Держава готує пільгове кредитування аграріїв на посівну

Кабінет міністрів України на засіданні 1 липня схвалив проекти трьох угод, які дозволять залучити фінансову допомогу Європейського Союзу, в тому числі на підтримку українських підприємців.

Про це повідомляє прес-служба «Урядового порталу».

«Схвалені проекти угод дадуть можливість Україні отримати допомогу на загальну суму € 105 млн, тобто фактично 3 млрд грн. Це додатковий ресурс, що у комплексі з антикризовими заходами дозволить швидше пройти наслідки коронакризи та дати малому та середньому бізнесу розвиватися швидше», — розповів Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України.

За його словами, мова йде про наступні угоди. По-перше, це EU4BUSINESS. Реалізація програми дозволить надавати гранти на регіональні проекти з розвитку малого та середнього підприємництва на місцях. За цією угодою Україна має отримати € 20 млн.

«Друга угода — це програма технічного співробітництва-2020, за якою Україна може спрямувати € 60 млн на посилення інституційної спроможності для здійснення необхідних реформ у напрямку євроінтеграції, в тому числі, це стосується імплементації положень Угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС», — наголошує прем'єр.

Третя угода — це програма підтримки ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні. Сума допомоги Україні за цією угодою становить € 25 млн.

«Тут важливо, що допомога буде спрямована саме малим фермерським господарствам, щоб вони змогли краще конкурувати та створювати додану вартість», — пояснює Шмигаль.

agravery.com

Великі проекти з виробництва кормових водоростей запускаються в США

Відразу два досить великих проекту з фільтрації стічних вод, з витяганням корисних мікроелементів для подальшого їх використання при вирощуванні водоростей були анонсовані в США. У кожному разі передбачається застосування різних технологій фільтрації, а також вирощування різних видів водоростей, проте принцип роботи системи в кожному випадку приблизно однаковий.

Так, передбачається, що фільтраційні установки зможуть очищати стічні води, витягуючи з них фосфор і азот, які будуть акумулюватися і згодом направлятися на харчування водоростей. Згідно заявленим характеристикам одного з проектів при переробці 4 млн галонів стічної води в день установка буде забезпечена достатньою кількістю сировини для того, щоб вирощувати 8 тис футів водоростей, що еквівалентно приблизно 3,6 тонн в день.

Як зазначили автори обох проектів, передбачається, що вирощувані водорості будуть спрямовані на задоволення потреб комбікормової промисловості, а також в невеликих кількостях на виробництво продуктів харчування і біопалива.

Feed Navigator

За січень-вересень 2017 року у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов'язаних із ними освоєно 40,5 млрд грн капітальних інвестицій, що на 37,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Загалом частка капінвестицій у сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу.

Так, головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.

За звітний період капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів сягнули 12,7 млрд грн, що на 7,5% більше, ніж за 9 місяців 2016 року. Загалом частка капінвестицій у харчову переробку склала 14,6% від загального обсягу таких інвестицій у промисловість.

Нагадаємо, іноземні інвестиції в Україну зросли майже на 6%.

milkua.info

У 2018 році Україна подала заявку на право експорту свинини та яловичини до країн ЄС. Як заявив голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа, раніше цього не робили через нестабільну ситуацію з АЧС в Україні та низку організаційних моментів. У 2018 році ситуація з АЧС поліпшилася і виникли всі передумови для експансії української свинини та гов'яди на ринки ЄС.

«Станом на сьогодні: ми подали заявку, її опрацьовують — це питання виключно процедур у ЄС. За моїм досвідом, такі питання (для різних ринків) вирішуються протягом 3−5 років. Це досить складний процес, і ми його розпочали», — заявив очільник Держпродспоживслужби.

Як пояснив Володимир Лапа, саме тому ми поки що не веземо свинину та яловичину до ЄС, а вони везуть, зокрема з Польщі. Європейський Союз ставить питання про автоматичне визнання європейської регіоналізації: ми зараз вводимо обмеження на три польських воєводства, які розташовані на кордоні з Україною. Вони не мають змоги завозити свинину в Україну. Якщо ми говоримо про європейську регіоналізацію — це будуть зони, визначені самим ЄС, звідки можна буде завозити м'ясо (навіть із тих трьох воєводств), якщо зона виникнення АЧС віддалена.

«Поки що Україна, в контексті Європейського Союзу, оцінює можливість автоматичного визнання регіоналізації, спостерігаємо за розвитком подій. Але щодо окремих країн ми таку оцінку проводимо, зокрема минулого року наша місія була у Литві. Ми подивилися, що там ця система працює ефективно, тож для Литви визнали регіоналізацію. Так само, нас запросили цього року до Бельгії для оцінки ефективності системи державного контролю, тож, можливо, ми визнаємо систему регіоналізації й для них. Коли нас запрошують на такі події, ми дивимося, чи вживаються заходи, передбачені нормами європейського законодавства, чи система контролю не слабша, ніж в Україні. Якщо це так, ми йдемо назустріч, адже це раціональна постановка питання», — пояснює Володимир Лапа.

Польща поки що працює через Брюссель. Вони розраховують, що через плідну українську співпрацю з Бельгією, Литвою та іншими країнами ми визнаємо європейську регіоналізацію для всього ЄС, тому поляки нас не запрошують на інспекцію. Але заборона на ввезення свинини з трьох польських воєводств до України як була, так і залишається. Однак з інших воєводств, де захворювання не фіксувалися, є можливість експорту свинини до України.

AgroPolit.com