За 5−6 років ми плануємо побудувати три заводи повного циклу з двома чергами в кожному. При цьому ми вже ведемо роботу з аграріями. Важливо донести до них, що ми пропонуємо цивілізоване рішення і при цьому створюємо додану вартість», — пояснює Ігор Ліскі.

Agravery.com

Детальніше
Якість свинини та корми або що необхідно знати споживачам про годівлю на промислових фермах
28-серп-2019

У Асоціації «Свинарі України» дослідили чим насправді годують свиней у промислових господарствах та чи варто непокоїтися вітчизняним споживачам.

Часто серед споживачів побудує думка, що свиней на промислових фермах задля швидкого їх росту «годують» великою кількістю антибіотиків, хімічних добавок та гормонів росту, що робить промислову свинину практично небезпечною для споживання. І справді, годівля — основний фактор, який забезпечує ріст та розвиток тварини, впливає на її продуктивність і врешті-решт, на якість та хімічний склад м’яса.

Дійсно, свині вирощені на промислових свинофермах ростуть швидше, однак досягають виробники такого результату за рахунок оптимізації годівлі та збалансованих кормів з достатнім вмістом вітамінів, мінералів та амінокислот.

«Ми використовуємо зернові (пшеницю, ячмінь, кукурудзу), білкову групу рослинного походження (складники тваринного походження уникаємо у зв’язку із заходами біобезпеки). Для збалансування та оптимізації також застосовуємо мікро- та макроелементи, вітаміни та амінокислоти: лізин, метіонін, треонін, валін, кальцій, фосфор, магній, селен, залізо, вітаміни  А, Е, С, Д тощо — тобто те саме, що вживає людина для підтримання організму.

Переймаючи сучасний європейський досвід, не використовуємо антибіотики в якості стимуляторів росту, натомість, у раціонах містяться ензими, фітопрепарати, органічні кислоти та їх сполуки. Це спрямоване перш за все на захист тварин від зовнішніх факторів без пригнічення їх імунітету.

Всі складові кормів є сертифіковані. Здійснюється постійний моніторинг на вміст токсичних елементів, патогенів, радіонуклідів, важких металів, залишків ЗЗР силами власної лабораторії та незалежних акредитованих установ. Складові кормів, що не відповідають вимогам безпеки, тваринам не потрапляють», — пояснив Дмитро Федорченко, технолог-нутріціоніст ТОВ «Зоотехнологія».

Наразі в Україні всі сертифіковані виробники зобов’язані дотримуватися гігієнічних вимог, які передбачають виробництво безпечної харчової продукції і контроль за всіма процесами. Крім того, як перед продажем зі свиноферми, так і перед забоєм свиней обов’язково оглядає ветеринарний лікар. У тушах відбирають зразки для проведення дослідження якості сировини. До того ж, промисловий виробник не має права продажу свинини чи продукції з неї за відсутності документів, які засвідчують якість м'яса, походження свиней, стан їх здоров’я тощо.

За словами Андрія Радомського, менеджера з маркетингу компанії Cargill, одного з провідних кормовиробників в Україні, контроль за якістю починається на етапі відбору постачальників сировини. Лабораторні дослідження проводять, починаючи з відбору зразків кожної партії сировини, яка тільки «заїжджає» до виробництва і закінчуючи лабораторними аналізами кожної партії вже готової продукції. Автоматизація виробничих процесів дає змогу моніторити весь хід виробництва та забезпечує контроль за усіма процесами від входу сировини до відвантаження готової продукції. Продукція не потрапляє на ринок поки не буде проведений повний аналіз у лабораторії.

«Наше виробництво сертифіковане згідно ISO 22000 та HACCP. Ні антибіотиків, ні гормонів росту у виробництві кормів ми не використовуємо. Ефект «швидкого росту» тварин досягається шляхом збалансованого підбору компонентів кормів, високого рівня перетравлення та засвоєння поживних речовин», — зауважив Андрій Радомський.

Крім того, ще один рівень контролю — м’ясокомбінати, які ретельно підбирають сировину і не купуватимуть свинину неналежної якості.

«М’ясопереробка та її економіка значною мірою залежить від якості закупленої сировини. Тому ми дуже ретельно відбираємо постачальників живця. Так, раніше бували випадки, коли якість м’яса була незадовільною через високий вміст вологи, тож воно втрачало товарну якість вже на полицях роздрібних мереж. Тож від таких постачальників ми відмовилися», — зауважив Дмитро Зозуляк, начальник відділу закупівлі ТОВ «МК Ріал».

Так, відчувається різниця при зміні рецептури кормів. Наприклад, коли виробники здешевлюють годівлю тварин за рахунок збільшення вмісту кукурудзи в раціоні, свині виростають жирнішими, а вихід пісних частин погіршується.

«Звичайно, раніше, коли виробники «ставали на ноги», шукали оптимальні за ціною та якістю раціони бувало різне — і жирніші тварини, і дуже неоднорідні за якістю партії. Проте ми вибрали обмежене коло виробників свинини, які можуть забезпечити сталу та належно високу якість сировини, з якими співпрацюємо тривалий час», — відмітив Дмитро Матвійко, директор ТзОВ «Ходорівський м'ясокомбінат».

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення — 14 липня 2011-го. Наразі АСУ об'єднує 41 господарство, які забезпечують 50% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Детальніше
Експерт розповів, чому виручка від агроекспорту України лише на 25 місці у світ
11-січ-2020

За сумою виручки від експорту агропродовольчої продукції у $18,6 млрд Україна посідає 25 місце у світі.

Про це повідомив керуючий партнер компанії Start Global Дмитро Швець.

За його словами, за цим показником наша держава майже вдвічі відстає від сусідньої Польщі, яка займає 13-ту позицію у світовому рейтингу та експортує агропродовольчих товарів на суму $ 34,7 млрд.

«До топ-5 продуктів вітчизняного експорту входять зернові культури, жири, олії, залишки від виробництва, включно з кормами, та м’ясо. У Польщі ж це м’ясо, тютюн, 04 група УКТЗЕД (сир, масло-молочні вироби, яйця, мед), 19 група УКТЗЕД (готові продукти з зернових) та інші харчові продукти (соуси, концентрати, дріжджі та інше). Як бачимо, переважають товари з високою доданою цінністю», — зазначає Дмитро Швець.

Для прикладу слід детальніше розглянути, яка ситуація в категорії «Готовi продукти iз зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошнянi кондитерськi вироби» в Україні та Польщі.

Так, український експорт цієї групи у 2018 році склав $ 268 млн, що майже вдесятеро менше, ніж у Польщі, яка входить в топ-10 експортерів цієї групи в світі. При цьому експорт цієї групи товарів Польща наростила в середньому на 13% з 2014 по 2018 роки, а в Україні за той самий час цей показник упав на 6% та на 10% з 2017-го по 2018-ий.

Загалом, експорт усієї групи агропродовольчих товарів у світі становить $ 1,6 трлн, а до п’ятірки лідерів-експортерів входять США, Нідерланди, Німеччина, Бразилія та Китай.

agronews.ua

Детальніше
За останні 2 місяці ми суттєво наростили темпи експорту зернових — Микола Сольський
23-черв-2022

На налагодження логістики експорту сільгосппродукції Міністерство аграрної політики та продовольства України максимально спрямовує сили та увагу. Про рішення та зміни, яких зазнав агропромисловий комплекс із початку війни, Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв'ю AgroPortal.ua.

Про механізми збільшення потоку експорту з України

Велику підтримку у вирішенні експортних викликів надає Польща. Зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце.

Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7.

Стосовно портів, то наразі, на жаль, ми можемо експортувати лише через дунайські порти. На них припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Збитки від простою портової інфраструктури оцінюються в десятки мільярдів доларів.

Про Організацію країн-експортерів зернових

У цю Організацію мали б увійти основні виробники зерна в світі. Ці країни повинні мати офіційну позицію щодо вільних ринків, щоб не було дискримінації. Ми спілкувалися вже з Канадою, США, Великою Британією, країнами ЄС. Чекаємо відповіді від Австралії та країн Латинської Америки. Але швидко такі союзи не створюються.

Про роль технологічних компаній в агропродовольчому секторі

Щороку залишок для експорту у нас понад 60−70%. Цей рік не стане винятком. Таких результатів сектор однозначно досягнув завдяки впровадженню інноваційних продуктів, їх адаптації до природно-кліматичних умов країни.

Українське сільське господарство високотехнологічне, роль міжнародних компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів не варто применшувати. Вони інвестували для адаптації своїх продуктів великі кошти. Подібна тенденція збережеться і надалі, оскільки навіть посівна в умовах війни показала, що аграрії готові змінювати сівозміну, сіяти менш вибагливі культури, але не відкочуватися назад і не економити на технологіях, які забезпечують маржинальність бізнесу.

Про те, що робити аграрному бізнесу, який постраждав від дій агресора

Мінагрополітики спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» створили електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України. За допомогою цього інструменту фермери та сільгосппідприємства можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для подальшого відшкодування та компенсацій.

Серед видів майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені: земельні ділянки, інфраструктурні об'єкти, сільськогосподарська техніка, вантажні та легкові автомобілі, запаси ресурсів, обладнання та устаткування, продукція тваринництва та рослинництва.

Зафіксувати збитки можна за посиланням.

Про роль України для продовольчої безпеки світу

Ми вже відчуваємо напругу на світовому ринку, але піку вона досягне в липні. Зараз у деяких країнах ще є якісь запаси, але всі чекають, що війна закінчиться, і проблема зникне. Ми з вами розуміємо, що до липня ніхто не здасться. Коли ціна на пшеницю досягне $ 600, тоді постане питання закупівель на наступний рік. Думаю, що є ще запас 2 місяців. Заборона Індії експортувати зерно особливо ні на що не вплине. Але це сигнал того, що країни розуміють, що зерно потрібне їм самим, аби мати що їсти. Китай запасся зерном як ніколи і стимулює внутрішнє виробництво зернових. Але є ще багато країн, які традиційно імпортують українське зерно, і замінити його немає чим. Продовольча криза не за горами.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок