Держава компенсуватиме відсотки за кредитами для аграріїв

Відповідно до урядової програми підтримки розвитку фермерства та сільськогосподарської кооперації держава компенсує сільгоспвиробникам 90% вартості дорадчих послуг, але не більше ніж 10 000 грн. Інформація про інші програми підтримки від Уряду — на спеціальному сайті, який присвячено виключно дотаціям dotacii2019.minagro.gov.ua/ua.

«Розвиток сільських територій та підвищення добробуту місцевого населення напряму залежить від розвитку малого та середнього бізнесу на селі. Але запорукою успішного підприємництва є підвищення рівня профільних знань, вдосконалення практичних навичок та інформаційна підтримка, яку повною мірою надають сільськогосподарські дорадчі служби. Держава, зі свого боку, сприяє розвитку сільськогосподарського дорадництва, компенсуючи 90% вартості їх послуг», — прокоментував Віктор Шеремета та додав, що розбудова системи сільськогосподарського дорадництва в Україні є невід'ємною складовою євроінтеграційного процесу.

Серед основних завдань дорадчої діяльності є: надання аграрним підприємцям та сільському населенню дорадчих послуг з питань економіки, технологій, управління, маркетингу, обліку, податків, права, екології; поширення та впровадження у виробництво сучасних технологій, новітніх досягнень науки і техніки; сприяння розвитку сільського туризму, зайнятості сільського населення тощо.

Так, щоб отримати компенсацію за послуги дорадчих служб необхідно:

укласти договір про надання;

надати дорадчі послуги згідно з договором;

скласти акт наданих послуг;

подати заявку та підтвердні документи до державного банку;

отримати компенсацію на рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

З Реєстром сільськогосподарських дорадчих служб можна ознайомитися за посиланням.

Завантажити список сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників можна за посиланням.

minagro

Світові сільгоспвиробники сьогодні вважають свої позиції стабільними і інвестують у власний розвиток, збільшуючи частку інвестицій на реалізацію капітальних проектів.

Про такі плани заявили 63% опитаних KPMG компаній в сфері агробізнесу.

Близько 91% респондентів очікують зростання активів компаній, які вони представляють. При цьому 29% опитаних заявили про те, що таке зростання складе більш ніж 5%.

Дослідження демонструє збільшення інвестицій в інновації та НДДКР. Так, 42% компаній фокусують витрати на вдосконалення виробництва і процесів, в той час як 29% планують інвестувати в розробку нових продуктів. У той же час частка компаній, які активно інвестують в дослідження і розробки, зменшилася з 9% до 4%.

Серед найбільш поширених проблем, які перешкоджають впровадженню інновацій, були відзначені співробітники компаній, мало ефективна корпоративна культура і неможливість впливати на повний ланцюжок створення вартості.

Основними ризиками, які можуть перешкоджати аграрним компаніям реалізувати їхні плани в найближчі три роки, респонденти назвали низькі ціни — 30%, волатильність цін — 28%, зміна політичного ландшафту, включаючи Brexit — 22%.

Серед основних стримуючих факторів зростання експерти також вказали доступ до фінансування — 32%, набір і утримання ключових працівників — 32%, можливість впровадження інновацій — 24%.

Більшість експертів також відзначили, що доступ до експортних ринків є ключовим напрямком, в якому їм необхідна підтримка урядів їхніх країн.

agroportal

З 2016-го року у світі зареєстрували 832 698 спалахів АЧС. У рамках ліквідації захворювання було знищено понад 18 млн промислових свиней.

Станом на 20 грудня 2020 року АЧС присутня в 23 країнах. 8 із них знаходяться в Європі: Німеччина, Латвія, Молдова, Польща, Румунія, Росія, Сербія та Україна. 12 країн в Азії: Китайська Народна Республіка, Індія, Індонезія, Корейська Народно - Демократична Республіка, Республіка Корея, Лаос, М'янма, Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни, Росія, Тимор-Лешті і В'єтнам.  І чотири в Африці: Намбія, Нігерія, Південна Африка та Замбія.

Протягом останніх п'яти років МЕБ приймала повідомлення про спалахи АЧС від 60 країн.

PigUA.info за матеріалами foodsafetynews.com

Згідно Постанови КМУ від 7 лютого 2018 р. № 107, господарства, що отримали відшкодування вартості племінних тварин, будівництва зерносховищ і тваринницьких об'єктів чи дотацію за корів власного приросту щороку до 15 січня (протягом двох років після одержання бюджетних коштів) подають до Мінагрополітики за встановленою формою інформацію про наявне поголів’я відповідних тварин та/або інформацію про використання відповідних об’єктів.

Такі підприємства, згідно зазначеної Постанови, повинні у визначений строк повернути бюджетні кошти в разі зменшення поголів'я, за яке було отримано держпідтримку, або відчуження чи використання не за призначенням об'єкту, будівництво якого було частково відшкодовано.

Нещодавно Кабінет Міністрів дозволив аграріям не повертати державі кошти, отримані за програмами підтримки, якщо ці тварини/об’єкти не можуть використовуватись за цільовим призначенням через їх втрату, знищення чи пошкодження внаслідок військової агресії Росії.

Про це йдеться у Постанові КМУ від 27.08.2022 р. № 960 “Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції”.

Детальніше щодо зруйнованих зерносховищ і тваринницьких комплексів читайте за посиланням: uacouncil.org