Що відбувається з ринком зернових в Україні?

Українські митниці з 1 січня 2016 року — початку дії зони вільної торгівлі з Європейським Союзом — видали 100 тисяч сертифікатів форми EUR.1 на товари українського походження, що поставляються в країни ЄС. 

Важливим елементом підтримки експорту товарів з України до країн Європейського Союзу та функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є механізм видачі митницями сертифікатів з перевезення EUR.1.

Загалом протягом 2016 — 2017 років митницями ДФС видано 100 тис. сертифікатів з перевезення EUR.1 на товари українського походження.

Стотисячний сертифікат видано у жовтні поточного року Вінницькою митницею на яблука свіжі, які експортувалися з України до Австрії.

Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі - 28957 шт., або 29%, Німеччини — 13643 шт., або13%, Румунії — 8042 шт., або 8%, Італії — 5319 шт., або 5%, Нідерландів — 4159 шт., Литви — 3903 шт., Болгарії — 3348 штук.

milkua.info за аметріалами sfs

У Мінагрополітики були обговорені ключові напрями німецько-українського співробітництва в рамках залучення міжнародної технічної допомоги в аграрний сектор. Зокрема, йшлося про проекти, які впроваджуються Урядом Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини.

Зустріч відбулася за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, Державного секретаря Мінагрополітики Владислава Андронова, радника Посольства ФРН в Україні з питань сільського господарства Германна Інтеманна, керівника проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькера Зассе.

«У фокусі Мінагрополітики на 2018 рік — підтримка фермерства і кооперації. В цьому питанні для нас важливим є успішний досвід інших країн, зокрема, Німеччини. Реалізація спільних проектів буде сприяти розвитку сільських територій, доступності новітніх технологій для малих та середніх фермерів, збільшенню виробництва органічної продукції», — зазначив Віктор Шеремета.

З 2016 року в Україні реалізується проект «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД). Серед його ключових тем — сільський розвиток, покращення аграрної освіти та науки, підвищення стандартів якості та безпечності продукції. Ще 4 проекти знаходяться на різних стадіях державної реєстрації.

На переконання учасників зустрічі, успішне реформування аграрного сектору неможливе без реформування управлінських органів.

«Наше завдання — перетворити Мінагрополітики на ефективний орган управління, який ініціює якісні та своєчасні рішення для реалізації обраних реформ. Сьогодні ми вже маємо два нових директорати — безпечності та якості харчової продукції, стратегічного планування та євроінтеграції. Цього року плануємо створити ще три — сільського розвитку, регулювання аграрних ринків, аграрної промисловості», — відмітив Владислав Андронов.

Сторони дійшли висновку, що аграрний сектор наразі є перспективним напрямом співпраці та погодились на продовженні активного діалогу і сприянні реалізації проектів.

Довідково:

Уряд Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини впроваджує в Україні проекти в аграрній галузі на суму близько 10 млн євро.

Прес-служба Мінагрополітики

Україна буде активно співпрацювати з іноземними державами щодо додаткових експортних поставок аграрної продукції для потреб продовольчої безпеки цих країн.

Про заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що на тлі «телепанікі» багато хто задається питанням чи можемо ми собі таке дозволити.

«Так — можемо. На основі наших даних українські посольства будуть вести діалог з урядами інших держав про таких поставках. Міністерство веде постійну роботу з оцінки балансів продовольства. Останні кілька тижнів ця робота велася ще уважніше і прискіпливіше. Тому ми точно впевнені, що можемо і далі забезпечувати безперебійний експорт», — розповів Качка.

Він також вважає, що на сьогоднішній день Україна може додатково до наявних експортних поставках поставляти на зовнішні ринки все ключові групи аграрної продукції.

«Ми орієнтуємося на можливості наших приватних виробників — як існуючих провідних експортерів, так і нових гравців. Головний аспект — координація дій між українськими експортерами та покупцями на зарубіжних ринках. Думаю, що така ефективна координація з боку держави неможлива без торгових представництв і аграрних аташе. Тому наші спроби в продовольчої безпеки тільки актуалізують цю роботу», — додав Качка.

milkua.info

Кожен рік галузі стикаються з новими викликами. Їх вирішення формує план пріоритетів. Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко назвала сім основних. У 2022-му до них належать:

Пріоритет 1. Знижена ставка ПДВ на продовольчий кошик. Ця тема не власне свинарська, але галузі стосується безпосередньо. Адже виробники свинини працюють в умовах «розлому» ПДВ: ставка 14% на кормову сировину і 20% — при реалізації живця.

Знижена ставка ПДВ на харчову продукцію — практика глобальна. ЄС з другої половини 2022-го вдається до кардинальнішого кроку — вводить ставку 0% на весь продовольчий кошик, включно з овочами та фруктами. Це добрий механізм підтримки не лише споживача в умовах стрімкого здороження харчових продуктів та низької купівельної спроможності, як в Україні, а й бізнесу, для якого зменшується податкове навантаження. При цьому важливо впровадити ставку саме на весь продовольчий кошик, а не окремі види продукції, зокрема соціально значущої.

Пріоритет 2. Розширення державної підтримки. Свинарство в Україні з кінця 2020-го у кризових умовах. Адже собівартість останні два роки зростає на 25-30%, а ціна на кінцеву продукцію майже не підвищується. У такій ситуації галузь потребує додаткової підтримки з боку держави, щоб стримати стагнацію. Для свинарства виходом могло б стати повернення дотації за кілограм виробленої продукції. Простою мовою — виплата гривні за кілограм зданого на реалізацію живця. Завдяки такому механізму підтримку отримує кожний легальний оператор ринку. Крім того, така програма сприятиме детінізації ринку, який, за експертними оцінками, сягає в Україні 30%.

Пріоритет 3. Відкриття нових ринків збуту продукції свинарства. З моменту, коли африканська чума свиней (АЧС) почала активно ширитися Україною, вітчизняне свинарство опинилося в експортній ізоляції. І хоча компетентний орган не припиняє діалогу з потенційними покупцями свинини, процедури погодження тривають роками. Є надія, що у 2022-му зможемо відновити поставки до В’єтнаму. Принаймні сьогодні бізнес із Держпродспоживслужбою докладають для цього максимум зусиль.

Пріоритет 4. Розблокування ввезення племінних тварин в Україну. Згідно з вітчизняним законодавством, в Україну заборонено завезення тварин, яких транспортували через території, що є неблагополучними щодо хвороб тварин, які підлягають повідомленню, наприклад, АЧС. Як наслідок, автотранспорт із вантажем живих племінних свиней не може здійснити транзитний проїзд через жодну країну Європейського Союзу, що межує з Україною. Вітчизняні свинарі втратила доступ до сучасного генетичного матеріалу, що негативно впливає на подальший розвиток галузі.

У кооперації з Держпродспоживслужбою та експертами напрацьовано проект Закону, який відмінить заборону транзиту та розблокує завезення племінного матеріалу в Україну наземним транспортом. Критичним залишається час його прийняття.

Пріоритет 5. Стандарт виробництва свинини без антибіотиків. Проблема боротьби з антибіотикорезистентністю стає все актуальнішою. Вітчизняні виробники свинини не стоять осторонь цього тренду. Однак ті, хто вирощує свиней, не застосовуючи антибіотики, не має можливості диференціювати свою продукцію. Стандарт вирішить це питання. Контроль за виконанням вимог здійснюватиметься на трьох рівнях: комісією галузевої асоціації, компетентним органом та третьою незалежною інспекційно-сертифікаційною агенцією. Така колаборація дозволить вітчизняному споживачу довіряти лейблу.

Пріоритет 6. Удосконалення нормативної бази. Зокрема йдеться про відомчі норми технологічного проектування (ВНТП АПК 02.05. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми), що стоять на перепоні модернізації свинарства. Однією з основних змін є впровадження прийнятої у цивілізованому світі системи свиноодиниць для розрахунку санітарних зон та потужності об’єкта, беручи за основу кількість поголів’я, яке продукує 100 кг азоту.

Ще один важливий аспект — легалізація методу компостування падежу тварин. Адже в умовах, коли по всій Україні функціонує одинадцять ветсанзаводів, більшість із яких у неналежному стані (мають мільйонні борги, застаріле або непридатне до роботи обладнання, через що утилізують удесятеро менше побічних продуктів, ніж продукується в Україні), обладнання для спалювання трупів дороговартісне і виконати вимоги щодо введення його в експлуатацію надзвичайно складно, а газ на кінець 2021-го року подорожчав у понад двічі, проблема утилізацію падежу стоїть дуже гостро, особливо для невеликих виробників, які не мають достатніх ресурсів і можливостей для ефективного її вирішення.

Пріоритет 7. Розробка стандартизованого страхового продукту для страхування свиней від АЧС. Епізоотичні ризики складають одну з основних загроз для свинарського бізнесу в Україні. І хоча динаміка АЧС останніми роками негативна, в умовах відсутності компенсації при ліквідації поголів’я через епізоотичні ризики, страховка стане єдиним інструментом захисту виробників свинини. При цьому важливим є співфінансування держави, принаймні на початкових етапах запуску програми.  

Асоціація «Свинарі України»