Дефіцит сировини нівелює сезонні коливання цін на молоко

В першій декаді жовтня закупівельні ціни на молоко від промислових господарств показали найбільший приріст за весь рік у спробі підтягнутися до ринкових позначок. Але зважаючи на чудові показники зовнішньоторгівельної діяльності в попередні місяці і той факт, що значна частина молока іде саме на експорт, темпи росту закупівельних цін на сировину на цьому фоні можна впевнено назвати стриманими.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Відтак, станом на 10 жовтня середня закупівельна ціна на молоко екстра ґатунку склала 11,60 грн/кг без урахування ПДВ, що на 62 коп. вище ціни кінця вересня. Ціновий діапазон в залежності від розміру партії коливався від 10,20 до 12 грн/кг.

Таке зростання цін на молоко екстра ґатунку пояснюється його затребуваністю на фоні збільшення кількості молокопереробних підприємств з «єврономером». Для виконання контрактів підприємства потребують молока високої якості.

Вищий ґатунок зріс на +15 коп. — до 10,48 грн/кг. Ціновий коридор тримався у межах 9,50−11 грн/кг.

Перший ґатунок також підтягнувся відразу на 35 коп. — до 10,13 грн/кг. Ціна на таке молоко коливалася від 9,16 до 11 грн.

Середньозважена ціна трьох ґатунків проти показника кінця вересня піднялася на 37 коп. — до 10,73 грн/кг.

Високі ціни на молочні продукти, початок опалювального сезону та рецесія в ЄС впливають на заключення ф’ючерсних контрактів щодо поставок молочної продукції. Об'єми майбутніх контрактів та ціни на імпорт українського набілу починають просідати. До того ж ЄС починають компенсувати запаси за рахунок імпорту з країн Океанії (Австралія та Нова Зеландія), де наразі триває сезон великого молока. А враховуючи те, що Європа була основним торговим партнером для України, в короткостроковій перспективі ціни, швидше за все, вже не будуть показувати такого стрімкого росту. Однак підтримку цінам буде надати сезонне скорочення виробництва молока. Разом із тим додатковими ризик-факторами для прогнозування ситуації на молочному ринку України на найближчі тижні стали наслідки посилення російської агресії та ракетні обстріли українських міст та наслідки можливих перебоїв у електропостачання як для молочних ферм, так і для заводів і торгівельних мереж.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Кабінет міністрів України остаточно погодив механізми підтримки агровиробників, перш за все тваринницького напряму, і розраховує, що застосування всіх напрацьованих рішень дозволить уже в цьому році суттєво наростити кількість молочнотоварних комплексів, фермерських господарств, поголів'я великої рогатої худоби, обсяги виробництва молока та іншої агропродукції.

Про це сказав прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради з питань розвитку агросектора, йдеться в повідомленні урядового порталу.

Як підкреслив глава уряду, мова йде перш за все про стимули для середнього агробізнесу — в сегменті як рослинництва, так і тваринництва. Причому, ситуація в тваринництві вимагає швидкої реакції: в минулому році виробництво, наприклад, яловичини і молока знизилося до історичного мінімуму.

«Тому до кінця січня ми розробляємо продукт, в лютому — виходимо з програмами, в березні — починаємо роботу. Ми підкріпимо внутрішній ринок (продукції тваринництва), підтримаємо експорт і вирівняємо ситуацію», — сказав Гройсман.

За пропозицією уряду, загальний ресурс, виділений на підтримку тваринництва, в цьому році складе 4 млрд грн. Кошти будуть спрямовуватися насамперед на підтримку будівництва нових ферм і комплексів — або на здешевлення кредитів на будівництво, або на компенсацію частини власних коштів виробників, витрачених на будівництво. Максимальний кредитний ресурс — €10 млн на один товарний комплекс під 3% річних на 5 років. Максимальний розмір компенсації — 25% від обсягу витрат. У разі необхідності за результатами першого півріччя роботи програм їх механізми можуть бути відкоректовані. Разом з тим, за прогнозом, до кінця року зростання поголів'я худоби буде не менше 11%, а надоїв молока — не менше 5%.

«За тиждень повинні представити остаточні фінансові рішення. Мене цікавить нарощування поголів'я, збільшення надоїв молока, вирівнювання балансу м'яса на внутрішньому ринку і, як наслідок, помірна ціна на весь асортимент. Я закликаю до будівництва — будь ласка, будуйте нові ферми», — підкреслив Гройсман.

Особливу увагу учасники наради приділили впровадженню програми компенсації вартості сільгосптехніки, обсяг бюджетного фінансування якої в 2018 році становить 1 млрд грн. Глава уряду нагадав, що в минулому році програма довела свою ефективність, і тепер можна поступово розширювати коло її учасників.

«Ми даємо можливість аграрію-покупцеві самому вибирати техніку, яку він хоче побачити на полі, але компенсуємо тільки ту техніку, яка має серйозний відсоток виробничої локалізації саме в Україні», — акцентував увагу Гройсман.

Не менш актуальним стало питання впровадження програми розвитку фермерства обсягом бюджетного фінансування 1 млрд грн. З ініціативи уряду, кошти будуть направлятися на серйозне здешевлення кредитів — до 1% кредитної ставки на допомогу із закупівлі техніки, селекції насіння, надання консультаційних послуг. Єдина вимога від держави — повна і чесна реєстрація худоби і землі з боку фермерів.

«Хочу, щоб в Україні народився клас фермерів, фермерських кооперативів. Цього року виділяємо мільярд (1 млрд грн), а далі сума коштів може бути і більшою», — сказав глава уряду.

milkua.info

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua

Витрати на виробництво продукції рослинного походження за звітний період зросли на 5%, тваринного – на 5,6%.

За данними Державноі служби статистики, витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-квітні 2019 року зросли на 5,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

При цьому витрати на виробництво продукції рослинного походження за звітний період зросли на 5%, а тваринного – на 5,6%.

Згідно з повідомленням, витрати на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, за січень-березень поточного року збільшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року на 5,8%. У квітні порівняно з березнем витрати на матеріально-технічні ресурси промислового походження збільшилися на 0,4%.

Нагадаємо, наведені дані не враховують інформацію c тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частині зони проведення операції Об’єднаних сил.

Agravery