Експорт свинини у першому півріччі зріс на 61%

Національний експортний веб-портал створять в Україні. Міністерство економічного розвитку і торгівлі оголосило в системі ProZorro тендер на розробку платформи.

Про це йдеться в повідомленні МЕРТ.

«Національний експортний веб-портал стане дієвою інформативною платформою підтримки українських експортерів і розвитку бізнес-середовища з безкоштовним доступом. Портал буде містити дані про зовнішні ринки щодо умов і процедур доступу до них товарів і послуг, а також доступ до інструментів пошуку партнерів, розвитку компетенцій, бізнес-можливостей та інше», — йдеться в повідомленні.

У МЕРТ підкреслюють, що це перший проект такого масштабу, де в найбільш повному і постійно оновлюваному обсязі буде висвітлена актуальна інформація і дані за принципом «Єдиного вікна».

Кінцевий термін подачі пропозицій — 15 серпня 2019 року. Проект реалізується за фінансової підтримки уряду Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ).

milkua.info

Останнім часом в Україні прослідковується позитивна тенденція розвитку козиних ферм. Переважно функціонують малі фермерські господарства, які мають в утриманні 20−100 голів кіз. Для збільшення поголів'я важливо створити сприятливі умови.

Індивідуальна діяльність фермерських господарств є досить обмеженою, адже самостійно достатньо складно вирішувати кошторисні і об'ємні роботи, які пов’язані з забезпеченням засобами виробництва, матеріально — технічними ресурсами; з транспортним, ремонтним, будівельним, ветеринарним обслуговуванням; з племінною роботою тощо. Невеликі господарства поодинці не можуть успішно займатись реалізацією виробленої продукції, і не можуть впливати на рівень цін, у зв’язку з малими обсягами виробництва, в яких не зацікавлені переробні підприємства. За наявності умов зберігати і переробляти свою продукцію, можна реалізувати її досить вигідно. Але переважна більшість малих господарств не мають таких можливостей. Тому виникає потреба об'єднати зусилля задля підвищення конкурентоспроможності в ринковому середовищі.

Кооперація створює додаткові можливості для досягнення ринкових переваг, дозволяючи уникати посередницьких послуг, спільно використовувати об'єкти соціальної та виробничої інфраструктури і за рахунок цього знижувати собівартість продукції. Кооперація створює додаткові робочі місця, а також спонукає до раціонального використання природних ресурсів.

Кооперативи забезпечують професійну підготовку своїх членів, що в подальшому конвертується в розвиток кооперативу.

Відбувається економія за рахунок масштабу. Зниження витрат виробництва за рахунок збільшення обсягів. Зазвичай пов’язаний з поглибленням розподілу праці.

Прогалини у розвитку

Проблемою є недостатня поінформованість серед населення про переваги об'єднання. Відсутність ініціативних людей, які б спонукали до дій. Недовіра до новаторства. Недосконала законодавча база.

Необхідно проводити просвітницьку роботу про переваги діяльності безпосередньо на селі. Забезпечити підтримку на державному рівні.

Важливо зазначити, що 13.09.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018−2020 роки».

Документ підготовлений Мінагрополітики в співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників.

«Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб'єктів господарювання. У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств — 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів — із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об'єднання фермерів в кооперативи.

Перспективи галузі

На сьогоднішній день в Україні культура споживання продукції з козячого молока не надто поширена. Але ситуація змінюється. Українці стали більш прискіпливо обирати продукти, зважаючи на якість і користь.

Сьогодні є всі передумови для стрімкого розвитку галузі козівництва. Конкуренція на ринку майже відсутня. Звичайно, є багато питань які потребують вирішення, але об'єднавши зусилля можна досягнути високих результатів.

milkua.info за матеріалами ГС «Вівчарство та козівництво України»

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться. 

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях. 

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати: 

• пшениці — 12,5 млн т; 
• кукурудзи — 25 млн т; 
• соняшникової олії — 4,3 млн т. 

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи. 

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

AgroPortal.ua

Канадські партнери приєднаються до вирішення логістичних проблем для розширення пропускної спроможності української залізниці. Про це повідомляє пресслужба Мінінфраструктури. 

Відповідної домовленості досягнуто в рамках перемовин Міністра інфраструктури України Олександра Кубракова, Міністра транспорту Канади Омара Альхабри, представників двох міністерств, а також керівників Укрзалізниці та Залізничної асоціації Канади (Railway Association of Canada).

«З початку повномасштабного вторгнення росії пошкоджено або втрачено контроль на 6 тисячах кілометрів колій залізниці, зруйновано півсотні мостів, перестали функціонувати десятки вокзалів та станцій.

аgravery.com