Експорт курятини з України в 2021 р. знизиться майже на 7% - USDA

05-трав-2021

Експорт курятини з України в 2021 р. прогнозується на рівні 400 тис. т, що на 7% нижче попереднього прогнозу в січні (430 тис. т) і на 6,5% нижче показника за 2020 рік (428 тис. т).

Про це свідчать дані звіту USDA.

Згідно зі звітом, в 2021 р. світовий експорт курятини спільно з США досягне 11,95 млн т, при цьому на США припадає майже 28% від світового обсягу (3,34 млн т).

У рейтингу найбільших світових експортерів м'яса птиці в 2021 року, за прогнозом USDA, Україна розділить 6 і 7 місце з Китаєм.

У ТОП-10 постачальників м'яса птиці, згідно зі звітом USDA, увійдуть:

Країна

Прогноз експорта курятини в 2021 р. (тис. т)

Експорт курятини в 2020 р.

1. Бразилія

3 875

3 741

2. США

3 343

3 378

3. ЄС

1 450

1 467

4. Тайланд

910

874

5. Турція

445

440

6. Китай

400

388

7. Україна

400

428

8. Росія

220

216

9. Білорусь

185

190

10. Аргентина

160

165

latifundist

Більше новин
Як подати заявку на отримання рукавів для зберігання зерна: практичний вебінар з покроковою інструкцією
30-вер-2022

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України провели практичний вебінар для аграріїв щодо реєстрації та участі у програмі підтримки — отримання засобів тимчасового зберігання зерна (рукавів).

Фахівці надали покрокову інструкцію, детальну дорожню карту — як правильно зареєструватись та подати заявку. У вебінарі взяли участь понад 220 аграріїв з різних регіонів України.

Нагадаємо, ФАО та Мінагрополітики нададуть 30 000 поліетиленових зернових рукавів. Засоби зберігання зможуть отримати агровиробники: юридичні особи та фізичні особи-підприємці (ФОП), які обробляють землі на території України, окрім тимчасово окупованих. Кількість рукавів розраховується відповідно до оброблюваної площі.

Подання заяв на участь у програмі здійснюється за допомогою Державного аграрного реєстру (https://www.dar.gov.ua/).

Основні вимоги до учасників програми:

  • площа землі в офіційній обробці(у власності чи оренді) від 100 до 10 000 га;
  • використання отриманих рукавів виключно для зберігання власно вирощеної продукції;
  • розташування оброблювальних земель на підконтрольних уряду територіях України;
  • самостійний вивіз рукавів зі складів у своїй області, або у сусідній області(з Дніпропетровської — для сільгоспвиробників з Донецької, Луганської чи Запорізької області, забирати з Миколаївської — для сільгоспвиробників з Херсонської області).

До участі у програмі заохочуються зокрема малі та середні агровиробники.

Прийом заявок триває до 9 жовтня. Після обробки та аналізу всіх отриманих заявок, учасники програми отримають підтвердження про надання допомоги через ДАР, а також будуть повідомлені про адресу складу для самостійного транспортування рукавів на територію аграрного господарства.

Інструкція щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0176−11#Text

З додатковими запитаннями чи відгуками можна звертатися:

  • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН(ФАО) — з питань участі у програмі підтримки: +38 099 090 7582; +38 068 318 0943; UA-Feedback@fao.org
  • З технічних питань щодо реєстрації через систему ДАР: +38 044 339 9215; support@dar.gov.ua

minagro.gov.ua

Детальніше
Україна має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу
11-жовт-2017

В Україні високий потенціал галузей ІТ та агро. Тож необхідно працювати над поєднанням цих двох перспективних з точки зору бізнесу галузей та побудувати між ними синергетичну взаємодію.

Про це пише у своєму блозі на НВ Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine.

«Зараз Україна реально має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу. У нас є розумні люди з хорошою експертизою в технологіях, ми вирощуємо більше 70% із переліку сільгоспкультур, які котируються на біржі. До того ж у нашій країні представлені агровиробники всіх розмірів — від фермера, що вирощує 2 га малини, до величезних агрохолдингів із земельним банком понад 800 тис. га. І гарна новина в тому, що ми можемо бути провайдером технологій для таких аграріїв по всьому світу і ця ніша ще практично вільна», — зазначає Юрій Петрук.

«Як Україна представлена у темі агро на світовому ринку? Сьогодні на світовому агроринку Україна є одним із найбільших експортерів зернових та олійних культур, також ми займаємо почесні місця у рейтингах експорту іншої агропродукції. Але торгуємо при цьому переважно сировиною та продуктами низького ступеня переробки. Що зменшує потенційну маржинальність бізнесу.

І тут є вікно можливостей для ефективної взаємодії з технологічними компаніями. По-перше, потрібно розвивати технології для переробної галузі, які дозволять підвищити експортну виручку та дадуть можливість замінити іноземне обладнання вітчизняним. По-друге, хотілося б, щоб у перспективі 10 років Україна перетворитися з експортера сировини на експортера технологій з високою інтелектуальною доданою вартістю», — підкреслює експерт.

За його словами, вже сьогодні українські компанії продають за кордон GPS-обладнання (BITREK, IT-lynx), автопілоти та системи паралельного водіння (FieldBee), дрони (Kray Technologies, DroneUA), програмне забезпечення (eFarmer), бібліотеки для картографії (LeafLet) та різноманітні сенсори (SkokAgro). Вони надають послуги обробки даних (Cropio, AgriEye) та працюють над розробкою безпілотних тракторів і сервісів обробки геопросторових даних разом із великими міжнародними корпораціями.

«А стартапи розробляють справжні технології майбутнього. Такі як флоти дронів для обприскування промислових посівів, барабанні теплиці для прискорення вирощування продукції, генератори води з повітря, системи аналітичної підтримки прийняття рішень», — зауважує Юрій Петрук.

На його думку, наступний рік для агросектору в Україні має бути насиченим, і для цього є цілий ряд причин. «Так, наприклад, кілька міжнародних корпорацій прийняли рішення завезти до нашої країни свої інноваційні бізнеси та R&D департаменти. Крім того, на наш ринок молодих проектів почали звертати увагу серйозні венчурні інвестори — Syngenta Ventures, Google Ventures, фонди з Польщі, Франції та Великобританії.

Є плани побудови в Україні централізованої системи метеостанцій для сільського господарства та розширення існуючих мереж GNSS RTK для підвищення точності GPS-навігації техніки та чіткої роботи систем автопілотування.

Наступного року вийдуть на стадії промислового випробування багато українських проектів з виробництва сенсорів. А це означає підвищення доступності даних технологій для аграріїв і появу внутрішньої конкуренції", — зазначає експерт.

Він підкреслив, що в українських аграріїв поступово формується розуміння переваг використання програмних продуктів у своєму бізнесі на різних рівнях. «Це означає, що ринок стає більшим і відкривається для нових рішень та розширення функціоналу вже існуючих. Відповідно і розробники поступово розвивають свої продукти та будують більш цілісну для споживача екосистему.

Поступово збільшується кількість людей, яким цікаво створювати проекти у сфері агро. При цьому, у стартапів зростає рівень підготовки та професійної експертизи. За останній рік декілька українських проектів потрапили до міжнародних акселераторів і вийшли на зарубіжні ринки. Наприклад, KRAY Technologies, Avision Robotics, AgriEye, BIOsens, Water Cloud. А це означає, що тепер вони можуть ділитися цим цінним досвідом.

Також цього року декілька великих агрохолдингів завершили цикл випробування технологій точного землеробства у промислових масштабах. Більшість з них уже змогли побудувати інтегровану систему від картування ґрунтів до диференційованого висіву та внесення добрив. І якщо результати після завершення сезону покажуть готовність компаній до масштабування цього досвіду, то варто очікувати підвищення платоспроможного попиту на весь спектр технологій та сервісів точного землеробства», — зазначає Юрій Петрук.

milkua.info

Детальніше
Ринок живця: попит «ріже» ціни
09-лист-2018

Ціни закупівлі свиней у першу декаду листопада продовжили падіння та навіть дещо його прискорили. За підсумками моніторингу цін на ринку живця, який проводить Асоціація «Свинарі України», середньоринкова позначка на свиней забійних кондицій понизилася більш ніж на 3% у порівнянні з показником попереднього тижня.

На початку листопада діапазон закупівельних цін на свинину живою вагою понизився до 43-44,5  грн/кг. Хоча і верхня, і нижня межі опустилися на 1 грн/кг, вже упродовж 45-го тижня з різних частин України лунали нижчі цінові пропозиції як з боку переробників, так і з боку виробників свинини. Закупівельники в свою чергу пояснюють таку ситуацію перевищенням наявних обсягами товарного поголів’я попиту на нього. З огляду на це, представники м’ясопереробної галузі вважають, що наступного тижня максимальна цінова позначка може зрівнятися з «бар’єрним» рівнем цін (44 грн/кг), а нижній поріг цін опуститься до 42 грн/кг.

Так, оператори відзначили суттєве послаблення попиту як з боку кінцевого споживача, так і з боку м’ясокомбінатів. При цьому, якщо млява купівельна активність населення пояснюється сезонними чинниками (збільшення витрат на комунальні послуги, присадибний забій худоби та птиці, збір грибів та вилов риби), то зміну настроїв виробників м’ясних та ковбасних виробів пов’язують з частковою переорієнтацією на дешевшу сировину (курятину, імпортний свинячий жир та морожену свинину в елементах).

З іншого боку, внутрішня ціна вже цього тижня опустилася нижче ціни входу імпорту, яка у відповідь на низьковолатильні коливання на європейському ринку упродовж жовтня та на початку листопада зупинилася на рівні 44 грн/кг. Водночас, від виробників свинини все частіше лунають зауваження, що нинішня ціна в умовах здороження кормів ставить під питання окупність виробничих витрат.

Зазначимо, що на початку осені гравці ринку не очікували послаблення цін нижче «літнього» мінімуму. Тому така зміна ситуації та прискорення падіння цін навіть дещо дезорієнтувало операторів. Втім, з огляду на останнє, окремі м’ясопереробники не виключають стрімкішого відновлення закупівельних цін по мірі наближення до зимових свят.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Детальніше
В Мінекономіки анонсували скорочення переліку критичного імпорту
27-черв-2022

1 липня набуває чинності законопроєкт № 7418 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування.

Ухвалення цього закону створює підстави для скасування переліку товарів критичного імпорту, який діє з початку російського вторгнення.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України.

З розгортанням повномасштабної війни росії проти України НБУ ухвалив рішення про обмеження валютних платежів за кордон та дозволив оплати лише за переліком критичного імпорту. Зазначений перелік був затверджений постановою Кабінету Міністрів України.

Список товарів критичного імпорту переглядався в бік збільшення 18 разів, оскільки цього потребував український бізнес, який відновлював виробництво. Практично всі зміни до постанови про критичний імпорт були зроблені на підставі звернень українських компаній. Сьогодні список товарів критичного імпорту включає в себе близько 90% від усіх товарних категорій.

«Ухвалення парламентом законопроєкту 7418 дає змогу застосувати альтернативний механізм балансування відпливу та припливу валюти до держави за рахунок стягнення мит і податків на імпорт. Йдеться про відновлення оподаткування для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп, для підприємств, що не сплачують ввізне мито, а також для автомобілів, що ввозяться громадянами. Після цього програма критичного імпорту може бути завершеною. Економіка розвивається й потребує все більше імпортних товарів і сировини. Після того, як Нацбанк усуне обмеження на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон для купівлі товарів критичного імпорту, уряд, зі свого боку, скасує постанову про перелік товарів критичного імпорту», — заявила Перший віце-прем'єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко.

За її словами, збільшення імпорту створить додаткові стимули для відновлення роботи бізнесу, поліпшить ефективність українського виробництва, підвищить рівень інвестиційної привабливості України. У виграші також будуть кінцеві споживачі, які матимуть широкий спектр товарів і зможуть обрати найякісніший із них.

«Набрання чинності законом створює передумови для скасування обмежень на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту товарів із боку НБУ. Водночас в умовах воєнного стану ми вважаємо за доцільне зберегти обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг», — зазначив Голова НБУ Кирило Шевченко.

Відновлення мит та податків на імпорт товарів та послуг є важливим кроком на шляху до повернення здатності валютного ринку до самобалансування. Зокрема, це підтримає подальше відновлення виробництва в Україні та дасть змогу обмежити темпи зростання імпорту, що тисне на валютний ринок і на міжнародні резерви України.

Крім того, зростуть щомісячні надходження до дохідної частини державного бюджету. За оцінками Міністерства економіки, вони збільшаться на 3,5 млрд грн. Це сприятиме зменшенню обсягів фінансування дефіциту бюджету з боку Національного банку а, відповідно — зниженню девальваційного тиску.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок