Експорт курятини та зміни щодо реєстрації ветпрепаратів обговорили в Держпродспоживслужбі

За даними Eucolait, торгівля молочною продукцією з Україною різко скоротилася, але імпорт ЄС з України збільшується. Про це повідомляє партнер проектів аналітичного агентства Інфагро Максим Фастєєв у телеграм-каналі «ТвійМолочнийЗануда» з посиланням на квартальну зустріч європейської аналітичної компанії Milk Market Observatory.

Європейська асоціація молочної торгівлі Eucolait поділилася такими висновками:

• Виробництво молока в основних експортних регіонах скорочується через високі витрати на виробництво, погодні явища, екологічні обмеження, а також робочі та логістичні проблеми. Доступність і ціни на корми, добрива та енергоносії викликають серйозні занепокоєння в Європі, але принаймні частина поточного зниження, схоже, має структурний характер.
• Війна сильно впливає на весь ланцюг постачання молочної продукції, спричиняючи інфляцію та загрожуючи глобальній продовольчій безпеці.
• Світовий попит на молочну продукцію залишається стабільним, а закупівельна активність у Південно-Східній Азії компенсує втрати в Китаї. Проте, рекордно високий рівень цін вплинув на імпорт у чутливих до цін регіонів. Зменшення доступності молока відображається у сповільненні світової торгівлі в І кварталі.
• Наслідки зростання інфляції в поєднанні з уже високими споживчими цінами на молочні продукти, ширші макроекономічні перспективи, проблеми з попитом і пропозицією Китаю, посилені війною, виглядають як ключові параметри на майбутнє.

Milkua.info

Рік тому український бізнес презентував правлячій коаліції Верховної Ради десять пріоритетів для розвитку української економіки. Вони стосувалися основних кроків, необхідних для припливу інвестицій, стимулювання національного виробника, захисту і розвитку бізнесу, детінізації та мінімізації корупційних проявів, зниження податкового тиску.

Заступник голови ВАР на сторінках Економічної правди підбив проміжні підсумки та зробив огляд успіхів та провалів парламенту.

Скасування «соєвих правок»

Хорошою новиною стало довгоочікуване скасування горезвісних «соєвих правок», одного з положень законопроєкту № 1210.

Через відмову у відшкодуванні ПДВ трейдерам малі й середні виробники сої та ріпаку були поставлені в нерівні умови з великими аграрними корпораціями, які можуть експортувати самі. Парламентарі нового скликання усунули таке пряме порушення принципів Податкового кодексу і Конституції.

Завдяки цьому з'явилася надія, що нам вдасться переламати негативну тенденцію зменшення площ посівів сої, які скоротилися приблизно на 25% за останні три роки з моменту ухвалення «соєвих правок».

Детінізація ринку оренди земель і виробництва продукції

Відповідний законопроєкт 3131-д схвалений профільним комітетом Верховної Ради. Це вже досягнення, адже досі влада не наважувалася братися за вирішення проблеми детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Як зазначають автори проєкту, тіньовий ринок оренди сільськогосподарських земель становить 28% від загальної площі аграрних земель або близько 12 млн га із 42 млн га сільськогосподарських земель України.

У 2019 році обсяг тіньової оренди земель в Україні становив 19−69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6−22 млрд грн на рік.

Сподіваємося, що найближчим часом парламент розгляне і схвалить цей законопроєкт.

Податок на виведений капітал

Це питання залишається одним з головних розчарувань. З приводу заміни податку на прибуток податком на виведений капітал відбулося чимало дискусій, але Міністерство фінансів досі не надало чіткої концепції його впровадження із зазначенням пропонованих рівнів ставок та обмежень.

Робота на експертному рівні і в профільних комітетах Верховної Ради проводиться, але немає чіткої позиції уряду — немає і результату.

Електронна товарно-транспортна накладна

Електронна товарно-транспортна/видаткова накладна та система контролю за фізичним обсягом товарів, що поставляються, потрібна для блокування перетворень на папері «бананів» на «пшеницю» та інших подібних схем з ухилення від сплати ПДВ, так званих скруток.

Необхідність впровадження системи обговорюється давно. Вона не тільки дозволяє ефективніше боротися із «скрутками», а й спрощує документальне оформлення перевезень і продажу товарів для легальних платників податків.

Мінінфраструктури запускає пілотний проєкт на добровільних засадах, проте його метою є перехід на електронний документообіг при оформленні ТТН, а не контроль за обсягом і номенклатурою товарів у ланцюжку продажів.

При цьому досі немає головного — урядового законопроєкту, який би описував дизайн такої системи. Коли такий законопроєкт з'явиться — незрозуміло.

Як показали останні три роки, без вдосконалення СМКОР (системи блокування податкових накладних) і наповнення її новою інформацією, яка допоможе краще розрізняти «скрутки» та сумлінних платників податків, неможливо говорити про істотне зростання збирання ПДВ і зниження шкоди.

Шкода, яку СМКОР завдає легальному бізнесу, істотна і наближається до критичних, неприйнятних для економіки значень.

Приватна тяга

Одним з головних провалів є повне ігнорування питання реформи залізничного транспорту: поділ вантажних і пасажирських перевезень, введення єдиного тарифу за користування інфраструктурою і допуск приватної тяги.

Залізниця перетворилася з фактору розвитку виробництва на його гальмо через завищені тарифи, низьку якість послуг і скорочення мережі вантажних станцій. Дефіцит тяги веде до зростання термінів оборотності зерновозів і їх дефіциту, хоча при нормальній роботі парку їх повинно вистачати.

У результаті вся промисловість зазнає втрат, а наші товари вчасно не потрапляють ні до споживачів усередині країни, ні до іноземних покупців.

Новий закон про залізничний транспорт понад рік чекає розгляду в транспортному комітеті, однак нічого не відбувається. Тимчасом його ухвалення є частиною зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС.

Судячи з усього, політики бояться двох проблем, які доведеться вирішувати після ухвалення законопроєкту: скорочення роздутих штатів УЗ і необхідності субсидувати пасажирські перевезення. Зараз відповідні витрати переклали на промисловість, як і тягар «зеленого» тарифу в енергетиці.

Не дивно, що у нас триває спад промислового виробництва, а економіка України стрімко деіндустріалізується. Такий підхід — це шлях до катастрофи.
Сільське господарство та IT без відновлення промислового виробництва країну не витягнуть. Робочі руки, а з ними і податкова база, далі тікатимуть за кордон, а пенсіонери та інші групи соціальних утриманців залишаться в країні. Це гарантує банкрутство пенсійного фонду, а потім — і загальний дефолт.

milkua.info

За даними митної статистики ДФСУ експорт свинини у першому півріччі 2021-го збільшився на 61%. «Протягом січня-червня Україна поставила на зовнішні ринки 2,25 тис. т свининою, що на 0,85 тис. т більше ніж за відповідний період минулого року. При цьому надходження валютної виручки від таких операцій зросло майже на 1 млн дол. США — до 4,5 млн дол. США» — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на bi.customs.gov.ua.

Аналітики зазначають, що основну частку експорту свинини, як і торік, забезпечили поставки мороженої свинячої грудинки та її відрубів: «Хоча обсяги відвантажень збереглися на рівні аналогічного періоду минулого року, частка цієї товарної категорії цьогоріч понизилася до 45% проти 70% у січні-червні 2021-го. При цьому, обсяги експорту другої за популярністю торік експортної позиції —  морожені лопатки та їх відруби — зросли у півтора рази (до 350 т), що дозволило категорії зберегти свою частку на рівні 16%. Проте активна торгівля іншою мороженою обваленою свининою, на яку припадає 23% зовнішніх поставок цього виду м’яса, посунув морожені лопаткові частини на третій щабель у переліку основних експортних позицій цьогоріч».

Окрім збільшення обсягів зовнішніх поставок та урізноманітнення їх товарної структури, трохи розширилася і географія торгівлі: «Найвагомішим ринком збуту залишається ОАЕ, куди спрямували 40% експортованої свинини. Крім цього, дещо активнішими (+35% до обсягів першої половини 2020-го) були поставки свинини до Гонконгу, майже утричі зросли поставки до Анголи (до 135 т чи 6% експортованих обсягів), відновилися поставки до Грузії (9%, відповідно)», — коментують в АСУ.

pigua.info

Єврокомісія дала зелене світло на використання переробленого тваринного білка в комбікормах для нежуйних тварин - зокрема, свиней і птиці. Рішення базується на укладенні, раніше виданому Європейським агентством з безпеки продуктів харчування (EFSA).

Влада Європейського Союзу (ЄС) ввели заборону на використання переробленого тваринного білка в комбікормах для продуктивних тварин в 2001 році через побоювання поширення ряду захворювань. Ця заборона була частково скасована в 2013 році, коли перероблений тварин білок дозволили додавати в комбікорми для об'єктів аквакультури.

За матеріалами Feed Navigator