Чехії вдалося зупинити розповсюдження АЧС всередині країни

Молочна галузь за останні роки змінилася, і чим далі, тим більше доведеться адаптуватися до нових умов господарювання.

Таку думку в ефірі радіо «Колос» висловила віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

«Молоде населення не хоче тримати корів, тому дедалі частіше створюються сучасні комплекси — автоматизовані, роботизовані, з крупнотоварним виробництвом, які дають можливість отримати максимальну маржинальність молочного бізнесу. Це світовий тренд, якому буде відповідати й Україна», — говорить вона.

Єдине, що сколихнуло українську молочну галузь у 2019 р., — низка незрозумілих меседжів від нового уряду, що не викликали ні довіри, ні оптимізму у господарств, які попередні 10 років, коли почало відновлюватися скотарство, багато інвестували в будівництво новітніх комплексів.

«Щоб побудувати новий молочнотоварний комплекс, тільки інвестиції в стійломісце (доїльне та інше обладнання, під’їзди, тощо) складають $6-10 тис. на одну голову.  Придбати високогенетичну тварину  обійдеться від $1,5-2 тис. Такі ємкі інвестиції повертаються дуже довго», — розповідає Лавренюк.

Тому, на її погляд, українським виробникам потрібні стабільні та прозорі «правила гри» як мінімум на 5 років. Коли фермер отримує держпідтримку, на яку розраховував, має стабільні фіскальні правила.

Також господарствам необхідна гарантія пріоритетного пільгового права на землю для того, щоб вирощувати грубі корми – силос, сіно, солому. Вони складають 70% раціону худоби, і їх неможливо вільно купити на ринку, тільки виростити.

Потрібна ціла низка змін у податковому законодавстві для того, аби стимулювати інвестиції в молочне скотарство. Найперше – послаблення фіскальної політики до виробників молока, зниження ставки ПДВ на молоко та молочні продукти.

«Це можливість знизити ціну на молочну продукцію на поличці, зробити її доступнішою для споживача, а отже збільшити попит на молочну сировину», — додала Лавренюк.

AgroPortal.ua

22 лютого 2018 року відбувся щорічний семінар GMP+ International «Безпечність кормів у світі та Україні». Захід відвідало близько 90 представників українських підприємств, що залучені у виробництві, переробці, зберіганні, збуті та перевезенні комбікормів, преміксів, кормових матеріалів і сировини, аудитори і консультанти, GMP+ сертифіковані компанії, профільні асоціації, інститути та державні установи України. 

Надзвичайний інтерес аудиторії викликала доповідь пана Тараса Романовича Левицького, Заступника директора Інституту з питань наукового забезпечення стандартизації, сертифікації і держконтролю у ветмедицині щодо вимог нового кормового законодавства України, яке вступить в силу у найближчі 2 роки.  

Актуальну тему сьогодення, пов'язану з розширенням експортних можливостей та значимістю стандарту  GMP+ FSA для реалізації кормової продукції на ринках Ближнього Сходу і Африки, розкрив пан Вадим Шиян  Генеральний директор ГС МСПКУ.

Йохан ден Хартог, Генеральний директор і головний ідеолог  "GMP+ International" розповів про основні віхи 25-річної історії компанії та міжнародні тенденції у галузі безпечності кормів.

Програма семінару включала також обговорення практичних аспектів впровадження схеми сертифікації GMP+ FSA на підприємствах України і Білорусі  та перспективи підвищення рівня безпечності кормової продукції у країнах Східної Європи. 

Україна та Азербайджан домовились підписати Угоду з безпечності харчових продуктів, що обговорювалося під час зустрічі керівництва Держпродспоживслужби з представниками Посольства Азербайджану в Україні Ельмірою Ахундовою та делегацією Агентства харчової безпеки Азербайджану на чолі з заступником Голови Агентства Рашидом Муфасовим.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

На сьогоднішній день між Україною та Азербайджаном погоджено 12 форм ветеринарних сертифікатів на експорт з України до Азербайджану та 3 форми ветеринарних сертифікатів на імпорт з Азербайджану до України. Великим попитом в Азербайджані користується м’ясна продукція, кондитерські вироби, молоко та молочні продукти українського виробництва. Підписання міжнародної Угоди дозволить не лише зберегти існуючі обсяги торгівлі, а й відкрити нові ринки для представників бізнесу обох країн.

«Переконана, що Україна та Азербайджан мають величезний потенціал співпраці, який ми обов’язково реалізуємо», — зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Під час зустрічі були обговорені ключові напрямки двостороннього співробітництва. Учасники домовилися про обмін досвідом та тісну комунікацію для оперативного вирішення питань, які виникають в рамках двосторонньої співпраці.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Ідеальна свиноферма «закритого» режиму господарства має відповідати цілому рівню вимог, інформує на шпальтах Всеукраїнської газети для спеціалістів ветеринарної медицини «Здоров’я тварин і ліки» головний спеціаліст - лікар ветеринарної медицини відділу організації протиепізоотичних заходів Управління здоров’я та благополуччя тварин Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби України Володимир Матвієнко.

У новій Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свине більш розгорнуто викладено заходи з профілактики захворювання, зокрема детально розписано вимоги до «закритого» режиму господарства.

Критерії високого рівня біобезпеки господарства: закритий режим роботи і відсутність за останні 12 місяців порушення вимог до нього; за останні 12 місяців не завозилися свині та генетичний матеріал із господарств, які не відповідають високому рівню біобезпеки та відсутність технологічних зв’язків з ними; знезараження кормів та кормових добавок для годівлі свиней, що підтверджується фактично чи документально; всі корми, які містять кормові добавки тваринного походження, обліковуються; ведеться облік всіх ветеринарно-санітарних та лікувальних заходів; виконується програма щоквартального моніторингу, яка підтверджує благополуччя щодо АЧС; працівники господарств не контактують з домашніми та (або) дикими свинями; відсутній вигул свиней; відсутність об’єктів у радіусі 500 м, які впливають на рівень біобезпеки господарства; використання виключно внутрішньогосподарського транспорту для доставки кормів; три попередні роки випадків АЧС не траплялося.

Прес-служба Держпродспоживслужби