Делегати України провели ряд зустрічей з керівниками агроміністерств інших країн

Нове дослідження Корнельського університету в США вперше підтвердило, що в умовах теплового стресу в молочних корів виникає синдром підвищеної кишкової проникності, що сприяє зниженню виробництва молока. Вчені також виявили, що надої можна частково відновити шляхом годівлі корів органічними кислотами та рослинними екстрактами та компонентами. Про це йдеться на сайті науково-дослідного закладу.

Через тепловий стрес корови менше їдять, а зменшення споживання корму спричиняє 30–50% скорочення виробництва молока. Дослідники довели, що зменшення молочної продуктивності відбувається зі збільшенням кишкової проникності, що активізує імунну систему.

 «Загальна робоча гіпотеза полягала в тому, що активізована імунна система використовує енергію, необхідну для виробництва молока, для підтримки власної функції, — пояснює професор університету Джозеф Макфадден. — Коли кишечник стає проникним, це дозволяє бактеріям проникати в організм корови, що активує імунну систему і викликає запалення. Однак не було дослідження, яке б прямо підтвердило, що у молочних корів, що зазнали теплового стресу, розвивається підвищена кишкова проникність. Попередні дані дослідів лише передбачали таку можливість».

Науковці виявили, що у корів під впливом теплового стресу швидко, всього через три дні, розвинувся синдром «дірявого кишечника». У контрольної групи, яку утримували в нейтральному тепловому середовищі, з таким же рівнем зменшення споживання, спостерігали затримку розвитку патології.

Дослідження також показало, що вживання органічних кислот та рослинних екстрактів і компонентів зменшило кишкову проникність та збільшило споживання корму, а також виробництво молока майже на 3 кг на день.

milkua.info

Американські вчені з Техаського університету A & M запропонували новий спосіб знезараження молока — за допомогою електронного випромінювання.

При пастеризації молоко нагрівається до температури 60−80 ° С. При цьому разом з патогенами руйнуються і деякі корисні компоненти свіжого молока — ферменти і вітаміни. Нова технологія дозволяє знищити бактерії, не нагріваючи молоко, тому зберігає його корисні властивості.

Під час демонстрації технології в університеті вчені опромінювали молоко за допомогою електронів, використовуючи електронно-променевий лінійний прискорювач. Цей промінь вбиває в молоці бактерії, впливаючи на них на рівні ДНК. При цьому інноваційний процес пастеризації не торкається корисних компонентів молока, на відміну від традиційного способу.

Після опромінення електронами в молоці значно знижується тільки зміст рибофлавіну — на 32%. Також окислюється частина молочних жирів, і утворюється більше 20 летючих з'єднань. На даний момент вчені встановлюють безпеку цих речовин.

В іншому склад опроміненого молока залишився схожим до складу сирого молока.

milkua.info за матеріалами Digital Trends

«Збір інформації, інформування, консультування - це все грані одного великого хорошого процесу примноження знань, «перетікання» їх звідти, де вони згенеровані і є, туди і тому, де вони потрібні. Головною «передавальною ланкою» в цьому процесі є ЗМІ (друковані видання, теле- або інтернет-ресурси)» - це початок матеріалу «Тваринництво сьогодні»: просто о сложном» на стор. 32-34. Можливо, цією публікацією ми здивуємо багатьох - щоб журнал писав про журнал? Де це бачено? Начебто конкуренти ...

А чому б і ні? - подумали ми .... Чим більше друкованих аграрних видань в інформаційному просторі країни, тим краще нашим читачам. Конкуренція змушує нас бути «в тонусі», не розслаблятися, працювати ще активніше, відвідувати багато різних заходів (конференцій, виставок і т.п.) ще спритніше, відбирати інформацію для наших улюблених читачів, ще ретельніше, ще прискіпливіше обирати рекламодавців.

За декілька днів до здачі цього номеру до друку ми побували на конференції "Здоров'я і продуктивність жуйних. Аспекти сучасного менеджменту" в Харкові, яку організували чудові фахівці, вчені «з династії Кучерявенко» (як я одного разу шанобливо почула про них) - Вікторія і Роман . Про сам захід і наші захопленнях - читайте на стор. 40-41 (так-так! Встигли і з'їздити, і фото обробити, і публікацію підготувати! Ми оперативні). А в цій «колонці редактора» хотілося б відзначити сюрприз від наших колег-видавців у рамках форуму - презентацію нового вузькоспеціалізованого журналу «Козівництво», що заснований і видається профільною асоціацією (головний редактор - Олександр Романов). «Нашого полку прибуло». Ще один журнал народився. Гарного шляху йому! Будемо дружити - ми допитливо-доброзичливі. Будемо вчитися і вчити, співпрацювати, помічати краще, щоб удосконалюватися, бо в інформації і знаннях лежить сила вектору, який вказує нам шлях до успіху.

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Угорський ринок є надзвичайно перспективним для українських аграріїв завдяки географічній близькості та великому інтересу споживачів до української продукції. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час інтерв’ю для угорського провідного економічного видання.

«Експорт української продукції до ринку Угорщини збільшився на 88% за три місяці 2017 року, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та становив 15 млн дол. США. Товарообіг за цей період також має чуттєве збільшення та складає 49,2 млн дол. США. Найбільшим попитом серед угорських споживачів користувались такі українські товари, як макуха, соєві боби, насіння та плоди для посівів, мед, соняшникова олія, горіхи, шоколад та інші», - зауважила Ольга Трофімцева та додала, що головними аграрними товарами, які імпортувала Україна з Угорщини були кукурудза, корми для тварин, жива свійська птиця, овочі, насіння соняшнику та інші.

«Ці показники є значними, але маємо ще великий торгово-економічний потенціал між нашими країнами, які необхідно реалізовувати. Йдеться не тільки про збільшення аграрної торгівлі, а також про створення спільних цікавих проектів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, з кінця 2016 року представники урядів обох країн активізували свій діалог, щодо спільного розвитку галузі.

«Під час нашої останньої зустрічі з Міністром землеробства Угорщини Шандором Фазекашем, а також офіційного візиту української делегації до Угорщини під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, були визначені головні напрями для активізації двосторонньої співпраці в галузі між країнами, а саме: ветеринарія, сфера карантину та захисту рослин, селекція та насінництво», - зазначила Ольга Трофімцева та додала, що також пріоритетними є розвиток рибного господарства, виноробства та створення спільних проектів у сфері харчової промисловості.

Прес-служба Мінагрополітики